Сутність товарної номенклатури, класифікації та кодування товарів

Перехід до нових принципів регулювання зовнішньоекономічної діяльності (тарифне регулювання, ліцензування, квотування і под.) відповідно до світової практики вимагає змін організації митного контролю за товарами, які знаходяться у зовнішньоторговельному обороті.

Ефективне використання тарифних методів регулювання залежить не тільки від системи оподаткування товарів при переміщенні через митний кордон, але й від застосування процедур митного контролю та їх оформлення. Правильна класифікація кодування товарів є важливим складовим елементом системи митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, оскільки від неї залежить встановлення їхньої вартості за об'єктивними критеріями і, відповідно, обгрунтоване нарахування і стягнення митних платежів. Крім цього, правильна класифікація товарів має велике значення й для підвищення об'єктивності митної статистики зовнішньоекономічної діяльності, оскільки остання використовується для вироблення оптимальної митної політики країни.

Сучасні митні тарифи включають десятки тисяч найменувань товарів. Загальна кількість товарних позицій досягає п'яти тисяч. Крім того, кожна товарна позиція включає цілий ряд підпозицій, що є наслідком тенденції до збільшення кількості товарів, які оподатковуються митним тарифом.

Слід зауважити, що проблема класифікації товарів з митною метою має насамперед економічний характер. Класифікуючи товари в окремі товарні позиції, митні органи можуть створювати додаткові протекціоністські перешкоди для імпорту або, навпаки, стимулювати товаропотік до країни. Зокрема, зміна структури митного тарифу (в напрямку підсилення ЇЇ деталізації - виділення певних товарів у окремі товарні позиції та підпозиції) дозволяє, залишаючи незмінним або навіть знижуючи середній рівень митного оподаткування шляхом зменшення тарифних ставок, які втратили свою торговельно-політичну та економічну ефективність, або ставок на товари, імпорт яких припинено, підвищувати тарифні ставки на продукцію окремих галузей економіки, які потребують більш високого рівня тарифного захисту. Тобто чим більш роздрібненою є структура митного тарифу, тим ефективніше він може бути використаний з протекціоністською метою, тобто підґрунтя запровадження товарної номенклатури митного тарифу складають економічні взаємовідносини, а не процедурні питання митного контролю. Під поняттям номенклатури (лат. nomenclatura — перелік) розуміють систему (сукупність) найменувань назв, термінів, що використовуються в будь-якій галузі суспільних взаємовідносин, тобто це система абстрактних та умовних символів, яка має створити максимальні зручності з практичної точки зору для характеристики предметів.

Товарна номенклатура — це сукупність найменувань товарів, з якими у своїй професійній діяльності працюють митні служби і суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності. При цьому слід акцентувати увагу на понятті "товарна", тому що термін "товар" є одним із ключових понять у системі митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Це пояснюється тим, що товар є предметом будь-якої зовнішньоторговельної операції, яка реєструється митними органами. Якщо раніше режим і процедура пропуску товарів визначались виходячи з того, що є суб'єктом зовнішньоторговельної угоди, то нині головний критерій — об'єкт такої угоди, тобто конкретний товар. Це спонукало до розробки Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД).

Під товарами потрібно розуміти будь-яку переміщувану через митний кордон продукцію, в тому числі продукцію, на яку поширюються права інтелектуальної власності, послуги, роботи, які є об'єктом купівлі, продажу або обміну.

Дане визначення включає суттєві характерні ознаки переміщуваного товару, тобто його матеріально-речову форму і транспортабельність. Дані якості товару відображаються в його визначенні як однієї з головних категорій, яка використовується у Митному кодексі України. Оскільки товар є основою зовнішньоторговельної операції, то вся сукупність відносин у сфері митного оподаткування реалізується через дану економічну категорію.

Дану взаємозалежність можна простежити на прикладі поняття "митні платежі", у якому дефініція "товар" відсутня. Водночас механізм митного регулювання, усі митні платежі пов'язані з переміщенням товарів через митний кордон або безпосередньо (при оподаткуванні митними платежами зовнішньоторговельних операцій при переміщенні товарів — мито, митні збори, акциз, податок на додану вартість), або опосередковано (при нарахуванні митних платежів, пов'язаних з наданням митними органами ліцензій на здійснення митних брокерських операцій, митне декларування власником митного ліцензійного складу або магазину безмитної торгівлі).

Цей зв'язок існує не тільки на мікрорівні, він виявляється і на макрорівні. Так, торговельний баланс розглядається як операції, що пов'язані з торгівлею товарами незалежно від форми здійснення — експорт, імпорт, бартер та ін. А отже, щоб провести дослідження кожного товару, необхідно його систематизувати, тобто включити до певної множини, елементи якої поділено на окремі підмножини у вигляді розділів, груп або позицій.

Отже, класифікація товарів є одним із головних напрямів митного регулювання товаропотоків між державами.

Залежно від завдань систему класифікації товарів можна згрупувати за різними критеріями: галузі виробництва, матеріали, ступінь обробки, за функціональною ознакою тощо.

Відповідно до прийнятої системи класифікації всі товарні розділи, групи і підгрупи отримали спеціальні шифри. Після того як множина будь-яких об'єктів розподілена на підмножину відповідно до певної системи класифікації, приведена до системи множина може розглядатися як класифікатор відповідних об'єктів.

Таким чином, класифікатор — це систематизований перелік будь-яких об'єктів, який дає змогу знаходити кожному з них своє місце і певне цифрове позначення, тобто який послідовно складається з цифр, літер або цифрово-літерних комбінацій.

У системі митного регулювання міжнародних економічних відносин більш поширеним є поняття товарної номенклатури, яке за своєю суттю збігається з терміном класифікатор товарів. Під товарною номенклатурою розуміють детальний перелік товарів, розподілених відповідно до системи класифікації. Кодова система класифікатора товарів створюється для того, щоб інформація, що надається до митного органу, мала зручну форму для її збирання, перевірки, передачі, обробки, видачі, а також для проведення економічного аналізу.

При роботі з інформацією, яка надається на електронних носіях (наприклад електронна версія вантажної митної декларації), кодова система класифікаційних даних дає змогу обробити інформаційний масив за допомогою обчислювальної техніки. Таким чином, класифікація товарів за допомогою товарної номенклатури дає можливість:*

кодувати товари;*

проводити митні економічні операції (нараховувати митні платежі, визначати митну вартість, вести звітність, планувати роботу митних органів та ін.);*

досліджувати товарну структуру зовнішньої торгівлі.

До 1999 р. в Україні використовувалась Товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД) країн-учасниць СНД. Рішенням голів урядів країн СНД 03.11.95 її було прийнято як міждержавний класифікатор. ТН ЗЕД СНД побудована на базі Гармонізованої системи опису і кодування товарів (ГС), яка використовується у світовій практиці.

ЛІТЕРАТУРА

1. Рокоча В. В. Міжнародна економіка. — К.: Таксон, 2000. — Кн. І Міжнародна торгівля: теорія та політика. — 320 с.

2. Рут Френклін Р., Філіленко А. Міжнародна торгівля та інвестиції. — К.: Основи, 1998. — 743 с.

3. Сальваторе Д. Международная економика. — М.: Ин-т внеш. экон. связей и управления, 1998. — 714 с.

4. Сандровеький К. К. Таможенное право в Украине. — К.: Венту-ри, 2000. —208 с.

5. Сберегаев И. А. Справочник по внешнеэкономической деятельности редприятий. — Калининград: Истра, 1999. — 227 с.

6. Світова економіка: Підручник / А. С, Філіпенко, О. I. Рогач, 0.1. Шнирков та ін. — К.: Либідь, 2000. — 582 с.

7. Система світової торгівлі ГАТТ/СОТ в документах. — К.: УАЗТ, 2000. —598 с.

8. Сиденко В. Р. Внешнеэкономическая деятельность: проблемы системной трансформации при переходе к рынку, — К.: АО "ОКО", 1998. — 305 с.

9. Современные международные отношения / Под ред. А. В. Тор-кунова. — М.: Рос. полит, энциклопедия, 1999. — 584 с.

10. Таможенное дело: Словарь-справочник. — СПб: Логос, 1994. — 319с.

11. Таможенное оформление морских грузов / О. М. Ганжин, В. Г. Деркач, П. В. Пашко. — К.: О-во "Знання", КОО, 2003. — 195 с.

12. Тарифні переговори в рамках Світової організації торгівлі / За заг. ред. В. Т. Пятницького — К.: УАЗТ, 2001. — 92 с.

13. Терещенко О. О. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2003. — 554 с.