Дисконтування в зовнішньоекономічних розрахунках. Вплив умов платежу на розрахунок показників ефекту і ефективності. Вплив на ефективність експорту та імпорту зміни валютних курсів

План

1. Дисконтування в зовнішньоекономічних розрахунках

2. Вплив умов платежу на розрахунок показників ефекту і ефективності

3. Вплив на ефективність експорту та імпорту зміни валютних курсів

4. Література

Дисконтування в зовнішньоекономічних розрахунках

Дисконтування - це зведення різночасових витрат та результатів до одного моменту часу.

У розрахунках економічної ефективності при підрахунку витрат та доходів дисконтування здійснюється в різних формах. У випадку здійснення суто торгових операцій (наприклад, посередницькими організаціями) використовується спрощена форма дисконтування - розрахунок зведених витрат на виробництво експортної

продукції Зехр за формулою:

При такому методі допускається, що:*

всі капітальні вкладення здійснюються до початку виробництва;*

обсяг виробництва, ціна одиниці продукції та рівень витрат незмінні по роках. При оцінці ефекту та ефективність великих міжнародних проектів, які і

реалізуються протягом кількох років (наприклад, створення експортних виробництв, | реконструкція виробництва на базі імпортного обладнання та закордонної технології, міжнародні спеціалізація та кооперування виробництва, утворення СП тощо), дисконтування здійснюється в формі коригування значень вартісних показників кожного року за допомогою коефіцієнта дисконтування а,, який визначається за формулою:

де Е - норма зведення (дисконту); Ь - номер року, коли здійснюються витрати або утворюються доходи.

Дисконтують за весь період реалізації проекту. Різночасові витрати та результати можна зводити до будь-якого періоду - до початку виробництва, до кінця розрахункового періоду тощо. Але якщо при порівнянні варіантів немає значення, до якого року приводити, то при розрахунку ефекту це має велике значення. На практиці найчастіше зводять до першого року, тобто до моменту прийняття рішення про реалізацію проекту.

При розрахунку показників ефекту і ефективності ЗЕО та МП важливо правильно вибрати числове значення норми дисконту (Е), тобто порогове значення рентабельності. У світовій практиці використовують і інші терміни, наприклад, "процентна ставка", "ставка дохідності "тощо.

На вибір порогового значення рентабельності впливають різні фактори, наприклад, уявлення експортера/ імпортера, його фінансовий стан, економічна кон'юнктура, тип здійснюваних проектів тощо.

Чим вище порогове значення рентабельності, тим більшою мірою узагальнюючі показники ефективності враховують фактор часу: більш віддалені у часі затрати та доходи все менше впливають на їх сучасну оцінку, тобто на оцінку на момент прийняття рішення про ЗЕО.

Оскільки альтернативою ЗЕО є здійснення інвестицій у цінні папери, банківські операції тощо, при виборі порогового значення рентабельності часто орієнтуються на рівень дохідності цінних паперів, ставки за довгостроковим кредитом тощо.

Різниця цілей та умов реалізації ЗЕО або МП також може впливати на вибір значення норми дисконту. Так, Я.Хонко визначає б класів капітальних вкладень, для яких можна використати такі порогові значення норми дисконту (табл. 6.1).

Таблиця 6.1

Вибір норми дисконту

Таким чином, значення норми дисконту зростає із збільшенням ступеня ризику ЗЕО або МП.

Іноді показник ризику (ризикову премію Я) вводять у розрахунок у явному вигляді, коригуючи певне базове значення норми дисконту Е. .

Інколи норма дисконту ототожнюється з банківським процентом, і це може привести деяких фахівців до сумнівного висновку: значення цієї норми повинно бути нижчим порівняно з нормативом віддачі капітальних вкладень (нормативом рентабельності). Процентна ставка може розглядатись лише як найменше значення норми дисконту. Врахування безлічі додаткових факторів (ризику, кон'юнктури, інфляції, власного фінансового стану підприємства тощо) приведе до збільшення норми дисконту, яка вводиться у розрахунок у процесі ТЕО МП або ЗЕО.

Вплив умов платежу на розрахунок показників ефекту і ефективності

ЗЕО можуть передбачати різні умови платежу за поставлену продукцію, надані послуги, майнові та інші права тощо. Умови платежу, які після узгодження контрагентами внесені у ЗТК, повинні бути враховані у розрахунках ЗЕО.

Валютне відшкодування товарів та послуг, які надані контрагентом, може здійснюватись на таких умовах:*

платіж готівкою;*

з відтермінуванням платежу -платіж, який розтягнутий у часі;*

платіж з опціоном негайного платежу.

Останні два види платежу мають місце при наданні кредиту, при здійсненні лізингових операцій, оплаті ліцензій на умовах роялті тощо. Товарне відшкодування також може бути розтягнутим у часі, наприклад, у складних компенсаційних проектах.

Найвитіднішою для продавця і найменш вигідною для покупця є оплата готівкою. Але на практиці така форма застосовується для короткострокових ЗЕО на незначні суми. Здебільшого, особливо при експорті машинотехнічної продукції, оплата здійснюється на умовах кредиту. Існують також випадки, коли частина суми оплачується готівкою, а частина на умовах кредиту.

У сучасних умовах при Існуванні ринку покупця надання кредиту при експорті продукції є важливим фактором підвищення конкурентоспроможності, зокрема при експорті дороговартісних товарів, частка яких у міжнародній торгівлі постійно зростає.

Для врахування різних умов кредитування в розрахунках ефективності ЗЕО використовується коефіцієнт кредитного впливу (1С), який становить відношення сумарного значення валютних надходжень (платежів), зведеного до року поставки товару, до номінальної зовнішньоторговельної ціни цього товару.

Це відношення враховує вплив таких чинників:

- частка частини загальної суми ЗТК, яка кредитується;

- середньорічний відсоток за кредит;

- термін погашення кредиту;

- пільговий строк до початку погашення кредиту;

- різниця у строках між датою поставки товару та датою чергового платежу;

- частка чергового платежу в загальній сум і платежу.

У зв'язку з цим формули для розрахунку К є складними, і тому на практиці користуються спеціальними таблицями, в яких наведені числові значення цього коефіцієнта залежно від конкретних умов кредитування.

К.р може бути менше одиниці або дорівнювати одиниці.

К < 1 - при наданні експортером кредиту, якщо відсоткова ставка не перевищує норму дисконту. Ккр — 1 - при оплаті готівкою, а також при наданні кредиту, якщо значення відсоткової ставки і норми дисконту однакові, а погашення кредиту передбачено однаковими частинами, починаючи з наступного після поставки товару року.

Якщо ЗЕО передбачає кредитування, формули розрахунку ефективності мають такий вигляд:

Якщо експорт / імпорт здійснюється в рахунок раніше наданого кредиту, то в цих формулах використовується величина, обернена до коефіцієнта кредитного впливу:

Оскільки при розрахунку Кж (враховуються платежі та надходження різних років, у формули для розрахунку вводиться норма дисконту. Якщо норма дисконту перевищує процентну ставку, то зі збільшенням значення норми дисконту значення К зменшується, тобто чим більшою мірою враховується фактор часу, тим більша разниця значень зведених валютних надходжень (платежів) та номінальної ціни.

Приклад. 31998р. з України експортується товар, витрати на виробництво якого становлять 33 тис.гри. Валютна вартість контракту б тис. дол. Покупцю надано кредит на 5 років з умовою його погашення однаковими частинами, починаючи з першого після поставки товару року. Плата за кредит - 5% річних. Отриману валюту можна продати на валютному аукціоні по 5,25 гри. за дол. Визначити ефект і ефективність експортної операції.

Розв'язок.

Таблиця 62.

Валютні надходження за товар

Операція в цілому неефективна. Як і слід було очікувати, надання кредиту покупцю знижує ефект та ефективність операції для експортера, який у таких випадках має право наполягати на встановленні надвишки до номінальної ціни товару. Межі підвищення ціни визначаються вимогою покупця забезпечити йому ефект та ефективність придбання товару нарівні не нижчому, ніж при купівлі товару за готівку. Така межа ціни дорівнює відношенню:

Для даного прикладу межа ціни становить:

6000:0,879- 6826 дол. Надвишка до ціни має дорівнювати:

6826 -6000 -826 дол.

Розглянуті залежності можуть бути використані для розв'язку різних задач під час проведення переговорів з укладання тих чи інших ЗЕО або МП. Крім задачі в її прямій постановці, яка розглянута у вищенаведеному прикладі, можлива постановка таких завдань:*

пошуку умов надання кредиту, що забезпечать погашення валютної вартості ЗТК протягом заданого періоду часу;*

знаходження обсягів товарного покриття у натуральному виразі для операції компенсаційного характеру;*

визначення мінімального періоду погашення кредиту в межах компенсаційних угод.

В усіх цих випадках використовуються відповідні формули для розрахунку коефіцієнта кредитного впливу або таблиці, які згадувались.

Вплив на ефективність експорту та імпорту зміни валютних курсів

За час з моменту підписання контракту до оплати за контрактом може змінитись валютний курс залежно від стану торгівлі і платіжного балансу, рівня інфляції та інших чинників. Тобто, існують так звані валютні ризики.

Загалом для експортера зміна валютних курсів має такі наслідки:*

зниження курсу національної валюти дає змогу експортерам отримувати додатковий прибуток (валютний);*

підвищення курсу національної валюти веде до збитків експортера (курсові втрати).

Для імпортера спостерігається зворотна картина:*

зниження курсу національної вал юти веде до збитк і в і м портера;*

підвищення курсу національної валюти забезпечує імпортеру додатковий прибуток.

Валютні ризики можуть бути досить значними у випадку довгострокових угод, при продажу товарів у кредит, при лізингу обладнання, при продажу ліцензій на науково-технічні досягнення на умовах роялті, при реалізації компенсаційних та інших угод тощо.

Розрахунок валютного прибутку та курсових втрат здійснюється за звичайними формулами. Якщо національне підприємство - експортер певного товару продає його за кордон за зовнішньоторговельною ціною 1000 дол./од., то при ринковому курсі

5,25 грн./дол. дохід становитиме 5250 гри./од. Зниження курсу національної валюти до 5,85 грн./дол. збільшить дохід до 5850 гри/од. Отже, на кожну одиницю експортованого товару додатковий прибуток становитиме:

5850 - 5250 -