Статті XII і XIII присвячені Генеральному секретаріату ЛАД, а саме його структурі, завданням і функціям (зокрема в статтях XVII і XX мова йде про його функцію депозитарія).

Про механізм припинення членства і виходу з Ліги йдеться в статті XVIII. Тут вказано, що "держава-член, яка хоче залишити Лігу, повинна попередити про свій намір Раду Ліги за рік до свого виходу". Стаття XIX і XX регламентують процес ратифікації Установчого договору, а також вказують на обов'язковість його дотримання.

Крім преамбули і двадцяти статей, у статуті є ще три додатки. Перший з них стосується палестинського питання. Рада ЛАД має право обирати представника Палестини, який повинен діяти від імені Палестини в рамках діяльності Ліги, поки Палестина не здобуде незалежність.

У другому додатку йдеться про співпрацю ЛАД з третіми державами. У третьому — про призначення першим Генеральним секретарем Ліги Абдулу Рахмана Аззама (Єгипет) терміном на два роки.

Сам статут ЛАД має кілька своїх особливостей, які можна виділити так:*

Статут Ліги був своєрідним інструментом гармонізації регіональних і національних інтересів, які вплинули на саму Лігу, оскільки це надало їй іміджу структури, заснованої на співпраці між державами-членами організації, основаної на рівності та взаємоповазі. Це відобразилось і на її статусі як міжурядової організації.*

Статут матеріалізував політичну згоду держав-членів. ЛАД була створена не в результаті росту домінування певної регіональної сили, що насаджувала свою волю іншим країнам, а як результат балансу різних політичних сил.*

Принципи суверенності та рівності стали базовими при голосуванні і мирному вирішенні конфліктів.

Мета діяльності та організаційна структура ЛАД

Мета створення і функції ЛАД

Уперше мету Ліги офіційно закріплено в преамбулі Александрійського протоколу і сформульовано таким чином: "укріплення і консолідація тісних зв'язків між всіма арабськими країнами, спрямування їх в напрямку об'єднання арабського світу, покращення умов в майбутньому і реалізація надій і побажань народів арабських країн".

Метою створення Ліги було "сприяння тіснішим відносинам і розвитку широких зв'язків між арабськими країнами; спрямування всіх зусиль в напрямку забезпечення добробуту і процвітання всіх арабських країн; вираження їх спільної волі; реалізація їх цілей і бажань; представлення інтересів арабських країн на міжнародній арені; координація дій держав-членів для захисту національної безпеки, забезпечення їхньої незалежності і суверенітету". Так записано в преамбулі Статуту ЛАД.

В Александрійському протоколі і в Статуті Ліги визначено також її завдання і функції:*

Контроль за дотриманням договорів, укладених державами-членами ЛАД.*

Проведення періодичних зібрань, які б укріпили стосунки між країнами-члена ми.*

Координація їхніх політичних планів з метою забезпечення їх співпраці.*

Захист інтересів країн-членів.*

Координація відносин держав-членів з регіональних та міжнародних питань.*

Посередництво в диспутах і конфліктах між країнами-членами.*

Вирішення спірних питань мирним шляхом.*

Сприяння забезпеченню тісних політичних, культурних, економічних та інших зв'язків між державами-членами.*

Представництво інтересів арабських країн в інших міжнародних організаціях.

Організаційна структура ЛАД

Для забезпечення ефективного виконання і реалізації визначених завдань і функцій у ЛАД були створені три головні органи, якими є Рада Ліги, Постійні комітети і Генеральний секретаріат. Усі вони забезпечують виконання "Угоди про колективну безпеку", що була ратифікована в 1950 році. Крім головних органів, Ліга створила спеціалізовані установи з метою об'єднання економічної і соціальної політики, щоб таким чином відокремити себе від політичного впливу країн-членів. У системі Ліги існують урядові ради з питань охорони здоров'я, туризму тощо.

Рада Ліги

Згідно із статутом Рада є найвищим органом в структурі Ліги. Установчим договором визначається її склад, компетенція, процес прийняття рішень і процес голосування. При роботі Ради Ліги можуть бути присутні представники інших органів ЛАД.

У статті III Статуту ЛАД зазначено, що "Ліга матиме Раду, яка складатиметься з представників усіх країн-членів". Представниками можуть бути міністри закордонних справ або їхні представники. Кожна країна-член може самостійно визначати рівень свого представництва, що ніяк не може змінити саму природу організації.

Рада засідає двічі на рік — у березні і в жовтні. її штаб-квартира в Каїрі (Єгипет), але зустрічі Ради можуть проводиться і в інших визначених напередодні місцях (ст. II). Надзвичайні сесії Ради скликаються за необхідністю або за вимогою двох країн-членів (ст. XI). На кожній звичайній сесії делегати повинні обирати за ротацією голову Ради (ст. XV). У випадку агресії однієї країни проти іншої країни-члена, країна, якій загрожує небезпека, може вимагати негайного проведення позачергової зустрічі Ради. Якщо агресія вчинена країною-членом ЛАД, ЇЇ голос при голосуванні не буде врахований (ст. VI).

Кожна країна-член має лише один голос незалежно від кількості представників. Рішення Ради, прийняті одноголосно, є обов'язковими для всіх країн-членів Ліги, а ті, які були прийняті більшістю, є обов'язковими лише для тих країн-членів, які проголосували за них. Посередницькі чи арбітражні рішення повинні прийматися більшістю.

Якщо будь-яка з країн-членів захоче вийти з Ліги, вона мусить попередити Раду про своє рішення за рік (ст. XVIII).

Якщо Рада вважатиме, що якась країна-член не виконує зобов'язань, вказаних в установчому договорі, Рада може припинити її членство в Лізі шляхом одноголосного голосування, не враховуючи цю країну.

Згідно з пунктом III статуту ЛАД, Рада Ліги повинна реалізовувати свої мету і завдання, слідкувати за виконанням укладених домовленостей і угод. Вона повинна визначати шляхи співпраці з іншими міжнародними організаціями в сфері забезпечення миру і безпеки, а також в економічній і соціальній галузях.

Отже, основними функціями Ради Ліги можна назвати:*

Слідкування за виконанням договорів, підписаних країна-ми-членами в різних галузях.*

Мирне врегулювання конфліктів шляхом посередництва та арбітражу.*

Необхідні заходи для запобігання агресії з боку країни-члена.*

Прийняття країни в організацію і припинення її членства.*

Визначення шляхів співробітництва з іншими міжнародними організаціями для забезпечення миру та безпеки.*

Визначення внутрішньої організації Ради, Комітетів і Генерального секретаріату.*

Затвердження на посаду Генерального секретаря Ліги.*

Визначення і затвердження внесків кожної країни-члена в бюджет ЛАД (ст. XIII).*

Схвалення бюджету ЛАД (ст. XVI).*

Оголошення закінчення сесій.

Рада Ліги повинна втручатися в конфлікт, який може призвести до війни між країнами-членами чи між країною-членом і третьою державою з метою його запобігання

Постійні комітети

Договір 1950 року про колективну безпеку передбачає створення Постійних комітетів (їх є десять), які збираються хоча б раз на рік.

У статті IV статуту ЛАД йдеться про створення комітетів, кількість яких залежить від кількості форм співпраці між країнами-членами Ліги, а діяльність комітетів повинна "йти в ногу" з розвитком міжарабських відносин. Прикладом є політичний комітет, що з'явився як наслідок тривалої практики.

Згідно із статтею II "для тіснішої співпраці між країнами-членами Ліги" ЛАД створює спеціальні комітети з таких питань:—

економічних і фінансових, куди належить сфера торгівлі, споживання, фінансів, сільського господарства;—

питання сфери комунікації: залізниці, дороги, авіаперельоти, навігація, пошта, телеграф;—

питання національності, видачі паспортів і віз, шляхів екстрадиції;—

соціальні питання;—

питання навколишнього середовища;

У кожному комітеті мають бути представлені всі країни-учасниці, адже такі комітети створюють основу співпраці між державами шляхом укладання договорів. "Інші арабські країни також можуть стати членами комітетів. Рада Ліги повинна визначити обставини, при яких їхнє приєднання може бути можливим" (ст. IV). Представники комітетів можуть бути присутніми при роботі Ради, але при умові лише одного представника.

Рада Ліги повинна призначати голову кожного комітету на дворічний термін з правом пролонгації.

На комітетських зустрічах рішення приймаються більшістю голосів. Комітетське зібрання не є легітимним, якщо на ньому не присутня меншість представників.

Постійні комітети можуть формувати субкомітети, що займаються вирішенням більш спеціалізованих питань.

Генеральний секретаріат

У статті XII Установчого договору ЛАД мова йде про створення такого постійного органу, як Генеральний секретаріат Ліги, що є і адміністративним, і виконавчим.

До складу Генерального секретаріату входить Генеральний секретар, помічники Секретаря і певна кількість службовців. Генеральний секретар повинен призначатися Радою Ліги, і за нього мають проголосувати 2/8 країн-членів ЛАД. Голова Секретаріату обирається на п'ятирічний термін. Помічники Генерального секретаря і головні службовці призначаються Генеральним секретарем із схваленням Ради Ліги, котра визначає також організаційну структуру Генерального секретаріату.

Генеральний секретар має ранг Посла.

Про призначення першого Генерального секретаря Ліги йдеться в додатку до Статуту ЛАД, де вказано, що країни, які підписали цей установчий договір, погодились на призначення на дворічний термін першим Генеральним секретарем ЛАД Абдулу Рахмана Аззама.

Статут ЛАД визначає такі функції і завдання Генерального секретаріату:—

адміністративну і технічну відповідальність:—

дотримання та виконання резолюцій, прийнятих Радою і Комітетами Ліги;—

скликання сесій Ради;—

призначення їхніх дат;—

організацію роботи Секретаріату;—

підготовку бюджету ЛАД;—

подання бюджету на схвалення Раді Ліги перед початком нового фіскального року (ст. XIII);—

зберігання Статуту ЛАД;—

зберігання копій договорів і угод, підписаних між країна-ми-членами Ліги чи країнами-членами та третіми державами.

Політичні права й обов'язки:—

право бути присутнім на засіданнях Ради;—

право брати участь в обговоренні питань Ради Ліги;—

право, в усній чи письмовій формі, подавати доповіді чи дані, які стосуються предмета обговорення Ради;—

право звертати увагу Ради чи окремих країн-членів ЛАД на проблеми, які Генеральний секретар вважає важливими для вирішення;—

право представлення ЛАД в інших міжнародних організаціях;—

право виступати від імені ЛАД;—

інформування громадськості про діяльність Ліги.

Генеральний секретаріат має в своєму підпорядкуванні, крім інших, Бюро