Митне оформлення зовнішньоекономічної діяльності
Визначення митної вартості

План

1. Суть митної вартості та її функції

2. Методи визначення митної вартості

3. Визначення митної вартості товару за ціною угоди з ввезеними товарами (метод 1)

4. Визначення митної вартості за ціною угоди з ідентичними та подібними товарами (методи 2 і 3)

5. Визначення митної вартості на основі віднімання вартості (метод 4)

6. Визначення митної вартості на основі додавання вартості (метод 5)

7. Визначення митної вартості резервним методом (метод 6)

8. Визначення митної вартості у разі встановлення цінових обмежень

9. на товари

10. Література

Суть митної вартості та її функції

Нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають митному обкладенню, проводиться на базі митної вартості, заявленої декларантом або визначеної митними органами на момент перетину товарами митного кордону України.

Митна вартість - це та вартість товару, яка використовується як вихідна розрахункова база для обчислення митних платежів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.98 р. № 1598 затверджений "Порядок визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України".

Функції митної вартості:

1) фіскальна - митна вартість є основою для нарахування митних платежів;

2) правоохоронна - митна вартість є основою для застосування санкцій за порушення митних правил;

3) статистична функція призначена для:

* забезпечення повного і достовірного обліку даних про експорт та імпорт держави;

* аналізу основних тенденцій, структури й динаміки зовнішньоторговельних товаропотоків держави разом з аналізом її макроскономічної ситуації;

* інформаційного забезпечення вищих органів державної влади й управління при прийнятті ними рішень у галузі митної політики та державного регулювання зовнішньої торгівлі;

* аналізу кон'юнктури ринку держави;

* контролю за нарахуванням митних платежів;

* здійснення валютного контролю в межах компетенції митних органів;

* представлення даних митної статистики для складання торгового та окремих статей платіжного балансів держави;

* сприяння в здійсненні державами взаємного обміну інформацією з митної статистики зовнішньої торгівлі;

* розв'язання інших завдань, обумовлених національною митною політикою.

4) перевірка обґрунтованості ціни товару при бартерних угодах;

* контроль за еквівалентністю зустрічних товарних відправлень;

* валютний контроль при проведенні експортно-імпортних операцій;

* контроль за дотриманням встановлених вартісних квот.

У зв'язку з тим, що процедура визначення і контролю митної вартості пов'язана із зовнішньоторговельною діяльністю, особливого значення набуває уніфікація митного законодавства торгуючих сторін, трансформація національних законодавств щодо визначення митної вартості та організації її контролю на основі міжнародних принципів. Все це дозволяє значною мірою полегшити учасникам ЗЕД організацію експортно-імпортних операцій та спростити митне оформлення товарів.

Наявність загальнодоступної методики і встановлених правил визначення митної вартості ставить усіх учасників З ЕД у рівні умови і дозволяє істотно підвищити ступінь визначеності при організації зовнішньоторговельних операцій, заздалегідь прорахувати всі необхідні економічні параметри укладених угод.

Схема процедури декларування митної вартості зображено на рис.8.2.

Рис.8.2. Блок-схема процедури декларування митної вартості (Посилання на Єршова)

Методи визначення митної вартості

Впровадження чітких норм і правил визначення митної вартості ввезених товарів забезпечує організацію ефективної системи контролю за їх дотриманням. Завдяки правильному обчисленню бази оподатковування ввезених товарів досягається оптимальний розмір надходжень від стягнення митних платежів у державний бюджет.

Більшість країн, що беруть участь у зовнішній торгівлі, застосовують одну з двох міжнародних систем визначення митної вартості: Брюссельську; ГАТТІвську.

Деякі країни, які не відіграють значної ролі в зовнішньоторговельному обороті, використовують власні національні методики визначення митної вартості товарів.

З метою уніфікації законодавства різних країн, у 1950 році у Брюсселі було розроблено Конвенцію про утворення уніфікованої методології визначення митної вартості товарів. Цей документ визначив Брюссельську митну вартість як нормальну вартість товару, за якою товар може бути проданий у країні його призначення на момент подання вантажної митної декларації. Конвенція визначає митну вартість як ціну тому місці, де товар перетинав митний кордон країни призначення. Крім того, визначено ще одну важливу умову стосовно цінових показників - ціна товару має бути нормальною ціною, утвореною ринковими відносинами між незалежними один від одного продавцем та покупцем.

Наступним кроком у світовій уніфікації методів визначення митної вартості товару був пакет угод, ухвалених у 1979 році на багатосторонніх переговорах у Токіо.

Одним з документів, яким сьогодні керуються більшість країн, с так званий Кодекс про митну вартість ГАТТ. Одне з його положень зобов'язує всі країни - учасниці ГАТТ привести національну законодавчу базу з питань визначення митної вартості у відповідність до всіх положень Кодексу.

Згідно з цим Кодексом митна вартість товару - ціна, що реально сплачена або підлягає сплаті за товар у разі його продажу до країни імпортера за виконання таких умов:

1) необмежений перехід права власності на товар до імпортера, за винятком обмежень щодо конкретного товару з боку країни-імпортера або обмежень регіону, куди може бути перепродано товар;

2) ціна угоди або реалізація самої угоди залежить тільки від якісних та кількісних характеристик самого товару;

3) частина прибутку у будь-якому вигляді не повертається Імпортером експортерові;

4) експортер та імпортер не взаємозалежні.

Сьогодні всі методи оцінки митної вартості імпортованого товару базуються на ціні угоди, яка реально сплачується за товар, і враховує додаткові витрати покупця, комісійні та брокерські витрати, витрати на пакування, перевезення тощо.

Кодекс про митну вартість ГАТТ передбачає визначення митної вартості імпортованого товару з використанням ціни ідентичного або подібного товару. У разі відсутності потрійної інформації про ідентичні або подібні товари, митна вартість визначається шляхом розрахунків, які проводяться на підставі витрат виробництва, вартості сировини та матеріалів, прибутку та витрат, пов'язаних з реалізацією товару. Кодекс забороняв використання ціни внутрішнього національного ринку як базової розрахункової піни.

У рамках Співдружності незалежних держав ухвалено Основи митних законодавств держав - учасниць СНД, які визначають принципи правового, економічного та організаційного регулювання митної справи. Окремим розділом виділено статті, пов'язані з визначенням митної вартості та країни походження товару. Методи визначення митної вартості згідно з Основами представлено на рис.8.3. Вони стосуються імпортованих товарів. У разі необхідності ці методи використовуються в порядку їхньої нумерації.

Рис. 8.3. Порядок використання методів визначення митної вартості товарів

Визначення митної вартості товару за ціною угоди з ввезеними товарами (метод 1)

Даний метод є основним при визначенні митної вартості і відповідає суті статті VII Угоди ГЛТТ, у преамбулі якої підкреслюється, що "основою оцінки товарів для митних цілей повинна бути ціна угоди з оцінюваними товарами".

На практиці це означає, що при проведенні оцінки товарів необхідно максимально можливо використовувати цей метод. Коли остаточно встановлено, що ціна угоди відсутня чи не може бути визначена або не може використовуватися для визначення митної вартості, слід переходити до інших методів оцінки.

Основу даного методу становить "ціна угоди ". Під ціною угоди розуміється ціна, 'фактично сплачена, або така, що підлягає сплаті при продажу товарів на експорт у країну імпорту, скоригована з урахуванням встановлених додаткових нарахувань до ціни.

При цьому ціна і фактично сплачена, і та, яку належить сплатити, означає: 1)суму всіх платежів покупця продавцю за товар, тобто як прямих, так і

непрямих платежів третій особі на користь продавця;

2) платежів у грошовій формі, так само як і розрахунків у формі надання послуг

чи натурально-речових виплат.

Закон України "Про єдиний митний тариф", так само як і ст. VII Угоди" встановлює, що в ціну угоди включаються компоненти (див. рис.8.4). якщо вони не були раніше в неї включені.

Рис.8.4. Компоненти митної вартості

Якщо перелічені компоненти не ввійшли в ціну товару, то вони повинні бути додані до ціни. На практиці така поправка до ціни відображається в спеціальному розділі декларації митної вартості у вигляді відповідного додаткового нарахування. Жодні інші компоненти не можуть бути донараховані до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті.

Проте такі поправки і додаткові нарахування до ціни повинні робляться лише за умови, якщо:

а) ці витрати або платежі справді мають місце і, отже, підтверджуються документально. Якщо таке визначення цих даних не є можливим, митна вартість не може бути визначена за методом 1;

б) Ці платежі не включені до ціни товару, встановленої зовнішньоторговельним контрактом;

в) ці витрати фактично понесені та оплачуються покупцем. Дозволяються і відрахування з ціни, фактично сплаченої або такої, що підлягає сплаті: в ряді випадків можуть бути виключені деякі витрати, включені відповідно до контракту б цю ціну, тобто частина витрат, здійснюваних після ввезення товару на територію країни. До таких витрат належать:

1) витрати з монтажу, складання, наладки устаткування або надання технічної допомоги після ввезення товарів на територію країни;

2) витрати з доставки товару після ввезення на митну територію України до місця призначення;

3) мита, податки і збори, що сплачуються при ввезенні або продажу товарів. Отже, митна вартість (МВ) може бути розрахована за формулою:

існують певні вимоги 00 застосування методу визначення митної вартості за ціною угоди з ввезеними товарами. Умовами, за наявності яких не може бути застосований для визначення митної вартості метод за ціною угоди з ввезеними товарами (метод 1), є такі:

а)