Правила інтерпретації наведені в додатку до Конвенції. До НГС включено шість "Основних правил інтерпретації Гармонізованої системи", які визначають найважливіші принципи побудови класифікаційної системи, встановлюють порядок включення якого-небудь конкретного товару до певної товарної позиції, а потім до відповідної субпозиції.

У Примітках, розроблених практично до всіх розділів і груп, а також до деяких субпозицій, даються визначення точних меж цих класифікаційних блоків, наводяться різного виду визначення; у Примітках можуть бути віддзеркалені технологія виготовлення товару, його технічні характеристики.

Фактично Примітки — це зведення міжнародних стандартів, що стосуються класифікації товарів. Оскільки Основні правила інтерпретації та Примітки становлять невід'ємну частину НГС, вони мають таку саму юридичну силу, як і сама номенклатурна частина.

Крім складових Гармонізованої системи існують так звані допоміжні публікації, які значною мірою сприяють коректному пошуку місця товару в ГС і присвоєнню товару правильного коду. Дані матеріали включають:

1. Пояснення до ГС.

2. Алфавітний покажчик до ГС і Пояснень.

3. Збірник класифікаційних рішень з ГС.

4. Ключі переходу між ГС і НСТС

Пояснення не є складовою Конвенції. Водночас вони являють собою затверджене Радою митного співробітництва офіційне тлумачення ГС на міжнародному рівні, і отже, є необхідним доповненням до Гармонізованої системи. Для уточнення тлумачення ГС звертатися до Пояснень корисно, а іноді й необхідно. Проте завжди потрібно враховувати, що Пояснення не є вичерпним і незмінним коментарем до всього обсягу товарних позицій та субпозицій ГС. Тому Пояснення завжди мають розглядатися невід'ємно від контексту.

Пояснення до ГС були розроблені на базі пояснень до НРМС і містять коментарі до кожної товарної позиції з назвою переліку включених або виключених товарів разом з технічним описом товарів, які розглядаються (їхній зовнішній вигляд, якісні характеристики, способи виготовлення та використання). Пояснення можуть розглядатися як практичне керівництво з ідентифікації товарів. Там, де це можливо й необхідно, Пояснення також роз'яснюють зміст тієї або іншої товарної субпозиції.

Алфавітний покажчик було підготовлено й опубліковано Радою митного співробітництва з метою полегшення пошуку інформації, що використовується в ГС або Поясненнях до неї стосовно будь-яких товарів, що є в цих документах. Алфавітний покажчик — це перелік товарів (1 колонка), включених до ГС. Перелік цих товарів подається в алфавітному порядку.

Відповідний номер навпроти кожного товару (і колонка) показує:*

у II колонці що мають обов'язкову юридичну силу, Примітки до розділів і груп або товарну позицію або субпозицію, до яких належить даний товар;*

в III колонці — сторінку (сторінки), на яких товар розглядається в Поясненнях до ГС.

До 1987 р. понад 150 держав і територій використовували національні товарні і тарифні номенклатури, які грунтувалися на НРМС. Крім того, більшість з цих країн також застосовували підпозиції, затверджені Радою митного співробітництва, для досягнення сумісності з СМТК (Стандартною міжнародною торговельною класифікацією). У багатьох країнах застосування різних правил визначення країни походження товарів значною мірою залежало від національної класифікаційної системи, заснованої на НРМС.

Для полегшення перекладу даних класифікаційних систем на ГС Рада митного співробітництва розробила спеціальні перехідні ключі. Ці ключі показували, яким чином товари, що класифікуються за НРМС версії 1978 р. з рекомендованими підпозиціями СМТК (2-а редакція), мають класифікуватися в ГС на 6-значному субпозиційному рівні, і навпаки.

Механізм класифікації товарів, закріплений в НГС, дає змогу забезпечити суворе дотримання головного принципу Гармонізованої системи — однозначне віднесення товару до одного певного класифікаційного угруповання.

Конвенцією ГС встановлено, що країни, які застосовують її. не можуть змінити класифікацію товарів та їхній код у межах перших шести знаків (ст. 3).

Важливість цього правила в тому, що воно створює базу для підвищення ефективності контролю за товарами, що переміщуються. Крім того, дотримання зазначеного принципу лаг можливість істотно зменшити кількість помилок при складанні зовнішньоторговельної документації, а також вдосконалити обробку і надання статистичних даних щодо зовнішньоторговельного обороту.

Таким чином, нині ГС використовується багатьма країнами як єдиний класифікатор товарів, що відповідає сучасним потребам митних органів, комерційних і транспортних організацій, статистичних служб.

Розробка і прийняття ГС стали початком нового етапу в історії стандартизації міжнародних класифікаційних систем, відкрили широкі можливості для розвитку співпраці в даній сфері.

До 1998 р. до Конвенції про ГС приєдналося 86 держав, які на підставі ГС розробляють свої товарні номенклатури і митні тарифи. Цьому процесу багато в чому сприяє те, що класифікаційна система допускає поглиблене деталізування субпозицій кожною окремою країною (або союзом країн, наприклад Європейським Союзом, що приєднався до Конвенції). Така деталізація проводиться на подальших додаткових розрядах коду 2, який широко використовується у світовій практиці при розробці товарних номенклатур і митних тарифів для статистичних та інших цілей.

Основною вимогою, що висувається в цьому випадку Конвенцією, с те, що підрозділи національних номенклатур можуть бути доповнені і кодовані понад шестизначного цифрового коду, наведеного в Номенклатурі ГС.

Так. наприклад. Комбінована (тарифно-статистична) номенклатура Європейського Співтовариства (КН ЄС) будується на основі Гармонізованої системи. У цьому випадку шестизначний код товару за ГС доповнюється сьомим і восьмим знаками, система кодування товарів в КН ЄС включає коди Гармонізованої системи і. крім цього, додаткову деталізацію субпозицій ГС до

восьми знаків. У результаті КН ЄС містить цифрові восьмизначні коди субпозицій. перші шість знаків яких відповідають кодам ГС, що наочно показано на рис. 9.3

Рис. 9.3. Співвідношення структури кодів КН СС і ГС

Повна версія КН СС з поправками, прийнятими Європейською Радою або Комісією ЄС, публікується щорічно до 31 грудня в офіційних відомостях ЄС і набирає чинності з початку наступного року. Після цього протягом року номенклатура залишається без змін. Євросоюз підписав і ратифікував Конвенцію про ГС. а отже, всі зміни, що вносяться до КН ЄС, відповідають вимогам зазначеної Конвенції.

ЛІТЕРАТУРА

1. Рокоча В. В. Міжнародна економіка. — К.: Таксон, 2000. — Кн. І Міжнародна торгівля: теорія та політика. — 320 с.

2. Рут Френклін Р., Філіленко А. Міжнародна торгівля та інвестиції. — К.: Основи, 1998. — 743 с.

3. Сальваторе Д. Международная економика. — М.: Ин-т внеш. экон. связей и управления, 1998. — 714 с.

4. Сандровеький К. К. Таможенное право в Украине. — К.: Венту-ри, 2000. —208 с.

5. Сберегаев И. А. Справочник по внешнеэкономической деятельности редприятий. — Калининград: Истра, 1999. — 227 с.

6. Світова економіка: Підручник / А. С, Філіпенко, О. I. Рогач, 0.1. Шнирков та ін. — К.: Либідь, 2000. — 582 с.

7. Система світової торгівлі ГАТТ/СОТ в документах. — К.: УАЗТ, 2000. —598 с.

8. Сиденко В. Р. Внешнеэкономическая деятельность: проблемы системной трансформации при переходе к рынку, — К.: АО "ОКО", 1998. — 305 с.

9. Современные международные отношения / Под ред. А. В. Тор-кунова. — М.: Рос. полит, энциклопедия, 1999. — 584 с.

10. Таможенное дело: Словарь-справочник. — СПб: Логос, 1994. — 319с.

11. Таможенное оформление морских грузов / О. М. Ганжин, В. Г. Деркач, П. В. Пашко. — К.: О-во "Знання", КОО, 2003. — 195 с.

12. Тарифні переговори в рамках Світової організації торгівлі / За заг. ред. В. Т. Пятницького — К.: УАЗТ, 2001. — 92 с.

13. Терещенко О. О. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2003. — 554 с.