Характеристика спеціальних митних режимів
Як було зазначено вище, до спеціальних митних режимів відносяться: транзит, спеціальна митна зона та вільний склад. Відповідно до законодавства України на її території діють тільки митні режими "транзит" та "спеціальна митна зона".
У випадку транзиту товари не купуються і не реалізовуються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України, а переміщуються через територію України з метою доставки з однієї іноземної країни до іншої.
Слід зауважити, що тривалий час товари, які провозилися транзитом через митну територію країн, обкладались митом, що суперечило економічним інтересами держави. Тільки у XVII столітті більшість держав спростили умови транзиту та звільнили товари, переміщувані транзитом по митній території, від сплати більшості зборів та мита.
Розвитку режиму транзиту сприяла розробка різних міжнародно-правових документів, які направлені на уніфікацію регулювання та спрощення умов транзиту товарів. На національному рівні використання режиму транзиту, різність його форм заснована на специфічних внутрішніх факторах (наприклад розвиток на території держави транспортної інфраструктури).
Одночасно з розвитком комунікацій, засобів транспорту та збільшенням обсягу міжнародних товаропотоків почав будуватися митний режим транзиту, який відповідав інтересам держави та інтересам перевізників.
Економічний характер транзиту визначається його значенням для:—
розвитку та спрощення міжнародних перевезень (зовнішній аспект);—
стимулювання діяльності у сфері послуг по транспортуванню та обробці вантажів (внутрішній аспект).
Під режимом "транзит" розуміють митний режим, відповідного до якого товари і транспортні засоби переміщуються під митним контролем між двома митними органами або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання таких товарів і транспортних засобів на митній території України. Механізм переміщення товарів у митному режимі "транзит" подано на рис. 10.7.
Транзитні перевезення здійснюються як прохідний та внутрішній митний транзит. Під прохідним митним транзитом розуміють переміщення товарів і транспортних засобів під митним контролем від одного пункту пропуску, розташованого на митному кордоні України, - - пункту ввезення на митну територію України — до іншого — пункту пропуску, розташованого на митному кордоні України, — пункту вивезення за межі митної території України.
Внутрішнім митним транзитом вважається переміщення товарів і транспортних засобів під митним контролем:*
від пункту пропуску, розташованого на митному кордоні України, — пункту ввезення на митну територію України — до митного органу, розташованого на митній території України;*
від митного органу, розташованого на митній території України, до пункту пропуску, розташованого на митному кордоні України, — пункту вивезення за межі митної території України;*
від одного митного органу, розташованого на митній території України, до іншого митного органу, розташованого на митній території України.
Рис. 10.7. Механізм дії митного режиму "транзит"
Товари і транспортні засоби, що переміщуються транзитом, мають: залишатись у незмінному стані, крім природних втрат; вони не можуть використовуватись з іншою метою, крім транзиту; у випадках, визначених законодавством України, переміщуватися за наявності дозволу на транзит через митну територію країни, який видається відповідними уповноваженими органами; бути доставленими до митного органу призначення у строк, визначений митним органом відправлення.
Перераховані умови функціонування режиму транзиту можна систематизувати на дві групи:
1) зобов'язання, які приймає беніфіціар або які накладаються на нього як умови надання йому дозволу на використання режиму;
2) засоби здійснення контролю, які використовуються митними органами для забезпечення дотримання регламентації митного режиму.
Під час митного транзиту товарів на митній території України з дозволу та під контролем митного органу можуть здійснюватись окремі операції (перевантаження, вивантаження, навантаження, перепакування) з такими товарами без зміни їхніх властивостей та товарного вигляду. Залежно від того, перевантажується транзитний товар чи ні, транзит може бути прямий або змішаний.
До товарів, що перебувають під митним контролем і переміщуються транзитом, може застосовуватись один із перелічених заходів гарантування доставки цих товарів до митного органу призначення: надання власником товарів (уповноваженою ним особою) гарантій митним органам; охорона та супроводження товарів митними органами; перевезення товарів митним перевізником; перевезення на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року (Конвенції МДП 1975 року).
Власники товарів (уповноважені ними особи) можуть надавати митним органам гарантії щодо обов'язкової доставки товарів до митного органу призначення. Види, умови та порядок застосування гарантій визначаються чинним законодавством.
Охорона і супроводження товарів митними органами здійснюється як при внутрішньому, так і при прохідному митному транзиті. Форма та методи охорони і супроводження товарів до митного органу призначення, а також умови і порядок їх застосування визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Перевізники або власники товарів, переміщуваних транзитом через митну територію України на умовах Конвенції МДП, мають право на власний розсуд обирати охорону і супроводження виходячи з міркувань безпеки та збереження товарів. Але у виняткових випадках митні органи вправі вимагати обов'язковості охорони супроводжуваного товару підрозділами митної варти залежно від ступеня ризику. Це необхідно для отримання більшої гарантії дотримання умов транзиту.
Під митним перевізником розуміють підприємство, яке здійснює перевезення між митними органами товарів, що перебувають під митним контролем, без застосування заходів гарантування доставки товарів до митного органу призначення і має відповідну ліцензію. При цьому перевізник вправі здійснювати оформлення фінансових гарантій при транзитних перевезеннях підакцизних товарів, які надаються митним органам і здійснюються незалежними посередниками.
Рішення про застосування заходів гарантування доставки товарів до митних органів призначення приймається у кожному конкретному випадку митними органами, розташованими у місцях, де розпочинається транзит таких товарів, за наявності підстав для застосування зазначених заходів. При цьому заходи гарантування доставки застосовуються в обов'язковому порядку до підакцизних товарів.
Вид заходу гарантування доставки товарів, що перебувають під митним контролем, до митного органу призначення обирається власником товарів чи уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законодавством України.
Заходи гарантування доставки товарів, що перебувають під митним контролем і перевозяться між митними органами, застосовуються за рахунок власника цих товарів або уповноваженої ним особи. Витрати на їх застосування митними та іншими органами державної влади України не відшкодовуються.
Якщо митний орган має підстави для підозрювання перевізника в тому, що він не гарантує цих вимог, то митний орган допускає вантаж до транзиту тільки після перевірки транспортного засобу за умови перевезення з митним супроводженням або виконання перевезення митним перевізником.
Витрати на переоснащення транспортного засобу та інші несе перевізник (власник), і держава їх не відшкодовує. Якщо умови транзиту порушено, перевізник повинен сплатити штраф у розмірі таких митних платежів, за яких би товар був випущений у вільний оборот. Митні платежі та збори не сплачуються, якщо при транзиті товар знищено внаслідок аварії чи дії непереборної сили.
Охорона і супроводження товарів митними органами здійснюються як при внутрішньому, так і при прохідному митному транзиті. Форми та методи охорони і супроводження товарів до митного органу призначення, а також умови і порядок їх застосування визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. За охорону і супроводження товарів митними органами стягується відповідна плата в розмірі, що не перевищує фактичних витрат митних органів.
Статті 154, 159 Митного кодексу України чітко регламентують права та обов'язки перевізника, у тому числі й після аварії. Якщо транспортний засіб при здійсненні транзитного перевезення внаслідок аварії або дії непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний:—
вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання;—
терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місцезнаходження товарів та транспортних засобів;—
забезпечити перевезення товарів до найближчого митного органу або доставку посадових осіб митного органу до місцезнаходження зазначених товарів.
Митні органи не відшкодовують перевізнику витрати, понесені у зв'язку із вжиттям даних заходів.
Таким чином, митний транзит товарів транспортних засобів через територію України може здійснюватися за маршрутами, які визначаються перевізником на власний розсуд виходячи з міркувань економічної доцільності. Але в окремих випадках можуть установлюватись обмеження щодо використання певних шляхів та напрямків транзиту на територію України, визначатися шляхи чи напрямки руху для певних видів транспорту чи товарів, що переміщуються транзитом через територію України, пункти пропуску для ввезення та вивезення окремих видів товарів.
Строк доставки товарів до митного органу призначення повинен визначатися митним органом відправлення відповідно до нормативного законодавства та нормативів на перевезення вантажів виходячи з виду транспорту, маршруту, відстані до кінцевого пункту та інших умов перевезення. До цього строку не включається час зберігання товарів на складах у разі перевантаження з одного виду транспорту на інший, а також час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, дозволених митними органами.
Митне оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України резидентами (крім громадян), крім випадків переміщення товарів і транспортних засобів через територію України у режимі транзиту, здійснюється митними органами, у зонах діяльності яких розташовані ці резиденти. У випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, митне оформлення в іншому
