Визначення фінансових умов зовнішньоторгових контрактів. Визначення засобів розрахунку

План

1. Розрахунки за допомогою векселів

2. Розрахунки за допомогою чеків

3. Література

Найважливішими засобами платежу та кредитування по ЗТК є:*

векселі (прості та переказні);*

чеки.

Розрахунки за допомогою векселів

Розрізняють переказні векселі (тратти) та прості векселі (соло-векселі), причому більшого поширення при наданні кредиту за ЗТКусвітовій практиці набули і іереказні векселі

Переказний вексель (тратта) є безумовним наказом кредитора (трасанта), адресованим боржнику (трасату), оплатити у встановлений у ньому термін зазначену суму трасанту або третій особі (ремітенту). Третьою особою-векселетримачем найчастіше є банк продавця.

Отже, тратта є борговим документом, який виставляє продавець (кредитор) на покупця (позичальника).Лпя того щоб цей документнабув юридичної сили (право вимагати по ньому оплати від трасата), покупець повинен акцептувати Його після одержання товару і тим самим прийняти на себе зобов'язання оплатити переказний вексель на термін.

Акцент здійснюється у вигляді напису "акцептований", або іншим рівнозначним

словом (наприклад, "згоден"), або ж простим підписом платника, зробленим на

лицьовому боці векселя. Акцепт повинен бути простим і нічим не обумовленим. Єдиною

обмежувальною зміною, яка допускається у змісті векселя, є обмеження боржника

зобов'язанням платити часткою суми, зазначеної на тратті, тобто він може здійснити

обмежений або частковий акцепт, на відміну від загального.

На рис 5.5 наведений порядок оформлення комерційного кредиту за допомогою тратти, трасат

Рис. 5.5. Порядок оформлення комерційного кредиту за допомогою тратти

1 - експортер (Е-трассант) відвантажує товар на адресу імпортера (I); Г - експортер повідомляє імпортера про здійснене відвантаження;

2- експортер після відвантаження надсилає до свого банку (БЕ) комплект тонаророзпорядчих документів (ТРД) разом із траттою;

З - банк експортера перевіряє ТРД та тратту і надсилає їх до банку імпортера (БІ ~ трасату); . і' ВІ передає імпортеру ТРД лише після акцепту імпортером тратти, тобто згоди оплатити зазначену у них суму.

Акцепт векселів здійснюється при оплаті частини вартості товару готівкою по інкасо або акредитиву.

Для цього при інкасовій формі розрахунків продавець передає до банку векселі разом із документами на одержання товару із дорученням банку видати покупцю документи у його банку тільки після акцепту тратт.

При акредитивній формі розрахунків продавець отримує у банку комплект переданих йому заздалегідь виписаних та акцептованих тратт проти документів, що засвідчують відправлення товару.

Борг по акцептованій тратті збирається у безспірному та безумовному порядку, тобто при затримці платежу вексель переходить до суду, де і стягується. При цьому ніякі заперечення позичальника, зв'язані з перебігом виконання контракту (наприклад, посилання на те, що кредитор не виконав своїх зобов'язань), не враховуються.

Тратта має абстрактний характер, тобто е самостійним зобов'язанням боржника відносно кредитора, а не складовою частиною контракту. Тому на векселі не зазначається, яка конкретна угода була підставою для його появи. Більше того, будь-яка позначка на векселі, що зв'язує його виплату з виконанням кредитором зобов'язань щодо поставки товару, робить вексель недійсним.

Тратта є оборотним документом і може передаватися одним векселетримачем на користь іншого передавальним написом - індосаментом. Напис робиться на зворотному боці векселя або на додатковому аркуші (алонжі) та підписується індосантом (тобто особою, що зробила передавальний напис).

Індосаменти можуть бути трьох видів:

¦ іменний (повний) - це передавальний напис, у якому зазначається назва або ім'я нового тримача, якому індосант передає усі права та вимоги за векселем. Повний індосамент підписується особою, яка передає вексель іншій особі, причому за такої Передачі слід дотримуватись безперервності передаточних написів. Іменний індосамент має такий вигляд:

Платите наказу фірми "Сало". Фірма "Світоч*, Львів * (підписи)

¦ бланковий - це передаточний напис на зворотному боці векселя без зазначення назви особи, наказу якої необхідно здійснити платіж, і тому вексель вважається виставленим на пред'явника. Його тримач може заповнити бланк або своїм іменем, або іменем якої-небудь третьої особи, або передати вексель третій особі, не заповнюючи бланк та не здійснюючи індосамент. Бланковий індосамент може складатися із найменування індосанта та його підпису. Відповідальність за виплату суми за векселем перед останнім векселетримачем, якому передані права та вимоги за векселем, солідарно несуть боржник та всі особи, які є тримачами (попередні індосанти). Бланковий індосамент можна перетворити на повний, зробивши над попереднім передаточним написом позначку, наказу якої особи передається даний вексель;

¦ передовірчий - це передавальний напис банку, який робиться векселетримачем при передачі векселя на інкасо з проханням одержати по ньому платіж від покупця. Такий індосамент означає просте поручительство та позначається так: "на інкасо", "як довіреному" або іншими словами, які мають на увазі просте поручительство. З настанням терміну платежу акцептовані тратти пред'являються покупцю для викупу (тобто для повернення з позначкою про платіж). При цьому так само, як і при акцепті тратт, використовуються акредитивна та інкасова (але у вигляді чистого інкасо) форми розрахунків. Частіше застосовується акредитивна форма, коли боржник відкриває акредитив з дорученням банку здійснити платіж проти одержання відповідних тратт.

Розрахунки по чистому інкасо здійснюються у такій послідовності, що і по документарному. При цьому векселі, передані на інкасо, повинні мати передовірчий індосамент клієнта на користь банку. Передовірчий індосамент має такий вигляд:

Платите наказу Ексімбанка, Львів валюта на інкасо. Фірма "Світоч", Львів (підписи)

Векселі, що пересилаються боржнику, слід застрахувати від втрати на шляху руху.

Правовідносини сторін за векселями регулюються нормами міжнародного та національного прав.

Виділяються країни, вексельне законодавство яких Грунтується на Женевській системі вексельного права, та держави з англо-американським правом. Україна ще у складі СРСР приєдналась до Женевської конвенції по векселях 1930 р., яка встановлює Одноманітний закон про простий та переказний вексель. Базуючись на цьому Одноманітному законі, було прийняте "Положення про переказний та простий вексель" (Постанова ЦБК та РНК СРСР від 7 серпня 1937 р.), яке приводить національне законодавство до нормативних актів цієї угоди.

Багато країн мають свої, відмінні норми вексельного законодавства, а в деяких країнах вексельного обігу не існує, і вексель може бути визнаний недійсним. Це слід враховувати при укладенні контракту на умовах кредиту, тобто передбачити, які нормативні акти будуть діяти відносно даної угоди.

Норми вексельного законодавства встановлюють необхідні вимоги до форм боргового зобов'язання, при дотриманні яких він стає дійсним як вексель.

Відповідно до Женевської угоди переказний вексель повинен містити такі обов'язкові реквізити:

1. Вексельна позначка, тобто зазначення його у тексті документа як вексель: наявності цього слова тільки у заголовку недостатньо, тому що його можна заднім числом додати до будь-якого аналогічного документа.

2. Сума векселя, яка зазначається двічі: вгорі ліворуч векселя цифрами та у тексті векселя прописом.

3. Назва та адреса того, хто має платити (трасата, боржника), тобто платника, зазначається ліворуч знизу векселя.

4. Термін платежу може бути встановлений одним із таких способів:*

на певну дату, коли встановлена конкретна дата платежу, яка і фіксується на

векселі;*

на такий-то термін від складання або у такий-то час від пред'явлення, коли вексель видається на один або декілька місяців, відповідно, від складання або від пред'явлення; вексель з терміном від пред'явлення може бути поданий до оплати у будь-який момент, зручний для кредитора, але його оплата здійснюється через зазначений на векселі період віддати прийняття векселя до оплати (вона відрізняється віддати пред'явлення векселя на час його пересилання поштою);*

після пред'явлення, коли вексель оплачується при його пред'явленні; термін пред'явлення векселя визначається кредитором, але неповинен перебільшувати одного року від дня складання векселя. Переказний вексель, термін платежу по якому не зазначений, розглядається як такий, що має бути оплачений після пред'явлення.

Векселі, які мають інше визначення терміну платежу, ніж перераховані вище (наприклад, з оплатою у послідовні терміни), вважаються за Женевською угодою недійсними.

За домовленістю сторін термін платежу по векселю може бути продовжений, але способи пролонгації нормами вексельного законодавства не передбачені.

5. Місце, в якому має бути здійснений платіж. Ним прийнято вважати місцезнаходження платника, позначене поряд з його назвою. Сторони можуть вказати й інше місце платежу, але при цьому не можна вказувати одночасно декілька місць, тому що вексель буде визнаний недійсним.

6. Назва особи (ремітента, отримувача), якій або за наказом якої повинен бути здійснений платіж. При цьому, якщо вексель виставлений на ремітента, у ньому використовують зворот "платити наказу...", якщо трасанта —"платити на мою користь" або "платити за нашим наказом".

7. Дата та місце складання векселя зазначаються праворуч над його текстом: місце складання векселя визначає право, яке застосовують до векселя, тому що використання тих чи інших нормативних актів залежить від того, на території якої країни був складений та підписаний вексель: якщо на векселі не вказано місце його складання, то він визнається підписаним у місці, зазначеному поряд з назвою векселедавця.

8. Назва, місцезнаходження та підпис векселедавця, які ставляться внизу ПІД текстом. За українським законодавством векселі, як і інші грошові документи, повинні підписуватися двома уповноваженими особами.

Нижче наведений зразок переказного векселя за формою "Одноманітного вексельного закону" (Женевського вексельного законодавства 1930 р.), у дужках наведені вищезазначені