надання рекомендацій щодо видачі суб'єктам підприємницької діяльності дозволів на експорт, імпорт і транзит товарів, що підлягають контролю;*

перевірка походження постачання і використання товарів, що підлягають експортному контролю.

Експертизу можуть проводити як державні, так і недержавні експерти. Державну експертизу проводять органи Держекспорт-контролю, а також інші органи державної влади на запит Держекспортконтролю або Урядової комісії з політики експортного контролю. Висновок державної експертизи є обов'язковим для Держекспортконтролю й органів державної влади. Висновок недержавної експертизи має рекомендаційний характер і може братися до уваги органами виконавчої влади нарівні з висновками державної експертизи для прийняття відповідних рішень. Недержавну експертизу проводять юридичні особи, що мають на це відповідні повноваження з ініціативи суб'єктів підприємницької діяльності, зацікавлених в одержанні експертних висновків.

Порушенням правил експертизи в галузі експортного контролю вважаються видача явно неправдивого висновку; створення перешкод у проведенні експертизи чи відмова надати експертним установам необхідні документи; змушування експертів до видачі неправдивого висновку; дискредитація або переслідування експертів за підготовлені ними об'єктивні висновки; залучення до експертизи осіб, безпосередньо зацікавлених в її висновках.

Похідним від режиму "експорт товарів" є "реекспорт". Під реекспортом розуміють продаж іноземним суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності та вивезення за межі митної території України товарів, що раніше були імпортовані на територію України. Таким чином, відповідно до митного режиму "реекспорт" товари, що походять з інших країн, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк з моменту їх ввезення на митну територію України вивозяться з цієї території в режимі експорту.

Специфікою режиму реекспорту є те, що:—

він складається з двох самостійних операцій по ввезенню товарів і вивозу товарів. Кожна з цих операцій підлягає митному оформленню окремо як імпорт при ввозі на митну територію України та як експорт при вивезенні товарів з митної території України. Таким чином, дві самостійні операції по ввозу і вивозу об'єднує товар, який переміщується через митну територію України;—

товари повинні походити з інших країн. Це означає, що товари виготовлені або перероблені (повністю, частково) в інших країнах і раніше не використовувалися на території України з метою одержання прибутку;—

товари повинні бути вивезені не пізніше ніж у встановлений законодавством строк з моменту їх ввезення на митну територію України. Такий строк складає один рік з дня їх ввезення на митну територію України.

Слід зауважити, що режим реекспорту є зворотним відображенням режиму реімпорту, але правовий режим їх використання має принципові відзнаки. Регламентація режиму реекспорту виходить з наявності реекспортованих товарів на митній території України, що дає можливість митним органам здійснювати митний контроль, уживати додаткових заходів по забезпеченню виконання умов застосування зазначеного режиму. А в правовій регламентації реімпорту товарів значне місце займають процедурні питання, головний акцент переноситься на документальні форми контролю.

Товари, що походять з інших країн, можуть вивозитися за межі митної території України у режимі реекспорту, якщо:*

митному органу подано дозвіл уповноваженого Кабінетом Міністрів України органу чи органу, визначеного міжнародним договором України, укладеним в установленому законом порядку, на реекспорт товарів;*

товари, що реекспортуються, перебувають у тому ж стані, в якому вони перебували на момент ввезення на митну територію України, крім змін унаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання;*

товари, що реекспортуються, не використовувалися на території України з метою одержання прибутку;*

товари, що реекспортуються, вивозяться не пізніше ніж через один рік з дня їх ввезення на митну територію України.

Даний вид митного режиму практично в Україні не застосовується. На нашу думку, одна із причин цього — неправомірне застосування державними органами норм чинного законодавства, наприклад, стосовно оподаткування товарів, які тимчасово ввозяться в Україну з метою подальшого їх реекспорту в незмінному стані, що фактично ліквідувало даний вид зовнішньоекономічної діяльності в Україні. Маючи таке вигідне географічне положення і зважаючи на те, що реекспортні операції потребують мінімального технічного і технологічного супроводження, Україна зобов'язана створити на своїй території сприятливі умови для даного виду підприємництва, що дасть можливість зміцнити фінансове становище суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, а також сприятиме додатковим надходженням до Державного бюджету коштів у вигляді податку на прибуток, враховуючи різницю закупівельних цін та цін реалізації товарів, що реекспортуються. Приклад Польщі підтверджує викладене вище.

При імпорті товарів використовується митний режим "імпорт", до прийняття нового Митного кодексу України він класифікувався як "випуск до (для) вільного обігу", під яким розуміють ввезення товарів на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень. Даний режим є одним з найбільш регульованих як з точки зору митного контролю, так і з точки зору митного оформлення.

Ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає:*

подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію України;*

сплату податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України;*

дотримання вимог, передбачених законодавством, щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень.

Для проходження процедури розмитнення вантажу при імпорті товарів суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності повинен надати відповідні документи (контракт, вантажну митну декларацію, рахунок-фактуру, транспортні документи, картку суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, сертифікати встановленої форми), а також здійснити обов'язкові платежі при імпорті товарів (мито, митні збори, акциз, податок на додану вартість).

Слід зазначити, що при оформленні товарів у даному митному режимі досить суттєвим моментом є перехід права власності на товар, тобто виконання всього комплексу митних формальностей: сплата митних платежів, оформлення вантажної митної декларації, проходження процедури митного контролю і под. Якщо дане явище має місце, то досить проблематичним для покупця є повернення недоброякісної імпортованої продукції, тому що у даному випадку відправлення можливе тільки за умови проходження митних процедур у митному режимі "експорт", що для суб'єкта господарювання є ще більш збитковим.

Похідним від режиму "імпорт" є митний режим "реімпорт". Реімпорт — митний режим, відповідно до якого товари, що походять з України та вивезені за межі митної території України згідно з митним режимом експорту, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк ввозяться на митну територію України для вільного обігу на цій території. Оформлення митним органом товарів у режимі реімпорту можливе лише за умови, що товари, заявлені у режим реімпорту, можуть бути ідентифіковані як такі, що були раніше експортованими товарами.

Загальна схема дії митного режиму "реімпорт" подана на рис. 10.2.

Товари можуть переміщуватися через митний кордон України у митному режимі реімпорту, якщо вони: походять з митної території України; ввозяться на митну територію України не пізніше ніж через один рік після їх вивезення (експорту) за межі митної території України; не використовувалися за межами України з метою одержання прибутку; ввозяться у тому ж стані, в якому вони перебували на момент вивезення (експорту), крім змін унаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання, а також інших випадків, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Рис. 10.2. Схема дії митного режиму "реімпорт"

Критеріями незмінності стану товарів повинні бути:

а) відповідність коду по УКТЗЕД товарів, які розміщуються у митному режимі реімпорту, та їх найменування кодам і найменуванням товарів, які були вивезенні з митної території України в режимі експорту;

б) незмінність технічних характеристик та інших параметрів таких товарів, установлених стосовно до них нормативними актами, віднесених до даної категорії товарів (ДСТ, ГСТ, технічні умови тощо).

Оформлення митним органом товарів у режимі реімпорту можливе лише за умови, що товари, заявлені у режим реімпорту, можуть бути ідентифіковані як такі, що були раніше експортованими товарами. Таким чином, у ході митного контролю повинна підтверджуватись ідентичність товарів, які розміщуються під митним режимом реімпорту, товарам, що були вивезені у митному режимі експорту, факт і момент їх вивозу, а також те, що товари походять з України.

Таке підтвердження повинно здійснюватись способом, який не викликає сумнівів у посадових осіб митних органів у справжності та достовірності. Таким способом можуть бути: пред'явлення в митній орган сертифікатів, протоколів іспитів, висновків відповідних експертів та інших подібних документів державних органів.

Підтвердженням факту та моменту вивезення товарів служить вантажна митна декларація. За її відсутності та при непідтверджені дати вивезення способом, що не викликає сумнівів моментом вивезення товарів українського походження можливо вважати проведення експертизи відповідної установою (ТПП, митна лабораторія тощо).

Обов'язковість доказу всіх перелічених обставин покладається на особу, що переміщує товари, а не на митний орган. При відсутності достовірних та підтверджених відповідними документами відомостей або у випадку виникнення сумнівів у посадових осіб митного органу в їх справжності та достовірності розміщення товарів у митний режим реімпорту не допускається.

При даному митному режимі товари ввозяться без сплати митних платежів і застосування заходів нетарифного регулювання. У разі реімпорту товарів протягом одного року з дати їх експорту суми вивізного