Ефективність створення експортних виробництв. Ефективність придбання і використання імпортного обладнання

План

1. Співвідношення виробництва . на внутрішньому та зовнішньому ринках

2. Напрями підвищення конкурентоспроможності експортної продукції

3. Послідовність розрахунку показників ефекту та ефективності експорту продукції

4. Формулювання альтернативних варіантів

5. Вимоги до ТЕО імпортних операцій

6. Послідовність розрахунку ефективності та ефекту імпорту машин і обладнання

7. Вартісна оцінка імпортного обладнання

8. Оцінка альтернатив

9. Обгрунтування імпортної ціни товару

10. Підвищення ефективності використання імпортного обладнання за рахунок факторів внутрішнього ринку

11. Література

Перспективи ЗЕД в Україні вирішальною мірою залежать від розвитку експортного потенціалу, вдосконалення товарної структури експорту. Сьогоднішня неефективна структура українського експорту та проблема виходу на нові світові ринки зв'язані з цілою низкою причин, серед яких головною є відставання вітчизняного машинобудування, яке характеризується дефіцитом товарів для експорту, низькою конкурентоспроможністю виробів, які пропонуються закордонним покупцям, обмеженою номенклатурою експорту машин та обладнання.

Питання про співвідношення діяльності підприємства, яка орієнтована на внутрішній та зовнішній ринки, постійно постає перед керівництвом підприємств і має яскраво виражений стратегічний характер, оскільки вибір експортної квоти зумовлює формування асортиментної політики, розподіл капітальних вкладень, побудову збутової мережі, цілий комплекс науково-технічних рішень, обсяг коштів, які виділяються на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи.

Співвідношення виробництва . на внутрішньому та зовнішньому ринках

Керівництво будь-якого підприємства має постійно вирішувати, яка має бути у підприємства експортна квота, тобто яка частка діяльності підприємства орієнтується на зовнішній ринок. При цьому слід враховувати як специфіку, так і потенційні можливості свого підприємства. Деякі з підприємств можуть поставляти на експорт лише незначну частину своєї продукції або послуг, інші можуть спеціально створюватись для випуску експортної продукції. Вибір експортної квоти, у свою чергу, зумовлює формування асортиментної політики, розподіл капітальних вкладень, побудову збутової мережі, цілий комплекс науково-технічних рішень, обсяг коштів, які виділяються на науково-дослідні роботи тощо.

У наш час кожне підприємство може і повинно мати свою власну стратегію виходу на зовнішній ринок. Підготовка до експортного прориву повинна базуватись на всебічному комплексі зовнішньоекономічних розрахунків та обґрунтувань.

Напрями підвищення конкурентоспроможності експортної продукції

Передумовою прийняття рішення про організацію орієнтованого на експорт виробництва, про вихід підприємства на зовнішній ринок, а також умовою правильного оформлення зовнішньоекономічних контрактів є оцінка конкурентоспроможності експортної продукції.

Конкурентоспроможність експортної продукції - це сукупність споживчих властивостей призначеного для експорту товару" яка відрізняє його від товару конкурента за ступенем відповідності конкретним потребам з урахуванням витрат на їх задоволення.

Існують такі умови конкурентоспроможності товару.*

нормативні, які визначають відповідність вимогам стандарті в, технічних умов, міжнародних конвенцій, угод та правил;*

споживні, які визначають відповідність споживчих параметрів або характеристик товару споживчим параметрам потреби покупця;*

економічні, які визначають відповідність вартісних характеристик товару вимогам вигідності його придбання та використання.

Критерієм конкурентоспроможності товару виступає відношення корисного ефекту використання товару до ціни споживання, тобто до сумарних затрат на придбання та експлуатацію товару.

Експортер за інших рівних умов прагне збільшити це співвідношення з метою зростання конкурентоспроможності продукції, але без шкоди прибутковості виробництва та реалізації своєї продукції на конкретному ринку.

Загальною тенденцією на світових ринках машинотехнічної продукції є відносне зниження ролі цінової конкуренції та підвищення значення нецінової (товарної) конкуренції.

Для підприємств, які використовують у конкурентній боротьбі методи цінової конкуренції, реальні можливості підвищення конкурентоспроможності експортних товарів за рахунок зниження цін залежать від таких факторів:*

можливості удосконалення процесів виробництва;*

можливості використання дешевшої сировини, матеріалів, комплектувальних виробів;*

структури ціни споживання (частка контрактної ціни у ціні споживання);*

еластичності попиту на товар (зміни попиту на товар, що випливає з умов торгівлі).

Використання методів цінової конкуренції часто має тимчасовий характер, тобто здійснюється на певних стадіях життєвого циклу товару, зазвичай на стадії проникнення на ринок та на стадії зрілості.

До факторів підвищення конкурентоспроможності товару в умовах нецінової конкуренції належать:*

удосконалення споживчих властивостей та підвищення якості продукції;*

своєчасне створення збутової мережі;*

створення ефективной системи обслуговування споживачів;*

надання супутніх послуг;*

кредитування експорту;*

стимулювання попиту за допомогою диференціації товару, реклами, використання торгової марки, належного упакування тощо.

Отже, підвищення конкурентоспроможності товару може бути досягнуто за рахунок заходів як у сфері виробництва продукції, так і у сфері обігу.

Послідовність розрахунку показників ефекту та ефективності експорту продукції

Валютна ефективність експортної угоди ( Квехр) визначається за формулою:

де Квв середньозважена величина коефіцієнта ефективності використання отриманої від угоди валюти (використовується у випадку обов'язковості продажу валюти у валютний резерв держави чи іншим органам, наприклад, Центральному банку, за встановленими курсами), НВ/ІВ; N - розмір експортної партії, штук.

Формулювання альтернативних варіантів

Обгрунтоване рішення про експорт товару у заданій кількості за певну ціну в ту чи іншу країну потребує не тільки здійснення оцінки даного варіанту угоди, а й його порівняння з можливими альтернативами. У загальному випадку слід намагатися сформулювати та порівняти реальні альтернативи, які відрізняються одна від одної такими характеристиками:*

розмір експортної партії;*

країна-імпортер;*

розмір експортної квоти (враховується задоволеність внутрішнього попиту та мірою державного регулювання з його забезпечення);*

рівень контрактної ціни;*

набір супутніх послуг;*

умови виробництва продукції, які визначають рівень виробничих витрат та капіталоємності;*

період організації виробництва експортної продукції та виходу на зовнішній ринок (враховується факор часу).

Нижче розглянуті способи порівняння альтернатив по деяких зазначених вище характеристиках.

Вибір оптимального розміру експортної партії. Не зважаючи на те, що вплив розміру попиту та розміру виробництва на ефективність експорту має складний характер, він обов'язково повинен враховуватись у процесі ТЕО ЗЕО. У всіх випадках необхідно розраховувати точку беззбитковості та враховувати тенденції зменшення валютної виручки на одиницю експортної продукції внаслідок зниження контрактної ціни зі зростанням пропонованої покупцю партії товару. Показник точки беззбитковості є одним з найважливіших узагальнюючих показників будь-якого МП. Рівноспрямованість впливу фактору концентрації виробництва та насичення попиту призводить до формування оптимального (з точки зору максимізації ефекта операції) розміру експортної партії товару у кожному конкретному випадку.

Переміщення експорту з однієї країни до іншої. Розглядаючи можливості експорту товару у різні країни, слід оцінювати втрати внаслідок відмови від експорту до однієї з них. У розрахунках може використовуватись така формула:

збутової мережі, рекламу, створення системи технічного обслуговування, постачання заласних частин тощо. Покупці у різних країнах висувають різні вимоги до комплектації виробів; можуть не збігатися також вимоги національних стандартів до тих чи інших параметрів.

Обгрунтування експортної ціни товару. Розрахунок показників ефекту та ефективності експорту передбачає, що ціна експортного товару відома, але на практиці контрактна ціна сама є предметом переговорів та може варіюватись у певних межах. Для правильної побудови тактики переговорів важливо визначити ці межі і, зокрема,

мінімально допустиму експортну ціну (^ртіп)$ яка розраховується за умови, що

ефект експорту (у формулі 6.18) дорівнює нулю при фіксованих затратах на виробництво та реалізацію продукції, за такою формулою;

Розраховану так мінімально допустиму ціну можна порівнювати з відомими пропозиціями конкурентів.

На підприємствах, які готують експортну операцію, як правило, складається спеціальний внутрішній документ, в якому обґрунтовується очікувана контрактна ціна та майбутня ефективність угоди. Цей документ називають розрахунком експортної ціни, або конкурентним листом. Він містить основні показники якості експортного товару порявняно з відомими пропозиціями конкурентів, розрахунок рівня експортної ціни, якого можна досягнути, у відповідній валюті з урахуванням прийнятих БУП та інших умов передбачуваної угоди.

Підбір ефективних умов виробництва. Якщо є альтернативні можливості організувати експортне виробництво на кількох підприємствах, слід оцінити порівняльну ефективність кожного варіанта Крім того, слід виявити можливості удосконалення виробництва на базі нових технологій, що приведе до зниження затрат, але потребуватиме додаткових капітальних вкладень. Доцільно оцінити величину максимально допустимих затрат на виробництво та збут експортної продукції

(^"хрпих^ виходячи з очікуваного рівня контрактної ціни. Прийнявши Епр Щ 0, з формули розрахунку ефекту (6.18) отримуємо:

Врахування чинника часу при оцінці довготривалого експортного контракту. Оцінюючи довготривалий експортний контракт, в розрахунку ефекту експортного виробництва слід врахувати вплив чинника часу. Крім того, необхідно оцінити вигідність ( або недоліки) більш раннього виходу на зовнішній ринок з експортним товаром. У цих випадках для розрахунку інтегрального ефекта експортного проекту

використовується формула:

де К, - капітальні вкладення у &-му році, необхідні для організації експортного виробництва, створення збутової мережі, підготовки персоналу, придбання технології,

Ефективність придбання і використання імпортного обладнання

Вимоги до ТЕО імпортних операцій

Імпорт машин та обладнання має для української економіки велике значення як потужний засіб:*

модернізації технічного базису підприємств;*

балансування виробництва та споживання товарів;*

збагачення споживчого ринку;*

реалізації селективної науково-технічної політики;*

раціонального збереження природних ресурсів тощо.

... Але сучасна структура імпорту у країні є неефективною, а використання вже придбаного за кордоном обладнання не забезпечує запланованої віддачі, а інколи просто призводить до збитків.

Однією з головних причин низької ефективності використання імпортного обладнання є те, що до останнього часу рівень ТЕО імпортних операцій був дуже низьким, якщо він взагалі здійснювався. Аналіз виявив, зокрема, такі свідчення низької якості ТЕО:*

недостатньо пропрацьовуються технічні вимоги до імпортних машин та обладнання;*

погано оцінюється їх конкурентоспроможність;*

не узгоджуються строки поставок імпортного обладнання та його монтажу (це ' - один із наслідків вузької зовнішньоторгової оцінки ефекту без урахування реалізації всього інвестиційного