(з нагромадженням кількісних змін). Еволюція торговельного капіталу відбувається під впливом розвитку продуктивних сил і техніко-економічних відносин (загалом — технологічного способу виробництва), організаційно-економічних та відносин економічної власності і господарського механізму, а конкретніше — внаслідок дії таких економічних законів, як закон концентрації виробництва і капіталу у сфері торгівлі, закон централізації капіталу в цій сфері, закон конкуренції, основний економічний закон та ін. їх дія значно інтенсифікувалась під впливом НТР, посилення інтеграційних процесів та інших факторів. Унаслідок цього у сфері торгівлі відбувається механізація та автоматизація багатьох виробничих процесів, що вимагає значних витрат, які можуть здійснювати лише великі компанії. Це зумовлює зростаючу диференціацію торгових підприємств, посилює ступінь концентрації торговельного капіталу, призводить до виникнення і розвитку акціонерних компаній у цій сфері. Так, якщо у 1948 р. на частку акціонерних компаній припадало 57 % загального торгового обороту США, то наприкінці 90-х років — понад 90 %, в тому числі у роздрібній торгівлі відповідно 47 % і понад 85 %.
Дія законів монополізації капіталістичного виробництва (зокрема вплив монополізації промислового і банківського капіталу), концентрації та централізації виробництва і капіталу у торгівлі зумовлює поширення процесу монополізації і на цю сферу. Оскільки монополістична власність не повністю, а діалектично заперечує індивідуальну (приватну) капіталістичну форму власності (що панувала на нижчій стадії розвитку капіталізму), то у сфері торгівлі поряд з торговельними монополіями існують середні та дрібні за розмірами капіталістичні торгові фірми та індивідуальні (у тому числі сімейні) фірми, основані на власній праці. Переважна більшість діючих у цій сфері фірм є немонополістичними (у США, наприклад, до 3 млн), проте на частку 50 найбільших торговельних компаній припадає понад 40 % обороту роздрібної і понад 60 % оптової торгівлі. Загалом сумарний оборот 50 наймогутніших роздрібних торговельних монополій зріс у США з 13,9 % у 1955 р. до понад 40 % наприкінці 90-х рр., а їх чистий прибуток перевищив 13 млрд дол.
Наявність власних промислових підприємств у торговельних монополій (олігополій або колективних монополій) свідчить про зрощування торговельного і промислового капіталу та утворення торговельно-промислових комплексів. Формою зрощування двох форм капіталу є контрактні угоди, за якими у розвинутих країнах реалізується понад 80 % загального випуску продукції. До системи на економічно підпорядковані ролі залучаються дрібні і середні капіталістичні торговельні фірми і навіть некапіталістичні торговельні підприємства.
У процесі зрощування промислового і торговельного капіталу торговельні фірми підпадають під контроль промислових і навпаки. Наприклад, гігантська нафтова корпорація США "Мобіл ойл" контролює могутню торговельну корпорацію "Монтгомері ворд", а наймогутніша автомобільна корпорація США "Дженерал моторз" створила власну збутову систему з приблизно 20 тис. дилерів, сумарний капітал яких становить майже половину активів корпорації. За допомогою посередництва своїх збутових відділень і через контрактні угоди великі промислові корпорації Америки контролюють до 40 % оптової і понад 30 % роздрібної торгівлі.
Важливою особливістю розвитку і функціонування торговельного капіталу за сучасних умов є його повне поєднання з банківським, продиктоване залежністю процесу реалізації продукції від отримання кредитів. Так, у США на ринках сировини і обладнання понад 90 % обсягів реалізації товарів здійснюється за умови попереднього отримання кредитів. У такому поєднанні домінує, як правило, банківський капітал.
Ще однією особливістю розвитку торговельного капіталу є його інтернаціоналізація, на основі якої виникають гігантські торговельні транснаціональні корпорації. Так, у США на частку 250 гігантських експортних компаній (менше 0,5 % усіх корпорацій-експортерів) припадає майже 80 % усього експорту країни, а 50 наймогутніших з них контролюють до третини всього торгового експорту. Майже 60 % світових ринків контролюють гігантські транснаціональні корпорації, в тому числі торговельні. Найбільші торговельні компанії розміщують свої підприємства у більш ніж 20 країнах світу.
Важливим напрямом еволюції торговельного капіталу є певне одержавлення його функцій, інтеграція з державою. В основі цих процесів лежить державна контрактна система, наявність значного за обсягом гарантованого державного ринку, виконання державою своїх соціально-економічних функцій.
На вищій стадії розвитку капіталізму у передових країнах розвивається (з 80-х років) система маркетингу, яка передбачає комплексне вивчення ринку, стимулювання і формування платоспроможного попиту населення. На цій основі здійснюється організація господарської діяльності фірм, починаючи з конструювання продукції і закінчуючи її збутом і післязбутовим обслуговуванням. Це посилює організованість і планомірність розвитку торговельного капіталу.
Література
1. Україна і світове господарство: Взаємодія на межі тисячоліть / Кер. авторе, колек. А. С. Філіпен-ко. — К.: "Либідь". 2002. — 470 с.
2. Українське суспільство: соціологічний моніторинг 1994—2003 / За ред. Н. В. Паніної. — К.: Інститут соціології АН України, 2003.
3. Управление организацией: Энциклопедический словарь / Под ред. А. Г. Поршнева и др. — М.: ИНФРА-М, 2001.
4. Философский словарь. — М.: Политиздат, 1986. — 590 с.
5. Философский энциклопедический словарь. — М.: -Советская энциклопедия", 1983. — 840 с.
6. Философский энциклопедический словарь. — М.: ИНФРА-М, 2004. — 576 с.
7. Фишер С, Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика: Пер. с англ. — 2-е изд. — М.: "Дело ЛТД". 1993.
8. Франко І. Я. Що таке соціалізм? Зібрання творів. — Т. 45.
9. Фридмен М. Количественная теория денег. — М.: Эльф-пресс. 1996.
10. Хайєк Ф. А. Право, законодавство та свобода: Нове викладення широких принципів справедливості та політичної економії: В 3 т.: Пер. з англ. — К.: Сфера. 1999—2000. Хакен Г. Синергетика: Пер. с англ. — М., 1980.
11. Харшаньи Дж., Зельтен Р. Общая теория выбора равновесия в играх. — СПб.: Эк. школа. 2001. Хейне П. Экономический образ мышления: Пер. с англ. — М.: Новости, 1981. Хикс Дж. Р. Стоимость и капитал: Пер. с англ. / Общ. ред. и вступ, ст. Р. М. Энтова. — М.: "Прогресс", 1993.
12. Шарп У. Ф., Александер Г. Дж., Бэйли Дж. В. Инвестиции. — М.: ИНФРА-М. 1998.