У Голландії ця механізована система використовується при проведенні 150 аукціонів. Крім того, вона широко використовується у Данії, ФРН, Бельгії та рідше у Франції, Італії, Канаді. Зазначена система не дотримується основного принципу аукціонної торгівлі, а саме: передача товару у розпорядження покупця, що запропонував у результаті торгів найвищу ціну. При ній системі не відбувається фактично ніякого торгу між покупцями. Тому у Голландії при продажу товарів, які швидко псуються, почала застосовуватись нова, більш досконала система, в якій, як і у попередній, використовується циферблат із рухомою стрілкою. Оператор встановлює стрілку на найнижчій ціні. Кожний покупець має на закріпленому за ним місці кнопку, яку він натискає, коли бажає здійснити покупку за запропонованою ціною. Якщо одночасно декілька покупців натиснуть кнопки, стрілка просунеться до вищої ціни і на спеціальному табло поряд з циферблатом засвітяться номера цих покупців. Стрілка буде рухатись до вищої ціни, доки не залишиться один покупець. У цей момент стрілка зупиниться і з'явиться номер цього покупця. Угода вважається укладеною і не може бути анульована іншим покупцем;
в) аукціон "втемну" (sealed-bidauction), на якому усі покупці представляють свої ставки одночасно, а товар продається тому покупцю, котрий виставив найбільшу ціну (або купується у того, хто запропонував найменшу ставку). Такий вид аукціону
часто використовується при розміщенні підрядів на будівництво, прокладання доріг.
У США практикується продаж казначейських облігацій на sealed-bid auction.
4. Оформлення та виконання аукціонних угод (розрахунки з покупцями та відвантаження товару), яке включає: а) укладання контракту; б) розрахунки з покупцем; в) відвантаження проданих товарів. Адміністрація видає покупцю у день продажу товару або наступного дня контракт, який е документом, що підтверджує укладену в аукціонному залі угоду, У ньому зазначаються: покупець та найменування товару; номер лота; найменування та кількість представлених у ньому позицій; ціна та сума; на чиє ім'я необхідно виписати рахунок; куди і яким видом транспорту відправити товар.
Покупець підписує- контракт і повертає його у контору аукціону, собі залишає копію. За умовами більшості ЛІТА забороняється перепродаж товару до повної його оплати. Це гарантує продавця від неоплати проданих лотів, що вимагало б їх зберігання до наступного аукціону.
Покупець, який купив товар за дорученням, може переоформити контракт на ім'я фірми-замовника. На підставі контракту виписується рахунок на оплату, який передбачає внесення авансу (не менше 30-35% вартості товару) покупцем на рахунок організаторів аукціону, решта суми сплачується з безвідкличного підтвердженого акредитива при отриманні товару або після його відвантаження, але не пізніше вказаного строку. Підтверджений акредитив означає, що уповноважений банк бере на себе (на прохання банку-емітента) відповідальність за платіж з акредитива (доручення про платіж) при виконанні експортером усіх необхідних умов. Усі витрати по переказу авансу, відкриттю акредитива та банківській комісії оплачуються покупцем. У випадку несплати за товар (протягом 21 дня з моменту укладання угоди) організатор аукціону може вважати угоду порушеною та розпоряджатися товаром на свій розсуд. Збитки, які при цьому виникли, покриваються за рахунок авансу фірми-покупця. При неуплаті авансу адміністрація аукціону також вважає угоду такою, що не відбулася, висуваючи покупцю вимогу по відшкодуванню збитків.
Покупець має дати письмове доручення про відвантаження товару із зазначенням маркування, точної адреси, виду транспортування та форми страхування в "інструкції про відвантаження".
Строки вивезення товару з аукціонного складу залежать від виду товару. Деякі товари - квіти, овочі, риба та інші, які швидко псуються, вивозяться негайно після оформлення контракту, деякі - через 2—3 тижні в залежності від умов аукціонної торгівлі
На світовому ринку певні особливості має продаж дорогоцінних каменів, зокрема алмазів та діамантів, який здійснюється у вигляді оптових покупок. Оптові покупки - це купівля та продаж невеликими партіями з метою подальшого перепродажу або професійного використання алмазів і здійснюються під час "сайтів", що організовуються не менше 10 разів на рік. При проведенні сайтів кожному з постійних оптових покупців вручається бокс з певною кількістю алмазів відомого асортименту, які підлягають оцінці. Вартість кожного боксу визначається заздалегідь та жорстко фіксується, виключаючи торги з цього приводу. Від оптовиків, яких нараховується 150-170 (фірми США, Японії, Індії, Ізраїлю), алмази надходять на великі гранильні підприємства, потім - до оптовиків, які торгують готовими діамантами, від останніх - до виробників ювелірних виробів і далі - у торгівлю. Основним принципом міжнародної торгівлі алмазами є принцип "продаж з одного джерела", яким є Центральна організація зі збуту (ЦЗО) алмазів, організаційно оформлена у 1934р. із штаб-квартирою у Лондоні. Ініціатор створення ЦЗО -південноафриканська фірма "Де Бірс". ЦЗО контролює приблизно 80% обсягу поставок цієї сировини на світовий ринок. Постачальниками виступають країни - найбільші виробі інки-ні і добувач і алмазів (Австралія, Заір, Ботсвана. ПАР, Росія), які мають свою постійну, узгоджену квоту. Завдяки дотриманню цього принципу продажу на світовому ринку вдалось добитися стабільності цін на алмази, незважаючи на економічні кризи, які зачепили численні сировинні ринки, передусім ринки нафтопродуктів.
Незначна частина аукціонних товарів реалізується через контракти, що укладаються у міжаукціонний період, І зі складів, на базі та з урахуванням цін, зафіксованих на попередньому аукціоні.
Аукціони - звичайно великі комерційні фірми, які організовують аукціонний продаж, експертизу товарів, що виставляються на аукціон, мають власні або орендовані приміщення, спеціальне обладнання та кваліфікований персонал. Аукціони можуть надавати грошові й товарні кредити покупцям і продавцям та отримувати дохід у вигляді комісійних.
Вивчення практики аукціонних торгів показує, що за самі загальні умови усі три види аукціонів дають однаковий середній результат. Ця особливість аукціонів відома як "теорема еквівалентності доходів".
Переваги МТА виявляються у тому, що вони дозволяють створити відкриту конкуренцію, виявити ціну товару, швидко його реалізувати у зазначеному обсягу тими експортерами, які мають більш міцні фінансові позиції та високоякісні товари. Великі торгові фірми виступають у ролі брокерів з продажу. Покупцями виступає обмежена кількість компаній, переважно роздрібної та оптової торгівлі та переробної промисловості, котрі використовують надлишкову пропозицію та зацікавлені у зниженні цін.
Незважаючи на те, що МТА, як і біржі, мають тенденції до зниження обсягів через сировинну спрямованість, продаж окремих аукціонних товарів зростає - чаю, хутра, золота, дорогоцінних каменів. Основне значення аукціонів полягав у тому, що для партнерів ЗТУ виявлені на торгах ціни є орієнтиром як світові ціни.
Для кожного аукціонного товару склалися свої центри аукціонної торгівлі. З хутра та хутрової сировини у всьому світі щороку проводиться понад 150 МТА; головними центрами МАТ хутром та сировиною є: Нью-Йорк, Монреаль, Лондон, Копенгаген, Осло, Стокгольм, Санкт-Петербург, причому кожний з них спеціалізується на конкретному виді хутра (норка, каракуль, соболь, лисиця, білка, голубий песець, горностай, байбак, кролик тощо). Хутрові аукціони організовуються також у ФРН, Італії, Франції, Гонконгу, Південній Кореї, КНР, Японії, але їх роль у цій торгівлі незначна. Важливими центрами торгівлі немитою вовною є: Лондон, Ліверпуль, Кейптаун, Мельбурн, Сідней, Веллінгтон. Для аукціонної торгівлі чаєм характерної! переміщення у місця виробництва цього товару: Індія через аукціони у Калькутті та Кочіне продає близько 70% усього експортного чаю та через аукціони у Лондоні -30%, Шрі-Ланка близько 70% чаю продає через аукціони у Коломбо та 30% - через лондонський аукціон, Індонезія реалізує чай через аукціони у Лондоні, Гамбургу, Антверпені, африканські країни (Танзанія, Уганда, Конго, Маврикій, Родезія, Мозамбік та інші) переважну частину чаю реалізують через аукціони у Найробі (Кенія) та Малаві, на чайному аукціоні у Сінгапурі беруть участь фірми із США, Японії,
Австралії, КНР, Важливими центрами аукціонної торгівлі тютюном є: Нью-Йорк, Амстердам, Бремен, Лусака (Замбія), Лімба (Малаві), квітами - Амстердам,рибою - С Ш А та порти західно-європейських країн (крім Ісландії, Норвегії), кіньми - Довіль (Франція), Лондон, Москва, Ростов-на-Дону, П'ятигорськ.
Література
1. Алле М. Экономика как наука. — м.: Наука для общества, 1995.
2. Банківська енциклопедія / Під ред. А. М. Мороза. — К.: Слід, 1993. — 328 с
3. Барр Р. Политическая экономия: В 2 т.: Пер. с франц. — м.: *Международные отношения*. 1994.
4. Башнянин Г. І., Лазур П. Ю., Медведев В. С. Політична економія. — К.: "Ніка-Центр Ельга", 2000.
5. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования. — М., 1999.
6. Блауберг И. В., Юдин Э. Г. Становление и сущность системного подхода. — М.: Наука, 1973.
7. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе. — М.: Дело, 1994. — 720 с.
8. Боди 3., Мертон Р. Финансы: Пер. с англ.: Учеб. пособие. — М.: Изд. дом -Вильяме-. 2000.
9. Большой экономический словарь / Под ред. А. н. Азрилияна. — 3-е изд. — м.: Институт новой экономики, 1998. — 864 с.
10. Борисов Е. Ф. Экономическая теория: Учебник. — М.: Юристъ, 1997. — 568 с.
11. Брагинский С. В., Певзнер Я. А. Политическая экономия: дискуссионные проблемы, пути обновления. — М.: Мысль. 1991.
12. Булатов М. А. Логические категории и