за вивозом культурних та історичних цінностей Східної Німеччини, практика здійснення співробітництва митних органів на кордонах; методика визначення митної вартості; правила застосування мита і митної ставки; митне оформлення операцій з давальницькою сировиною. Головним завданням митних органів є виконання функцій захисту митної території та прискорення руху через кордон.
Постійний вплив практики держав на формування норм міжнародного права і міжнародного права на практику міжнародних відносин створює реальні умови, в яких вирішуються різні питання міжнародних зв'язків держав. За сучасних умов посилюється тенденція до вирішення суперечливих питань у сфері зовнішньоекономічних зв'язків шляхом переговорів і укладання міжнародних угод. Договірна практика може слугувати прецедентом, і тому має важливе значення для розвитку сучасного міжнародного митного права.
Під прецедентами у сфері міжнародних економічних відносин розуміють судові або адміністративні рішення з конкретних проблем здійснення зовнішньоекономічної діяльності, які стали обов'язковими правилами для розв'язання наступних аналогічних випадків. Отже, прецеденти міжнародних відносин є джерелом регулювання в даній сфері співробітництва держав.
Світова практика розв'язання міжнародних проблем як в економічній, так і в політичній сфері засвідчила необхідність створення міжнародних організацій. Акти, що приймаються в рамках міжнародних організацій, розв'язують проблему координації діяльності держав-учасниць з імплементації юридично затверджених в їх статутах цілей міжнародного співробітництва, у відповідних сферах суспільного життя в певній сфері взаємовідносин. Такі організації створені й у системі митного регулювання світової торгівлі (Всесвітня митна організація).
Водночас необхідно зауважити, що їх рішення мають для суб'єктів міжнародного митного права рекомендаційний характер. Обов'язкової юридичної чинності вони набувають тільки за бажанням самих держав, що підтверджується актом ратифікації. Договірна практика міжнародних організацій виходить із узагальнення міжнародно-правових норм і принципів, що регулюють їхню діяльність.
На сьогодні існує близько 17 конвенцій та 51 рекомендації, які фактично регулюють митно-тарифні відносини у світі. Україна підписала та ратифікувала такі: Митна конвенція про контейнери 1972 р.; Міжнародна конвенція про безпеку контейнерів 1972 р.; Митна конвенція про міжнародні перевезення вантажів з використанням книжки МДП 1975 р. (Україна бере участь з 1995 р.); Конвенція ООН з боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин 1988 р.; Най-робійська конвенція 2000 р.; Міжнародна конвенція про Гармонізовану систему опису та кодування товарів 2002 р. (початок застосування Україною — 2004 р.); Женевська міжнародна конвенція про узгодження умов проведення контролю вантажів на кордонах 2002 р.; Міжнародна конвенція про взаємну адміністративну допомогу у відверненні, розслідуванні та припиненні порушень митного законодавства.
Розпочато роботу з приєднання України до Конвенції А.Т.А., Стамбульської конвенції про тимчасове ввезення товарів та Кіотської конвенції про гармонізацію та спрощення митних процедур.
ЛІТЕРАТУРА
1. Митний кодекс України // Урядовий кур'єр. — 2002. — № 148. — С.5—23. У
2. Про митний тариф України: Закон України № 2371 від 05.04.01
3. Про Єдиний митний тариф: Закон України від 05.02.92 // Укр. митниця: Довідник. — К.: Лібра, 1993. — 58 с.
4. Про митну справу в Україні: Закон України від 25.06.91 // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — №44. — 575 с.
5. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.91 // Укр. митниця: Довідник. — К.: Лібра, 1993. — 67 с.
6. Авдокушин Є. Ф. Международные экономические отношения. — М.: Юристь. — 1999. — 368 с.
7. Антидемпінговий кодекс України: практика та проблеми застосування / С. Г. Осика, В. В. Коновалов, О. О. Покрещук, А. С. Осика. — К.:УАЗТ, 2001.—378с.
8. Артемов Н. М. Финансово-правовое регулирование внешнеторговой деятельности. — М: ООО МЦУПЛ, 1999. — 479 с.
9. Бабин Э. П. Основы внешнеэкономической политики. — М.: Экономика, 1997. — 86 с.
10. Балабанов И. Т., Балабанов А. И. Внешнеэкономические связи: Учеб. пособие. — М.: Финансы и статистика, 1998. — 512с.
11. Бахрамов Ю. М, Глухое В. В. Организация внешнеэкономической деятельности. — СПб: Лань, 2000. — 448 с.
12. Беляшов В. А. Таможенный энциклопедический справочник.— М.: Летописец, 1999. — 832 с.
13. Боринець С. Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини: Підручник. — К.: Т-во "Знання", КОО, 1999. — 305 с.