Пошук політичної ренти (political rent seeking) — це бажання отримати економічну ренту за допомогою політичного процесу. (Аналіз даного явища ініціювала праця Ганни Крюгер 1974 р.). Урядові чиновники жадають матеріальних вигід за рахунок як суспільства загалом, так і окремих осіб, котрі вимагають прийняття певних рішень. Бюрократи, беручи участь у політичному процесі, намагаються провести такі рішення, які б гарантували їм одержання економічної ренти за рахунок суспільства. Політики заінтересовані в рішеннях, що забезпечують суттєві й негайні вигоди за прихованих витрат, які важко встановити. Подібні рішення, звичайно, сприяють зростанню популярності політиків, але є, як водиться, економічно неефективними.

Ієрархічна структура державного апарату будується за тими самими принципами, що і структура великих корпорацій. Однак державні установи часто не можуть скористатися перевагами організаційної структури приватних фірм, оскільки за їхнім функціонуванням немає належного контролю, бракує конкуренції, бюрократія має надто велику самостійність. Тому прихильники теорії суспільного вибору послідовно борються за всіляке обмеження економічних функцій держави. Навіть виробництво суспільних благ не є мотивом, на їхній погляд, для державного втручання в економіку, бо різні платники податків дістають неоднакові вигоди від державних програм. На їхню думку, демократи-ним є опосередковане перетворення ринком суспільних товарів і послуг в економічні блага.

Умовою ефективної боротьби з бюрократією представники цієї теорії вважають приватизацію, її змістом є розвиток "м'якої інфраструктури", а кінцевою метою — створення конституційної економіки. Запроваджене У. Несканеном поняття "м'яка інфраструктура" означає збільшення економічних прав людини (зміцнення прав власності, чесність і відповідальність за виконання контрактів, толерантність до інакомислення, гарантії прав меншин і обмеження сфер діяльності держави). У цьому пункті теорія суспільного вибору змикається з неокласичною традицією, хоч аргументація на користь економічного невтручання державних структур істотно оновлена.

Узагальнивши все викладене щодо теорії суспільного вибору, маємо підстави акцентувати увагу на промахах держави (уряду). Такі невдачі (government failure) — це випадки, коли держава (уряд) не здатна забезпечити ефективний розподіл і використання суспільних ресурсів.

Звичайно до не успіхів держави відносять:

1. Недосконалість політичного процесу (маніпулювання голосами депутатів через недосконалість регламенту, лобізм, логролінг, бюрократизм, пошук політичної ренти).

2. Недостатній контроль над бюрократією. Стрімке розростання державного апарату призводить до нових проблем у цій галузі.

Діяльність держави, спрямована на вдосконалення ринку, сама виявляється далекою від досконалості. До промахів ринку додається фіаско уряду, а отже, вкрай потрібно суворо стежити за наслідками його діяльності й коригувати їх залежно від соціально-економічної і політичної кон'юнктури. Економічні методи треба застосовувати таким способом, щоб вони не підміняли дії ринкових сил. Застосовуючи ті чи ті важелі, уряд має наглядати за негативними наслідками і завчасно вживати заходів з ліквідації їх.

Література

1. Алгеброва И. М. и др. Государственная экономическая политика: опыт перехода к рынку / Под общ. ред. проф. А. В. Сидоровича. — М.: Дело и Сервис, 1998.

2. Андреев Л. Г., Бебело А. С. та ін. Економічна політика: Лекції. — К.: КНЕУ, 1997.

3. Аткшсон Э. Б., Стиглий Дж. Э. Лекции по экономической теории государственного сектора / Пер. с англ. —М., 1995.

4. Бабин Э. П. Основы внешнеэкономической политики: Учеб. пособие. — М: Экономика: МИКО: Коммерческий вестник, 1997.

5. Барановський О. І. Фінансова безпека. — К.: Фенікс, 1999.

6. Беляев О. О. у Бебело А. С. Політична економія: Навч. пос.ібник. -К.: КНЕУ, 2001.

7. Борецька Н. Регіональні аспекти соціального захисту населення // Регіональна економіка. — 2000. — № 3.

8. Бриттан С. Капитализм с человеческим лицом. — СПб.: Экон. шк., 1998.

9. Бункина М. К., Семенов А. М. Экономическая политика: Учеб. пособие. — М: ЗАО"Бизнес-школа:"Интел-Синтез"", 1995,

10. Гальчинський А. Україна: поступ у майбутнє. — К., 1999.

11. Геєць В. Соціогуманітарні складові перспектив переходу до соціально орієнтованої економіки в Україні // Економіка України. — 2000. — № 1,2.

12. Глобалізація і безпека розвитку: Монографія / О. Г. Білорус, Д. Г. Лук'яненко та ін.; Кер. авт. кол. і наук. ред. О. Г. Білорус. — К.: КНЕУ, 2001.

13. Государственное регулирование рыночной экономики / Под ред. И. И. Столярова. — М.: Дело, 2001.

14. Государственное регулирование рыночной экономики: Учеб. пособие. — М.: Дело, 2001.