Основним міжнародним документом, який широко використовується у сучасній міжнародній комерційній практиці і який містить трактування 13 базисних умов поставки, є остання редакція збірника "Інкотермс-2000" (публікація МЛІ № 560). У ньому знайшли відображення нові види товарів, способи упакування, транспортування, форми фінансових розрахунків, використання засобів електронного обміну даними та інше.

Партнери можуть використовувати умови більш ранніх редакцій "Інкотермс", але при цьому необхідно у договорі вказати рік видання збірника умов.

При використанні "Інкотермс-2000" у контракті повинно бути зроблено посилання на нього, наприклад, "СІФ порт Марсель згідно з Інкотермс-2000". Якщо такого посилання немає, але включена та чи інша базисна умова, передбачена в "Інкотермс", на її детальне тлумачення можуть вплинути звичаї країн-контрагентів, специфіка роботи портів тощо. Тому під час переговорів з укладення контракту продавцеві та покупцеві слід повідомити один одному про такі особливості і, у випадку необхідності, уточнити окремі положення у контракті. Умови, які розширюють чи змінюють ті, що передбачені "Інкотермс", включають у договір, і вони мають пріоритет перед базовим змістом терміна.

Усі 13 базисів поставки розміщені послідовно один за одним за принципом зростанння витрат та відповідальності продавця з доставки товару, тобто від його найменших витрат та обов'язків (умова поставки "Ex Works" - "з заводу") до витрат та обов'язків найбільших, максимальних (умова "DDP" - "поставка з оплатою мита", тобто "поставка повністю оплачена").

Для полегшення розуміння в "Інкотермс-1990" умови були згруповані в чотири категорії, які відрізняються між собою за суттю: починаючи з "Е"-терміна - ЕХ WORKS, згідно з яким продавець надає товар покупцю на своїй власній території і тому не несе жодних ризиків та витрат з доставки вантажу (вони обмежуються територією складу готової продукції); далі йде група "F''-термінів - FC А, FAS та FOB, згідно з якою продавець зобов'язаний поставити товар перевізнику, призначеному покупцем, і тому продавець оплачує транспортування та несе ризики до проміжного

(найчастіше внутрішнього) пункту/порту відвантаження; потім Йде група "С"-термінів — CFR, CIF, СРТі СІР, згідно з якими продавець повинен укласти контракт на перевезення, але не приймаючи на себе ризик втрати чи пошкодження товару або додаткові витрати внаслідок подій, які мають місце після відвантаження та відправлення, тому витрати продавця продовжуються до місця призначення, але ризики передаються на проміжному, внутрішньому пункті відвантаження, як при базисах "F" (наприклад, у порту відправлення), і, нарешті, група "D "-термінів - DAP, DES, DEQ, DDUma DDP, при яких продавець повинен нести усі витрати та ризики, необхідні для доставки товару в країну призначення.

Нижче наведена класифікація торгових термінів в редакції "Інкотсрмс-2000":

Група Е Відправлення EXW Франко-завод (назва місця)

Група F Основне перевезення не оплачено FC А Франко-персвізник (назва місця призначення)

FAS Франко-вздовж борту судна (назва порту відвантаження)

FOB Франко-борт (назва порта відвантаження)

Група С Основне перевезення оплачено CFR Вартість та фрахт

(назва порту призначення)

CIF Вартість, страхування та фрахт (назва порту призначення)

СРТ Фрахт/перевезення оплачені до (назва місця призначення)

СІР Фрахт/перевезення та страхування оплачені до (... назва місця

призначення)

Група D Прибуття DAF Поставка до кордону (...назва місця поставки)

DES Поставка з судна (... назва порту призначення)

DEQ Поставка з пристані (...назва порту призначення)

DDU Поставка без оплати мита (...назва місця призначення)

DDP Поставка з оплатою мита („.назва місця призначення).

Далі під усіма термінами відповідні обов'язки сторін зведені в групи під 10 статтями, де кожна стаття з боку продавця відображає становище покупця відносно даного питання:

ОБОВ'ЯЗКИ ПРОДАВЦЯ:

А.1. Надання товару у відповідності з договором

А.2. Ліцензії, свідоцтва та інші формальності

А.З. Договори перевезення та страхування

А.4. Поставка

А.5. Перехід ризиків

А.6. Розподіл витрат

А.7. Повідомлення покупцю

А.8. Докази поставки, транспортні документи або еквівалентні електронні повідомлення

А.9. Перевірка - упакування - маркірування А.10. Інші обов'язки.

ОБОВ'ЯЗКИ ПОКУПЦЯ: Б.1. Сплата ціни

Б.2. Ліцензії, свідоцтва та інші формальності Б.З. Договори перевезення та страхування

Б.4. Прийняття поставки Б.5. Перехід ризиків Б. 6. Розподіл витрат Б.7. Повідомлення продавцю

Б.8. Докази поставки, транспортні документи або еквівалентні електронні повідомлення

Б.9. Огляд товару. Б. 10. Інші обов'язки.

Усі базиси поставки в Інкотермс поділяються на умови універсальні, які можуть бути використані для будь-якого способу транспортування, включаючи змішане перевезення, і спеціальні, які призначені для якого-небудь одного виду транспорту.

До універсальних умов, які передбачають будь-який вид транспортування, належать такі:

Група Е EX W Фран ко-завод (назва місця)

Група F FC А Франко-перевізник (назва порту відвантаження)

Група С СРТ Фрахт/перевезення сплачені до (назва місця призначення)

СІР Фрахт/перевезення та страхування сплачені до (... назва місця призначення)

Група D D AF Поставка до кордону (...назва місця поставки)

DDU Поставка без сплати мита (...назва місця призначення)

DDP Поставка зі сплатою мита (...назва місця призначення).

До спеціальних умов, які призначені тільки для морського та внутрішнього водного транспорту, належать такі:

Група F FAS Фран ко-вздовж борту судна (назва порту відвантаження)

FOB Франко-борт (назва порту відвантаження)

Група С CFR Вартість і фрахт (назва порту призначення)

CIF Вартість, страхування і фрахт (назва порту призначення)

Група D DES Поставка з судна (... назва порту призначення)

DEQ Поставка з пристані (...назва порту призначення).

Слід зауважити, що термін DAF, який належить до групи універсальних базисів, на практиці застосовується лише при поставках залізницею чи автотранспортом.

Враховуючи поділ БУП на універсальні та спеціальні, застосовувати базис поставки у ЗТК слід коректно, тобто водні базиси слід використовувати тільки для водних поставок, а універсальні - для усіх інших. Наприклад, замість поширеного в українських ЗТК запису "СІФ аеропорт Бориспіль/Київ" слід використовувати спеціальний еквівалент СІФ - термін СІП (для повітряних та сухопутних перевезень).

Після скороченого або повного позначення базисно! умови у контракті слід вказувати назву пункту, до якого належить ця умова (тобто пункту, де продавець вантажить продукцію на транспортний засіб або передає її покупцеві чи перевізнику).

Термін "франко ", що застосовується при позначенні базисних умов, походить від слова "вільно" та означає, що покупець вільний від усіх витрат з доставки товару до пункту, позначеного за словом "франко".

Основний зміст базисних умов поставки "Інкотермс 2000м:

1. ЕХВ- 3 заводу у поіменованому пункті (Ex Works... Named Place - EXW).

За даним базисом продавець виконує свої зобов'язання з поставки, коли він передає товар у розпорядження покупця у себе на підприємстві (заводі, складі, плантації). При цьому товар має бути підготовлений продавцем для відправлення у транспортабельному стані (повністю готовий до відвантаження, індивідуалізований). Подає транспортний засіб під навантаження та організовує навантаження товару покупець. Навантаження здійснюється за рахунок покупця. Покупець несе усі ризики за організацію перевезення до місця призначення. На ньому лежить митне очищення та отримання експортної ліцензії. Митне очищення включає в себе не тільки сплату мита та усіх інших зборів, а й виконання та сплату всіх адміністративних дій, зв'язаних з проходженням товару через митницю та інформуванням властей у цьому зв'язку. Існує варіант цієї умови - EXW loaded on - франко-завод із навантаженням. Продавець у даному разі за свій рахунок забезпечує навантаження і розміщення вантажу на транспортному засобі покупця або його агента.

2. ФСА - Вільно у перевізника у поіменоваиому пункті (Free Carrier...Named Place -FCA). Продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з поставки товару, який пройшов вивізне митне очищення, з моменту його передачі у розпорядження перевізника у поіменованому пункті. Найчастіше цим поіменованим пунктом є вантажний термінал магістрального транспорту (залізнична станція, автомобільна станція, аеропорт). У продавця є можливість вибору: він може поставити товар на своєму підприємстві (якщо на підприємстві є залізнична колія), І тоді він відповідає за навантаження товару на транспортний засіб перевізника; або доставити за свій рахунок товар на термінал магістрального транспорту, де перевізник за рахунок покупця розвантажує товар, який прибув на транспортному засобі продавця. Даний базис передбачає участь у перевезенні будь-яких видів транспорту, включаючи змішані перевезення.

3. ФАС - Вільно уздовж борту судна у поіменоваиому порту відправлення (

Free Alongside Ship...Named of Shipment - FAS). Продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з поставки, коли товар розміщений уздовж борту судна на причалі у погодженому порту відвантаження. З цього моменту покупець має нести усі витрати та ризики загибелі чи пошкодження товару. Зобов'язання із забезпечення митного очищення та отримання експортної ліцензії лежить на продавцеві.

4. ФОБ - Вільно на борту судна у поіменоваиому порту відвантаження (Free on Board....NamedPort ojShipment—FOB).Продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з поставки з моменту переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. З цього моменту (тобто починаючи зі стивидорських витрат з розміщення вантажу у трюмах судна - штивки) покупець має нести усі витрати та ризики загибелі чи пошкодження товару. За умовами ФОБ на продавця покладаються обов'язки з очищення товару від мит для експорту. Цей базис може використовуватись лише при перевезенні вантажу водними видами транспорту (морським, річковим). Існує два варіанти FOB: a) FOB stowed - із навантаженням. У цьому випадку продавець, крім усіх формальностей у порту відправлення, забезпечує