чекотримачу нема чим. У деяких країнах чекодавці можуть інформувати банки про анулювання раніше виданих чеків. Більш твердим зобов'язанням є чек, який авольоеаний банком, або іншою установою, або особою, тобто тими, хто гарантує платіж зазначеної у чеку суми. Тому слід використовувати авальовані ордерні чеки, які індосовані на банк продавця.
Іноді чеки кросуються, тобто перекреслюються чекодавцем паралельними лініями по діагоналі. Це означає, що платіж по чеку може бути здійснений лише у безготівковій формі і лише банку чекотримача.
Чек може бути виписаний у будь-якій валюті, а не тільки у валюті банківського рахунка трасанта. Вартість чека для покупця незначна, хоча експортер вносить плату за інкасо. У цьому полягають переваги платежу за допомогою чека. Серйозним недоліком є тривалий час, необхідний для інкасування платежів по чеку. Чеки часто підлягають оплаті у країні покупця, і тому експортер повинен дати розпорядження про те, щоб ці гроші були інкасовані через його банк з-за кордону.
У міжнародній торгівлі оплата боргів за допомогою чеків може бути незручною через такі причини:*
експортер (отримувач платежу) повинен звернутись до свого банку з розпорядженням про інкасування платежів, і банк буде збирати плату за інкасо;*
чек може суперечити постановам про валютне регулювання у країні покупця, тому розрахунки можуть бути затримані до отримання необхідного дозволу на здійснення платежу;*
чек може бути втрачений при пересиланні поштою;*
чек може виявитись непокритим і не буде оплачений після пред'явлення.
Література
1. Довбанко М. В. Видатні незнайомці (наукові ідеї, здобутки та життя економістів — лауреатів Но* белівської премії). — Київ, 2000.
2. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред. В. М. Гейця. — К.: Ін-ст. екон. прогнозув.; Фенікс, 2003. — 1008 с.
3. Економічна енциклопедія: У 3 т, / Редкол.: ...С. В. Мочерний (відп. ред) та ін. — К,: ВЦ -Академія". 2000—2002.
4. Економічний словник-довідник / За ред. С. В. Мочерного. — К.: Феміна. 1995. — 368 с
5. Жбанкова И. И. Философские принципы в научном познании. — Минск, 1974.
6. ЗагородніЙ А. Г., Вознюк Г. Л., Смовженко Т. С. Фінансовий словник. — К,: -Знання-. 2000. — 587 С
7. Задоя А. А., Петруня Ю. Е. Основы экономической теории. — М.: "Рубари", 2000. — 479 с
8. Иноземцев В. Л. За пределами экономического общества. — М., 1998.
9. Иноземцев В. Л. К теории постэкономической общественной информации. — М., 1995.
10. Исследования по общей теории систем. — М„ 1969.
11. Історія економічних учень / За ред. Л. Я. Корнійчук, Н. О. Татаренко. — К.: КНЕУ, 1999. — 564 с
12. Історія економічної думки. — К.: Фенікс, 1996. — 412 с.
13. Канторович Л. В. Оптимальные решения в экономике. — М.: Наука, 1972.
14. Кейнс Дж. М. Избранные произведения. — М.: Экономика. 1993.
15. Ковальчук В., Сарай М. Економічна думка минулого і сьогодення: Навчальний посібник. — Тернопіль: ТАНГ — "Астон", 2000. — 325 с.