галузева спрямованість (що продукувати, куди продавати, спрямованість, ринки). Обсяг - 2 сторінки.
2розділ. Ринок та потужність підприємства. Проводиться дослідження ринків збуту, оцінка конкуренції за здійснення МП з боку вітчизняних та закордонних виробників. Дається відповідь на запитання про існуючі розміри виробництва даного продукту, провідних виробників, перспективи зросту попиту на продукт. Робиться висновок про приблизну виробничу програму (річну виробничу потужність підприємства -JV ), включаючи випуск побічної продукції та утилізації відходів. Це —кількісна оцінка попиту, який повинно закрити підприємство. Тут же розглядається ціна одиниці продукції (Цм)). У цьому розділі (як і в наступних розділах) виникає проблема порівняння варіантів вибору. Можна вибрати в кожному з розділів один варіант або робити два паралельних розрахунки.
З розділ. Матеріальні фактори виробництва. Оцінюються потреби в сировині,
комплектувальних виробах, енергії. З'ясовується ситуація з можливими постачальниками. Розраховуються приблизні річні витрати на матеріальні фактори виробництва, у тому числі імпортні (3J. Іншими словами, визначається, яка
сировина, матеріали, комплектувальні потрібні, де їх узяти (джерела) та за якою ціною купувати.
4 розділ. Місце знаходження підприємства та ділянка. Здійснюється попередній вибір пункту та ділянки розташування об'єкта, розраховується вартість оренди чи купівлі земельної ділянки (З J.
5розділ. Проектно-конструкторська та технологічна документація. Містить дані з технології виробництва та потрібного обладнання (яке обладнання, де взяти), включаючи вартість придбання ліцензій, патентів та обладнання, у тому числі за кордоном. Розробляється план розташування об'єктів будівництва. Розраховуються відповідні капітальні вкладення в обладнання (Кп6) та у ліцензії (КЩІІ).
6 розділ. Організація підприємства та накладні витрати. Формується організаційна структура підприємства (виробнича, збутова, управлінська). Якщо підприємство велике, то потрібно розробити схеми, якщо мале, то їх розробляти не треба. Розраховуються кошторисні накладні витрати на утримання апарату (Знои) та збутові витрати (З J.
7 розділ. Трудові ресурси. Оцінюється потреба у трудових ресурсах за категоріями (робітники, службовці, ГГР) та основними спеціальностями. Зазначається потреба в іноземних робітниках та фахівцях. Розраховуються щорічні витрати на трудові ресурси - зарплата у гривнях та іноземній валюті (зазвичай, в USD) -(3j/t). Визначається, де взяти кадри. Розраховують капітальні затрати на підготовку кадрів. До них належать усі види затрат: зарплата, пенсії, допомога тощо.
8 розділ. Планування строків здійснення проекту. Містить графік здійснення проекту, а також кошторис витрат на реалізацію проекти згідно з графіком. Усі попередні розділи "накладаються" на календар, причому перші 1-2 роки - помісячно, решта - по роках.
9 розділ. Фінансово-економічна оцінка. У цьому завершальному розділі розраховуються узагальнюючі показники ефекту, ефективності проекту, які є передумовою для прийняття остаточного рішення та які лежать в основі майбутніх умов угод з постачальниками, споживачами, партнерами, акціонерами, банками тощо. Цей розділ має комплексний характер і може включати такі підрозділи:
а) загальні інвестиції;
б) фінансування проекту; * в) виробничі витрати;
г) прогнозовані доходи та їх розподіл;
г) таблиця грошових потоків;
д) фінансово-економічні показники проекту;
е) національна економічна оцінка проекту.
На рис 6.1 зображена схема попадання різних показників із попередніх розділів у 9-й розділ.
Рис. 6.1. Схема попадання різних показників із попередніх розділів у 9-й розділ ТЕО
Показники фінансово-економічної оцінки проекту
Розглянемо докладніше підрозділ "е" 9-го розділу. Міжнародна практика обґрунтування проектів використовує кілька узагальнюючих показників, які лежать в основі прийняття рішення про реалізацію ЗЕО або МП.
1. Чиста поточна вартість (NPV - Net Present Value) - /Г_ Цей показник, який у вітчизняних джерелах називається "інтегральним економічним ефектом", становить різницю сукупного майбутнього доходу від реалізації продукції за період здійснення проекту та усіх видів майбутніх витрат за той самий період з урахуванням фактору часу (тобто з дисконтуванням різночасових доходів та витрат). Є одним з найважливіших критеріїв при обґрунтуванні ЗЕО або МП.
2. Рентабельність (ROE - Return on Equity),
Розуміється як відношення прибутку до капітальних вкладень, а також у відношенні до акціонерного капіталу.
3. Внутрішній коефіцієнт ефективності.
Визначається як таке порогове значення рентабельності, при якому інтегральний ефект, розрахований за період здійснення проекту, дорівнює нулю. Проект вважається ефективним, якщо Цей коефіцієнт не буде нижчим за вихідне порогове значення.
4. Період повернення капітальних вкладень
Цей показник, який інколи має назву строк окупності, становить період часу (зазвичай, кількість років), протягом якого отриманий дохід від продажів за мінусом функціональних адміністративних витрат (інколи - прибуток) покриває основні капітальні вкладення, зроблені під час дії проекту.
1. Максимальний грошовий потік (борг, відтік)
Становить найбільше від'ємне значення чистої поточної вартості, яке розраховане наростаючим підсумком. Цей показник відображає необхідні розміри фінансування проекту; він має бути ув'язаний з джерелами покриття всіх затрат.
2. Точка беззбитковості (ТБЗ).
Показує мінімальний розмір партії продукції, при якому забезпечується "нульовий прибуток", тобто при якому дохід від продаж дорівнює витратам виробництва. Після визначення точки беззбитковості необхідно проаналізувати отриманий результат. Важливо, щоб запланований у 2-му розділі ТЕО показник річної виробничої потужності № „) на графіку був достатньо далеко праворуч віл розрахованої точки беззбитковості.
Валютні показники проекту
Обґрунтування ЗЕО та МП, наприклад, проектів організації експортного виробництва, міжнародної науково-технічної та виробничої кооперації, реконструювання підприємства на базі імпортного обладнання, заснування спільного підприємства з іноземними інвестиціями (СП), використовує, зазвичай, ту ж послідовність проведення техніко-економічних розрахунків. У завершальному розділі визначаються ті ж самі показники, які розраховуються окремо у гривнях та Іноземній валюті. Тому в обґрунтуванні додатково вказуються валютні показники проекту:*
валютні затрати;*
обсяг реалізації продукції або послуг за валюту.
Зведення вартісних оцінок у гривнях та відповідній валюті потребує врахування обмінних курсів валют, у т.ч. тих, що формуються на валютних біржах та аукціонах.
У зв'язку з тим, що українські підприємства самі несуть економічну відповідальність за ефективність ЗЕО та раціональне використання валютних коштів, особливе значення має забезпечення валютної збалансованості (окупності) міжнародних операцій та проектів, яка полягає в тому, що всі валютні витрати підприємств оплачується за рахунок їхніх валютних доходів. У рамках ТЕО слід проаналізувати можливі схеми досягнення валютної збалансованості та аргументувати вибір однієї з них. Необхідно оцінити ступінь валютних ризиків та передбачити способи їх страхування від курсових втрат.
Література
1. Коропецький І. С. Українські економісти XIX століття та західна наука. — К.: Либідь, 1993. —192 с.
2. Коуз Р. Фирма, рынок и право: Пер. с англ. — М.: -Дело ЛТД* при участии иэд-ва -Саіаііаху". 1993.
3. Курс переходной экономики / Под ред. Л. И. Абалкина. — М.: Т.-Финстаинформ. 1997.
4. Курс экономической теории / Под ред. М. Н. Чепуриш, Е. А. Киселевой. Киров: Изд-во "АСА", 1996.
5. Ленін В. І. Повне зібр. творів.
6. Леонтьев В. В. Экономическое эссе. — М.. 1990.
7. Лукинов И. И. Эволюция экономических систем. — М.: Экономика. 2002. — 567 с.
8. Макконнелл К. Р., Брю С. Л. Аналітична економія. Принципи, проблема і політика. Мікроекономіка. — Львів, 1999.
9. Маркс К., Енгельс Ф. Повне зібрання творів.
10. Маршалл А. Принципы политической экономии. — М.: "Прогресе", 1983. — Т. 1,2.
11. Менгер К. Основание политической экономии. Австрийская школа в политической экономии. — М.. 1992.
12. Милль Дж. С. Основы политической экономии с некоторыми их приложениями к социальной философии: Пер. с англ. — М.. 1983. — Т. 1.
13. Модильяни Ф., Миллер М. Г. Сколько стоит фирма? Теорема ММ. — М.: Дело, 1999.
14. Мочерний С. В. Економічна теорія. — К.: ВЦ -Академія", 1999. — 656с.
15. Мочерний С. В. Політична економія: Навчальний посібник. — К.: "Знання-Прес", 2002. — 687 с.