економічне зростання в систему за рахунок браку науки та технології, а не класової боротьби, за Марксовоютеорією історії".
У третій частині монографії "Теорія та історія" Норт стверджує: "Політи-ко-економічна система складається із комплексу суспільних установок, що знаходяться в особливих взаєминах одна з одною. Конституційні установки суть найбільш фундаментальні обмежувачі такої системи". Причиною змін навіть у акціонерному капіталі він вважає зміни у чисельності та складі населення і в рівні знань: "Зростаюча напруга у співвідношенні доходів та витрат, що пов'язані зі спеціалізацією, — не тільки основне джерело структури і змін в економічній історії, але і серцевина (всіх) сучасних проблем функціонування політики та економіки... У цьому і основа переоцінки теорій, що пов'язані з функціонуванням економіки у наш час,... сучасним функціонуванням політичних та економічних систем. Це завдання ще необхідно здійснити".
Як інструмент такого роду аналізу вчений застосовував аналітичний апарат нової інституційної економічної теорії, зокрема економічну теорію трансакційних витрат.
Праці Фогеля і Норта перевернули традиційне уявлення про американську історію і помітно вплинули на напрями дослідження економічних істориків. Ці вчені зуміли показати, як можна використати сучасні методи статистичного аналізу і математичного моделювання для оцінки (а нерідко і переоцінки) історичних подій та їх значення для майбутнього.
Кліометрична школа розширила проблематику економічної теорії. її представники запропонували низку важливих положень, започаткували економічну соціологію, показали значення організації, норм права і моралі, активізували статистичні дослідження. Проведена Р.-В. Фогелем і Д.-С. Нор-том дослідницька робота стала основою наукового пояснення природи економічного зростання та спаду. Деякі спеціалісти навіть вважають, що вона здатна вплинути на політичний клімат багатьох країн, оскільки прослідко-вується прямий зв'язок між політичною стабільністю і динамікою економічних процесів.
Література
1. Селигмен Б. Основные течения современной экономической мысли. — М.: "Прогресс", 1968. Сен А. Об этике и экономике. — М.: Наука, 1996.
2. Сисмонди С. Новые начала политической экономии, или О богатстве в его отношении к народонаселению. — М.. 1936. — Т. I.
3. Словарь современной экономической теории Макмиллана: Пер. с англ. / Под общ. ред. Д. У. Пирса. — М.: ИНФРА-М, 1997. — 607 с.
4. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов.: Пер. с англ. — М., 1962. Современная экономика: Многоуровневое учебное пособие / Под ред. О. Ю. Мамедова. — Ростов-на-Дону, 1998.
5. Современный экономический словарь. — М.: ИНФРА-М, 1997.
6. Соколовська А. Податкова система України: теорія та практика, становления. — К., 2001. Сорос Д. Алхимия финансов. Рынок, как читать его мысли. — М.: ИНФРА-М, 1966. Стігліц Дж. Глобалізація та її тягар: Пер. з англ. — К.: Вид. дім "КМ Академія", 2003. Стоун Р. Метод затраты — выпуск и национальные счета. — М.: Статистика, 1964. Суслов И. П. Методология экономического исследования. — М.: Мысль, 1974. Теоретическая экономика. Политэкономия: Учебник для вузов / Под ред. Г. П. Журавлевой, Н. Н. Мильчаковой. — М.: ЮНИТИ. 1997. — 485 с.
7. Тойиби А. Д. Постижение истории. — М.: "Прогресс", 1991. *
8. Трансформація моделі економіки України / За ред. В. М. Гейця. — К.. 1999.
9. Туган-Барановский М. И. Основы политической экономии. — СПб.. 1911.
10. Туган-Барановський М. І. Політична економія: Курс популярний. — К.: Наукова думка. 1994.