2)забезпеченій, або "зеленій", умові, коли авансування здійснюється проти зобов'язання бенефіціара закупити товар та надати у банк відповідні документи (складські квитанції та розписки, акт прийняття-здавання, розписку в отриманні авансового платежу) разом зі страховим полісом, який покриває ризик пожежі, а також зобов'язанням бенефіціара надати у строк коносамент або інші відвантажувальні документи.

Виплата авансу здійснюється із коштів банку-кореспондента, але під відповідальність банку-емітента. Якщо продавець не надасть у строк відвантажувальні документи або не погасить аванс, бан к - кореспондент має право дебетувати банк-ем ітент на суму авансу (разом з нарахованими відсотками), тобто набуває сили право регресу. Банк-емітент утримує цю суму з наказодавця акредитива.

Компенсаційний акредитив (ЬаскіоЬаск Ь/С) - це домовленість між банком та бенефіціаром по акредитиву (який є не постачальником товару, а посередником) про відкриття другого акредитива на користь фактичного постачальника (експортера) за умови, що перший акредитив (не переказниЙ) використовується як гарантія випуску другого акредитива для покриття тієї ж угоди купівлі-продажу. Таким чином, компенсаційні акредитиви в насправді двома акредитивами.

Компенсаційні акредитиви, на відміну від переказних, спеціально не розглядаються в Уніфікованих правилах для документарних акредитивів. У деяких випадках компенсаційний акредитив є альтернативою переказному акредитиву. Наприклад, у таких ситуаціях: 1) якщо покупець товару через посередника погоджується на акредитив, але не на переказний; 2) якщо первісний постачальник товару наполягає на акредитиві, який має бути виставлений на його користь першокласним банком його країни, І тому посередник (другий постачальник з тієї ж країни) не може просити свого покупця в іншій країні виставити переказний акредитив, оскільки він буде виставлений банком у країні покупця, а не першокласним банком країни первісного постачальника.

Компенсаційний акредитив має багато спільного з переказним, проте у випадку компенсаційного акредитива дві угоди цілком незалежні одна від одної. Банк-емітент компенсаційного акредитива не обов'язково є банком, який авізує або підтверджує перший акредитив. За жодних обставин документи по першому акредитиву не можуть бути використані для отримання платежу по другому.

При відкритті компенсаційного акредитива банк вимагає, щоб його умови точно відповідали умовам першого акредитива. Винятком є сума, яка має бути зменшена, а різниця складе прибуток наказодавця компенсаційного акредитива.

Банк-емітент компенсаційного акредитива здійснить платіж проти подання документів незалежно від стану першого акредитива, тому бенефіціар першого акредитива повинен оперативно замінити рахунки-фактури та тратти (якщо вони обумовлені), для того щоб вони разом з іншими документами були надані для отримання платежу по першому акредитиву. Якщо бенефіціар запізниться із заміною зазначених документів або через поштові затримки документи постачальника не надійдуть вчасно для заміни та пред'явлення по першому акредитиву,платіж по ньому не буде здійснений. Існують два види компенсаційного акредитива:

1) співпадаючий, умови якого вимагають надання документів, що можуть бути без змін використані по першому акредитиву (за винятком рахунка та тратти);

2) неспівпадаючий, умови якого передбачають, що документи, які вимагаються по компенсаційному акредитиву, можуть лише частково використовуватись для надання по першому акредитиву.

Зазвичай банки не відкривають компенсаційний акредитив, якщо перший не був відкритий або підтверджений ними. Це пояснюється тим, що існування двох окремих акредитивів та участь в угоді декількох банків підвищує ризик виникнення суперечок.

Резервний акредитив (вґапоІ-Ьу Ь/С) - умовна гарантія, надана банком-емітентом, який відповідає Уніфікованим правилам та звичаям для документарних акредитивів. Резервні акредитиви використовуються у тих випадках, коли місцеве законодавство не дозволяє банкам видавати гарантії платежу.

Перевагою резервних акредитивів є те, що вони регулюються Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів, порівняно з банківськими гарантіями, які підлягають дії національних законів.

Резервні акредитиви використовуються для гарантування платежів у разі настання чи ненастання цілком визначеної події. Отже, вони більш універсальні, ніж банківські гарантії (на які вони подібні), оскільки передбачають не лише переказ коштів, а й акцепт платіжних зобов'язань. Наприклад, у ЗТК можна передбачити, що, коли продавець поставить товар на 3 місяці раніше строку, зазначеного у ЗТК, то покупець виплатить продавцю додаткову преміальну суму з відкритого ним резервного акредитива. За саму поставку продавець отримує гроші зі звичайного акредитива, за достроковість - з резервного.

Резервний акредитив базується на концепції відмови наказодавця від виконання своїх зобов'язань за ЗТК. Бенефіціар резервного акредитива має право на отримання розрахунку лише у випадку небажання або нездатності покупця оплатити відвантажений товар чи надані послуги. Якщо наказодавець не виконає гарантоване платіжне зобов'язання, бенефіціар може спонукати банк-емітент зробити це, подавши у комплекті документів заяву про невиконання наказодавцем своїх зобов'язань. При використанні резервного акредитива, як і інших гарантій, при поставці у кредит до заяви у банк про невиконання покупцем платіжних зобов'язань додаються неоплачені тратти.

Транзитний акредитив передбачає, що банк-емітент вимагає від банку-посередника в одній країні підтвердити або авізувати акредитив на користь бенефіціара-резидента іншої країни. Авізуючий банк може направити транзитний акредитив безпосередньо бенефіціару або авізувати його через вибраного агента у країні бенефіціара.

Транзитні акредитиви відкриваються з таких причин:*

банк-емітент не має можливості зв'язатись напряму з банком у країні бенефіціара через політичні причини;*

банк-емітент може не мати з банком у країні бенефіціара кореспондентських відносин.

Чистий рамбурсний акредитив - це інструкції щодо задоволення платіжних вимог, отримуваних зазначеним банком, з якого слід вимагати рамбурс. Наприклад, коли банк-смітент звертається до банку-посередника з проханням здійснити розрахунок по акредитиву, але не має розрахункового рахунка у цьому банку, то він інструктує, що рамбурс слід вимагати із зазначеного третього банку, який отримує окремі інструкції щодо задоволення платіжних вимог. Ці інструкції називаються чистими рамбурсними акредитивами, оскільки для отримання платежу за ними не треба пред'являти інші документи, крім платіжних вимог, які Іноді супроводжуються заявою про відповідність документів умовам акредитива. Агенти по рамбурсу - це першокласні банки, в яких банк-емітент тримає свої кошти.'

Якщо рамбурс не був отриманий від рамбурсуючого банку, банк-емітент не звільняється віл жодних зобов'язань Із забезпечення рамбурсу; він також відповідає за втрату відсотків, яка виникає, якщо рамбурсуючий банк не надав рамбурс на першу вимогу.

Акредитивні листи (Letter of Credit)- безвідкличні акредитивні листи, які випускаються банками-емітентами і містять зобов'язання оплатити або гарантувати оплату товарів іншими банками проти надання продавцями (бенефіціарами) певного комплекту документів. Бенсфіціари мають право звертатись до будь-яких банків своєї або іншої країни з проханням виплатити їм гроші, надавши зазначені у листі документи. Банку, який виплатив гроші бенефіціару за акредитивним листом, банк-емітент акредитивного листа' гарантує негайне відшкодування коштів та виплату комісії за послуги. Продавці повинні приймати акредитивні листи, які випущені лише солідними банками-емітентами. Такі акредитивні листи діють у ряді країн колишньої Британської співдружності націй.

Витрати по акредитивних операціях

Відкриття акредитива є дорогою операцією. При цьому розмір витрат залежить від суми акредитива, його складності та часу дії. Додаткову плату за страхування платежів збирає банк, який підтверджує акредитив.

Наприклад, витрати при імпортних акредитивах, які відкриваються західноєвропейськими банками, такі:*

збір за відкриття - 2%;*

збір за безвідкличність - максимально 1% на місяць;*

попереднє авізування акредитивів -ЗО EUR;*

збір за зміни - ЗО EUR;*

збір за діловодство - 3%*

акцептний збір при акцептних акредитивах - 1,5% на місяць;*

збір за відтермінування платежу - 1,5% на місяць.

Розподіл витрат за відкриття акредитива між сторонами угоди встановлюється під час переговорів та залежить від їх позицій. Покупець, базуючись на тому, що кон'юнктура ринку складається на його користь, може намагатися покласти ці витрати на продавця. Продавець же, враховуючи надійність акредитивної форми оплати, у разі непоступливості покупця" може прийняти їх на себе. На практиці частіше комісію за відкриття акредитива сторони ділять порівну.

З метою економії коштів необхідно ретельно визначити час відкриття акредитива та термін його дії.

Акредитив найчастіше відкривається за певний час від початку відвантаження товару. Нормальна практика свідчить, що цей період становить півроку, 90 днів, 2 місяці, ЗО днів. Термін, на який відкривається акредитив, має бути достатнім, щоб продавець мав можливість, відвантаживши товар, підготувати документи та надати їх до банку. Відповідно, термін дії акредитива також приймається значним (від місяця до року).

У контракті може бути передбачено, що акредитив буде відкритий протягом декількох днів після отримання телеграфного повідомлення продавця про готовність товару до відвантаження.

Якщо товар є в наявності при підписанні контракту, то за згодою сторін акредитив може бути виставлений одночасно з укладенням контракту або через незначний термін (10-15 днів) після його підписання.

В окремих випадках акредитив може бути відкритий до початку виготовлення товару, перш за все тоді, коли товар, на вимогу покупця, має індивідуальні характеристики і при відмові покупця його важко буде реалізувати. Отже, продавець отримує додаткову гарантію платежу за товар, що знаходиться у стадії виготовлення.

На практиці нерідкі випадки, коли акредитив не використовується протягом терміну його дії і виникає необхідність його продовження. Це відбувається або через неправильне визначення терміну, або, головним чином" через запізнення продавця з відвантаженням товару. Тому можливість