66 Митною кодексу України може бути встановлене звільнення від окремих форм митного контролю.

Під визначенням обсягу митного контролю слід розуміти як обсяг операцій, пов'язаних зі здійсненням митного контролю (митних процедур), так і обсяг (необхідну кількість) предметів такого контролю.

У ряді випадків митний контроль може здійснюватись у межах перевірки документів або огляду, що полягає у перевірці зовнішнього вигляду транспортних засобів, товарів, що у них знаходяться, без відкриття вантажних приміщень, тари й упаковки (наприклад при огляді територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитись товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи).

Рішення про доцільність застосування таких форм митного контролю, як митний огляд та переогляд товарів і транспортних засобів, приймається, як правило, у ході перевірки документів або їх зовнішнього огляду.

У виборі форм та обсягів митного контролю митні органи керуються такими основними принципами: митний контроль повинен забезпечувати виконання основних завдань здійснення митної справи; у ході митного контролю не повинні порушуватися основні права й свободи людини.

Незастосування будь-яких форм митного контролю, так само як і звільнення від них, не звільняє громадян і підприємства від обов'язків по додержанню законодавства України з питань митної справи.

У пунктах пропуску через державний кордон України митниці за погодженням з прикордонними військами встановлюють зони митного контролю. Зоною митного контролю вважається частина пункту пропускання на митному кордоні України або в інших місцях території, у межах якої митниця здійснює митний контроль. Зони митного контролю створюються з метою забезпечення митними органами митного контролю та уникнення намагань з боку юридичних та фізичних осіб перемістити через митний кордон товари та інші предмети з порушенням законодавства України.

Зони митного контролю в пунктах пропуску на державному кордоні відрізняються від зони митного контролю, які створюються у внутрішніх митницях, наявністю окремої зони або лінії прикордонного контролю, з якої починається огляд транспортних засобів, здійснюється паспортний контроль, визначаються особи, яким заборонений в'їзд до країни, та ін.

Зони митного контролю можуть розрізнятися за типом залежно від виду транспорту (автомобільний, залізничний, водний, повітряний, мультимодальний), напрямків транспортних потоків та магістральних шляхів. Останнім часом використовуються такі назви, як "митний термінал", "вантажний митний комплекс", "автопорт". В аеропортах, морських та річкових портах вимоги часу потребують створення мультимодальних ЗМК, де процес митного контролю розповсюджується (одночасно або послідовно; на декілька видів транспорту, які застосовуються для перевезення вантажів з урахуванням специфіки пункту пропуску.

Для здійснення заходів митного контролю інфраструктура зони митного контролю, як правило, потребує наявності таких основних елементів: службові приміщення для працівників митниці; місця для розвантаження, перевантаження та навантаження вантажів; місце для проведення митного огляду з наявністю технічних засобів контролю; майданчик для стоянки транспортних засобів; склади тимчасового зберігання (у випадку зміни транспорту або непрямого перевантаження, наприклад складування на причалах порту в очікуванні підходу судна); майданчик для стоянки затриманих транспортних засобів; відповідну інфраструктуру транспортного руху (залізничні колії, автомобільні дороги тощо) або пасажиропотоку ("зелений" та "червоний" коридори) та інше.

При необхідності зони митного контролю передбачають створення окремих транспортних смуг, що обумовлено можливістю блокування провідного руху на період проведення митного контролю вантажу або транспортного засобу та прийняття рішення стосовно пропуску вантажів через митний кордон.

Зонами митного контролю також с території митних складів, складів тимчасового зберігання, магазинів безмитної торгівлі та інші території, в яких діють спеціальні митні режими.

Порядок доступу та перебування у таких зонах (за винятком посадових осіб, які безпосередньо забезпечують процес митного контролю, і громадян, які проходять митний контроль або уповноважені пред'явити такому контролю товари та інші предмети), а також порядок переміщення товарів за межі зони митного контролю називають режимом зони митного контролю. Під режимом зони митного контролю розуміють встановлені відповідно до законодавства приписи, заборони та обмеження щодо перебування товарів, транспортних засобів та громадян, умови розташування будівель та споруд, а також здійснення виробничої, комерційної та іншої господарської діяльності у зоні митного контролю.

Провадження виробничої, комерційної та господарської діяльності у зоні митного контролю, переміщення транспортних засобів, товарів, громадян, у тому числі посадових осіб інших державних органів, у межах даної зони допускається тільки з дозволу митного органу і під його контролем.

Межі зони митного контролю встановлюються відповідними положе шями для кожного пункту пропускання у місцях митного контро ію пасажирів, транспортних засобів, вантажів, а саме:*

в автомобільних пунктах пропускання — на смугах легкового та вантажного автотранспорту, у залах митного огляду та інших приміщеннях митних органів;*

у залізничних пунктах пропускання:

а) пасажирських — у залах митного огляду, на перонах та в пасажирських потягах зарубіжного прямування;

б) вантажних — на оглядових майданчиках, контейнерних терміналах та в інших місцях, які відведено на території залізничних станцій для оформлення вантажів;*

в авіаційних пунктах пропускання — у залах митного огляду, на стоянках і у літаках з початку митного оформлення до відправлення, та в інших місцях, передбачених в аеропортах для оформлення вантажів і багажу;*

у морських і річкових пунктах пропускання — у залах митного огляду, на суднах під час їх контролю, на контейнерних терміналах та в інших місцях, які визначено у портах для оформлення вантажів та пасажирів.

У пунктах на митному кордоні, які є кордонами спеціальних митних зон, митниця самостійно визначає території зон митного контролю.

За умов здійснення контролю на об'єктах можуть встановлюватися тимчасові зони митного контролю. Такі зони встановлюються на строк, необхідний для проведення митного контролю повним обсягом.

При організації спільного митного контролю з митними органами сусідніх країн зони митного контролю можуть бути розташовані у пунктах пропускання на території суміжних держав відповідно до укладених угод.

Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи можуть визначатися ділянки території з комплексом будівель, споруд, інженерно-технічних засобів та комунікацій, необхідних для здійснення митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, — вантажні митні комплекси, автопорти, автотермінали. Вантажний митний комплекс, автопорт, автотермінал можуть входити до митної служби України як спеціалізована митна організація або належати на праві власності юридичній особі — резиденту, зареєстрованій як суб'єкт підприємницької діяльності. Відкриття вантажних митних комплексів, автопортів, автотермінал і в суб'єктами підприємницької діяльності здійснюється за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Вимоги, яким повинен відповідати вантажний митний комплекс, автопорт, автотермінал, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Товари й транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом. Тривалість перебування товарів і транспортних засобів під митним контролем на території зони митного контролю у пункті пропуску на митному кордоні України встановлюється відповідно до технологічної схеми пропуску через митний кордон осіб, товарів, транспортних засобів. Закінчення митного контролю відбувається після здійснення повним обсягом митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до законодавства, митні органи можуть застосовувати спрощений митний контроль. Він застосовується у випадках переміщення громадянами через митний кордон України товарів, що не підлягають обов'язковому декларуванню та оподаткуванню і не належать до категорії товарів, на переміщення яких через митний кордон України встановлено заборони чи обмеження. Спрощений митний контроль застосовується у спеціально обладнаних зонах (коридорах) спрощеного митного контролю. Громадяни, які проходять через зони спрощеного митного контролю, звільняються від подання митної декларації.

В окремих пунктах пропуску існують технологічні схеми проведення митного контролю ручної поклажі та багажу громадян із використанням двоканальної системи митного контролю. Двоканальна система митного контролю застосовується як при в'їзді громадян на митну територію України, гак і при виїзді за її межі з відповідним обладнанням "зеленого" та "червоного" коридорів. Громадяни самостійно приймають рішення щодо проходження митного контролю "зеленим" чи "червоним" коридором. Зазначене положення реалізує принцип охорони прав та свобод громадянина при проходженні митного контролю.

Режим "зеленого" коридору передбачає митний контроль та митне оформлення за спрощеним порядком для громадян, що переміщують через митний кордон України предмети, які не підлягають обов'язковому письмовому декларуванню або обкладенню митними та іншими платежами та зборами і на переміщення яких через митний кордон України не встановлено заборон чи обмежень.

Спрощений порядок митного контролю за "зеленим" коридором звільняє громадянина від заповнення та надання митному органу пасажирської митної декларації форми МД-4, але не звільняє їх від дотримання порядку переміщення предметів через митний кордон України.

Громадяни, які користуються режимом спрощеного митного контролю по "зеленому" коридору, не звільняються від декларування митному орану переміщуваних через митний кордон предметів. Декларування таких предметів проводиться особою, що їх переміщує через митний кордон, в основному в усній, а