на інкасо. Отже, в інтересах продавця прискорюється платіж, і він має час, щоб при виникненні ризику неплатежу повернути вже відвантажений товар (особливо якщо він не перетнув кордон) або якось інакше ним розпорядитись.
Порівняння основних переваг та недоліків інкасової форми розрахунків свідчить, що її використання доцільне, коли експортер не бажає поставляти на відкритий рахунок, але може відмовитись від гарантій, які надає акредитивна форма розрахунків.
Експортеру доцільно погоджуватись на інкасову форму розрахунків, якщо:*
інкасо використовується на принципах взаємності;*
контрагенти довіряють один одному;*
можливість та бажання покупця здійснити платіж не викликає сумніву;*
політичні, економічні та правові умови у країні імпортера стабільні;*
країна імпортера не накладає обмежень на імпорт та відповідні йому валютні платежі; якщо державні обмеження на переказ валюти існують, то експортер має бути впевнений, що імпортер отримав необхідні дозволи;*
товар, що поставляється не виготовлений в одиничному екземплярі. Оскільки зазвичай яка-небудь із зазначених умов не виконується, більшість
розрахунків по інкасо здійснюється з наданням банківських гарантій платежу; у разі використання векселів експортери наполягають на авалюванні векселя банком імпортера або першокласним міжнародним банком.
У ЗТК може використовуватись таке формулювання розрахунків у формі документарного інкасо:
"Платежі за цим контрактом здійснюються Покупцем таким чином:
I, 80% вартості поставок (двісті тисяч евро) протягом ЗО днів з дати отримання Електронбанком у м.Львів на інкасо таких документів:
1)рахунка Продавця у 4-х екз. на двісті тисяч евро;
2) повного комплекту чистих бортових коносаментів, виписаних на ім 'я Покупця, порт Одеса;
3) пакувальних листів у 3-х екз,;
4) гарантійного листа Продавця про якість та комплектність поставленого обладнання у 2-х екз.;
5) протоколу про випробовування обладнання у 2-х екз.;
6) копії чинної експортної ліцензії, якщо вона необхідна;
7) страхового поліса на повну суму контракту плюс 10% на умовах "усіризики". Одночасно по одному екземпляру документів по пп. 1,3,5 висипаються поштою
безпосередньо на адресу Покупця.
Оплата здійснюється тільки за умови комплектних поставок.
II. 20% вартості поставок (п'ятдесят тисяч евро - гарантійна сума) після пуску обладнання в експлуатацію та закінчення гарантійного строку протягом ЗО днів з дати отримання Електронбанком у Львові для Покупця на інкасо таких документів:
1)рахунка Продавця у 4-х екз. на суму п 'ятдесят тисяч евро;
2) протоколу про проведення остаточних випробовувань та пуску обладнання вексплуатацію, підписаного представниками Продавця та Покупця, який підтверджує досягнення обладнанням гарантійних якісних та кількісних показників.
Гарантійна сума не може розглядатись як неустойка.
НІ. Усі витрати банку Покупця з інкасо несе Продавець, а банку Продавця — Покупець",
Або простіше:
"Платіжза проданий та відвантажений за цим контрактом товар буде здійснений готівкою негайно через банк проти телеграфного повідомлення банку Продавця про прийняття ним на інкасо обумовлених у контракті товарних документів та про їх відправлення банку Покупця ".
Або:
"Розрахунки за товари за цим Контрактом будуть здійснюватись документарним інкасо через банки-кореспонденти (офіційні назви). Платіж готівкою (або акцент векселів/тратт) буде здійснений проти подання Продавцем таких документів:.,.
Інкасуючий банк передасть товаророзпорядчі документи Покупцю лише після списання з його рахунку суми платежу та акцепту ним векселів (тратт) ".
Розрахунки у формі документарного інкасо застосовуються і при нетоварних платежах:*
при виплаті авансу;*
при розрахунках по взаємних претензіях, що має бути передбачено умовами ЗТК із зазначенням, проти яких документів здійснюються платежі (рахунки-фактури, товаросупроводжувальні документи при поставках запасних частин, протоколи узгодження претензій тощо).
На рис.5.4 наведена спрощена схема інкасової форми розрахунку.
Рис.5.4. Схема інкасової форми розрахунку. Послідовність здійснення розрахунків описана вище.
Вибір між інкасовою та акредитивною формами розрахунків визначається співвідношенням сил учасників угоди, обумовленим кон'юнктурою ринку та рівнем їх професійної підготовки. При цьому враховується існуюча практика або звичаї міжнародної торгівлі.
При укладенні ЗТК на значну суму, коли продавцю важливо застрахувати себе від ризику неплатежу з боку покупця, а покупець не готовий платити авансом або виставляти гарантію банку, експортери наполягають на відкритті безвідкличного та підтвердженого акредитива.
При експорті товарів у країни, що розвиваються, застосовується акредитивна форма, оскільки при інкасовій формі у даному випадку немає гарантії оплати товаруу валюті.
У торгівлі з африканськими країнами переважно використовуються надійні для продавця види акредитивів і, крім того, приймаються зобов'язання тільки перевірених банків.
У торгівлі з екссоціалістичними країнами при взаємних розрахунках у ВКВ найкращою формою також є акредитивна.
Розрахунок у формі відкритого рахунка
Платежі на відкритий рахунок значною мірою поширені у країнах ЄС: до 60% усіх платежів між контрагентами ЄС здійснюються у цій формі. При розрахунках за відкритим рахунком експортер поставляє товар та товаророзпорядчі документи на адресу імпортера без гарантій платежів з його боку. Імпортер здійснює оплату шляхом банківського переказу, Векселя строком платежу по пред'явленню або чеком в обумовлені у ЗТК строки.
При розрахунках за відкритим рахунком контрагенти здійснюють взаємний облік сум поточної заборгованості. Після відвантаження товару та відправлення товаророзпорядчих документів на адресу імпортера експортер записує у бухгал^ терських документах суму відвантаження в дебет відкритого на покуппя рахунка. Імпортер записує цю ж суму відвантаження в кредит рахунка експортера. Після оплатя контрагенти роблять зворотні записи. Ця форма розрахунків передбачає ведення контрагентами великого обсягу роботи з обліку продажів.
Порядок погашення заборгованості за відкритим рахунком залежить від угоди між контрагентами:*
при регулярних поставках сторони можуть домовитись, що розрахунки між ними будуть здійснюватись не по кожній окремій партії товару, а у певні строки - звичайно наприкінці місяця або кварталу;*
якщо поставки взаємні, можливий залік вимог на безвалютной основі.
Для покупця розрахунки за відкритим рахунком є:
¦ найбільш вигідною формою платежу, оскільки він здійснює платіж лише по отриманні/інспекції товару, тобто відсутній ризик оплати непоставленого або некондиційного товару, який існує, наприклад, при авансовому платежі;
¦ найпростішою та найдешевшою формою розрахунків, яка відрізняється відносною простотою виконання. Цим пояснюється її надзвичайна популярність при розрахунках між контрагентами країн ЄС. Навіть експортери визнали зручність торгівлі на умовах відкритого рахунка, особливо при тривалих ділових відносинах та поставках товару дрібними партіями.
Для продавця платіж на відкритий рахунок є:
¦ найпростішою та найдешевшою формою розрахунків, оскільки вона передбачає надання продавцем товаророзпорядчих документів безпосередньо покупцю, обминаючи банк;
¦ найризикованішою формою розрахунків, тому що оплата товару здійснюється після того, як всі права на нього перейшли до покупця разом із товаророзпорядчими документами і немає фінансових документів, які б примусили його оплатити товар. Постачальник у даному разі має покладатись лише на платоспроможність та розрахункову дисципліну імпортера. Таким чином, ризик неоплати імпортером товару при однобічному використанні відкритого рахунка аналогічний ризику непоставки або недопоставки товару експортером при авансових платежах. Тому використовується відкритий рахунок при дуже значній впевненості у партнері, звичайно між фірмами, які знаходяться у тривалих ділових відносинах та систематично поставляють товар, як правило, дрібними партіями. Певне зниження ризику неплатежу для експортера можливе, якщо контрагенти по черзі виступають у ролі продавця та покупця і невиконання зобов'язань одним з них може потягнути за собою аналогічні дії іншого. Тому ця форма розрахунків частіше використовується при двосторонніх поставках, ніж при односторонніх.
Для досягнення більшої надійності платежу на відкритий рахунок експортери наполягають на виставленні на свою користь платіжних гарантій першокласних банків, Виставлення банківських гарантій при використанні таких форм розрахунків, як відкритий рахунок, авансовий платіж, інкасо - звичайна світова практика, і пропозиції про їх надання під час переговорів, як правило, сприймаються протилежною стороною без протидії.
. Специфічною сферою використання розрахунків по відкритому рахунку є комісійна та консигнаційна торгівля, яка здійснюється посередницькими фірмами. Тут товар відправляється на склад посередника країни реалізації, а оплата здійснюється після його продажу. Але, перш ніж використовувати такі форми торгівлі, слід впевнитися у надійності фірми посередника. При цьому висновки відносно цього можна зробити тільки на підставі тривалих довірчих контактів з фірмою, але ні в якому разі не за ознаками її зовнішньої солідності.
У ЗТК може використовуватись таке формулювання платежу на відкритий рахунок:
"Протягом двох днів після продажу обладнання Фірма (консигнатор) повинна телеграфом повідомити Зовнішньоторгове об'єднання (консигнанта) про ціни, за якими вона продала обладнання третім особам.
Усі платежі за обладнання здійснюються Фірмою шляхом переказу належних Зовнішньоторговому об'єднанню сум на його рахунок я Банк
Або:
Усі платежі за реалізовані "СП "(консигнатором) товари по закінченні строку консигнації здійснюються в євро на користь "Консигнанта" шляхом переказу належної суми на його банківський рахунок .
Платіж вважається здійсненим після того, як "Консигнант" підтвердить його отримання та правильність.
Література
1. Довбанко М. В. Видатні незнайомці (наукові ідеї, здобутки та життя економістів — лауреатів Но* белівської премії). — Київ, 2000.
2. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред. В. М. Гейця. — К.: Ін-ст. екон. прогнозув.; Фенікс, 2003. — 1008 с.
3. Економічна енциклопедія: У 3 т, / Редкол.: ...С. В. Мочерний (відп. ред) та ін. — К,: ВЦ -Академія". 2000—2002.
4. Економічний словник-довідник / За ред. С. В. Мочерного. — К.: Феміна. 1995. — 368 с
5. Жбанкова И. И. Философские принципы в научном познании. —