Законопроект передбачає внесення змін до Цивільного процесуального, Кримінального, Кримінально-процесуального кодексів України, а також до спеціальних Законів України у сфері інтелектуальної власності, а саме: Законів України "Про авторське право і суміжні права", "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", "Про охорону прав на промислові зразки", "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем", "Про охорону прав на зазначення походження товарів". Запропоновані зміни призводять до узгодження норм національного законодавства з положеннями Угоди ТРІПС (Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності). До законопроекту ввійшли, зокрема, положення щодо захисту прав інтелектуальної власності, тимчасові заходи щодо негайного припинення правопорушень. До Кримінального кодексу України запропоновані зміни, пов'язані з посиленням відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності.

З метою вдосконалення законодавства у сфері виробництва, експорту, імпорту дисків розроблено проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України". Зазначений проект Закону, зокрема, передбачає внесення змін до Закону України "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування". У проекті враховано вимоги американської сторони щодо вдосконалення правового захисту прав інтелектуальної власності в Україні.

Фактично завершено гармонізацію системи стандартизації та сертифікації, державних закупівель, значного прогресу досягнуто у таких сферах законодавства, як санітарні та фітосанітарні заходи, оподаткування, інформаційні послуги.

Розроблено новий "Графік введення в дію пріоритетних законопроектів", до якого ввійшли 15 проектів законодавчих актів, з яких 5 вже прийнято, в тому числі 11 липня 2002 року, з урахуванням зауважень Президента України, затверджено новий Митний кодекс України, розроблений з урахуванням всіх вимог СОТ, що повністю відповідає нормам і правилам організації. Митний кодекс вступає в дію з 1 січня 2004 року.

До графіка ввійшли 5 системних законопроектів, які містилися у попередньому графіку законопроектів, а також інші проекти законодавчих актів, які у випадку прийняття забезпечать відповідність здебільшого технічних аспектів українського законодавства нормам та вимогам угод СОТ.

19 березня 2003 року Верховною Радою України спільно з Кабінетом Міністрів України проведено парламентські слухання за порядком денним: "Про стан підготовки до вступу України у Світову організацію торгівлі" та схвалено відповідні Рекомендації, в яких визнано реалізацію курсу на інтеграцію України у світовий економічний простір невід'ємним елементом не тільки зовнішньої, а й внутрішньої політики держави, а також схвалено низку заходів, реалізація котрих Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України дозволить завершити переговорний процес вступу України до СОТ та створити передумови набуття членства в організації, забезпечити ефективну участь у формуванні правових засад функціонування багатосторонньої торговельної системи тощо.

23—24 червня 2003 року в Женеві проведено багатостороннє засідання Робочої групи з зацікавленими учасниками для обговорення діючого режиму та зобов'язань України у сфері торговельних аспектів прав інтелектуальної власності, а також низку двосторонніх зустрічей з делегаціями країн-членів Робочої групи. 8 липня 2003 року у Верховній Раді України проведено День Уряду України з порядком денним "Про виконання заходів щодо вступу України до СОТ".

Наступне, одинадцяте засідання Робочої групи з розгляду заявки України про вступ до СОТ відбулося 11—15 серпня 2003 року. На ньому розглянуто відповіді України на контрольний перелік запитань країн-членів Робочої групи, які стануть основою звіту Робочої групи.

Зі значним пришвидшенням інтеграційних процесів багато українських аналітиків намагаються вирахувати можливі політичні та економічні переваги та недоліки вступу до СОТ. Слід зазначити: такий аналіз неповністю можливий, адже, по-перше, для кожної країни ситуація виглядатиме інакше, а по-друге, — жодна з країн світу не володіє настільки докладною та чіткою інформацією щодо можливих змін. Отже, є багато чинників, які можуть залишитися нерозглянутими. Зауважимо, ті самі чинники можуть бути і негативними, і позитивними водночас. Не слід також забувати і про часткову двосторонність багатьох факторів. Так, наприклад, один чинник може бути позитивним для суспільства, але негативним для виробників, або навпаки. Отже, потрібно проаналізувати як мікро-, так і макрорівень України.

Розглянемо можливі переваги вступу України до СОТ:—

"відповідна домовленість" — основним елементом вступу України була б можливість (та потреба) домовитися про вигідні для України тарифи;—

"переломний крок" — поліпшення іміджу, що сприяло б збільшенню інвестицій, впровадженню нових технологій, зростанню зацікавленості Україною як постійним партнером, створенню прозорішої економічної системи держави, зменшенню корупції, підвищенню рівня зайнятості, вищій економічній активності підприємців, пришвидшенню вступу до ЄС. Зменшення нелегального імпорту;—

"stand still" — принцип запобігання прийняттю законодавчих рішень, які б суперечили угодам СОТ. Як у фізичних осіб, так і в економічних агентів зростає довіра;—

"великий ринок" — безумовне збільшення ринку збуту. Суттєве зростання виробництва експортно орієнтованих галузей економіки. Значно легший вихід на іноземні ринки на демократичних засадах, збільшення прибутків, сплачених податків, отже, збільшення доходів малозабезпеченої верстви населення, збільшення кількості робочих місць, введення нових технологій, зростання конкуренції між українськими фірмами, справедливіше встановлення цін на внутрішньому ринку. Швидший обіг грошей. Зростання добробуту суспільства;—

"менші втрати" — зменшення втрат при антидемпінгових розслідуваннях проти українських товарів. Чітко врегульована система контролю та вирішення конфліктів. Позитивно для великих виробників та видобувної галузі України;—

швидше структурне реформування і створення умов, наслідком яких було б значне поліпшення галузі в цілому. Так, допустивши на ринок іноземні страхові компанії, українські компанії користувалися б тими самими інструментами маркетингу, що й іноземні. Підвищення конкуренції, нові технології;—

"захищений інтелект" — більші сподівання та бажання винахідників працювати у дослідницьких сферах, кращий захист прав на винахід (антиаргумент див. "чужий інтелект");—

"скасування подвійних стандартів" — в Україні та СОТ відмінні поняття про якість продуктів. Українські товари при виході на зовнішній ринок мусять пройти додаткові випробовування і задовольнити стандарти СОТ. Ціна цих товарів унаслідок подвійного стандарту збільшується, отже, товар стає менш конкурентоспроможним. Вигідно для тих, хто продає товари чи планує продавати товари на іноземних ринках;—

"більший асортимент" — споживачі отримають змогу вибирати з ширшого кола товарів та послуг, які можуть бути кращими та дешевшими від попередніх. При належно визначених тарифах виробники отримували б справедливі прибутки;—

"зниження комерційних ризиків" унаслідок встановлення стабільного режиму торгівлі, що сприятиме зниженню ціни пропозиції і підвищенню конкурентоспроможності української продукції на відповідних ринках;—

"право на працю" — СОТ вимагає зняти обмеження на діяльність іноземних громадян у сферах адвокатської діяльності, полегшення входження фінансових установ на український ринок. Україна також мусила б припинити надавати перевагу вітчизняним виробникам у тендерах. Вигідно споживачам завдяки збільшенню конкуренції;—

згідно з багатьма оцінками експертів, найбільшими перевагами після приєднання до СОТ будуть користуватися: харчова промисловість, легка промисловість, телекомунікації, туристичні послуги, фондові ринки, трубопровідний транспорт, страхування, поштовий зв'язок та банківські послуги.

Отже, Україна матиме певні переваги. Проте не забуваймо і про інший бік медалі, адже те, що вигідно нам як споживачам, може стати "шибеницею" для виробників. Багато з наведених можливих наслідків мають зворотний бік.

Розглянемо можливі недоліки вступу України до СОТ:—

"невдала домовленість" — якщо Україна все ж не зможе домовитися про сприятливі для неї тарифи і вступить при цьому до СОТ. Негативно для держави та громадян, зате вигідно іноземцям;—

легке захоплення ринку іноземними агентами, неготовність України до відкритої конкуренції;—

"мала значущість" — на жаль, Україна не виступає в світі в ролі активного торговельного партнера, очікуваний ріст інвестицій може також скоротитися після вступу до СОТ, що можна побачити на прикладі Киргизстану. Україна не стане найпривабливішим місцем для інвестування ще довгий час навіть після набуття членства в СОТ. Зрозуміло, старт буде важким. Проте змінити стан "привабливості" можливо;—

"через дилерів вигідніше" — навіщо будувати нові заводи на території України та виробляти тут товари, якщо можна просто відкрити магазини і продавати цей товар? При порівняно незначному рості інвестицій набагато швидше розвиватиметься власне дилерська діяльність;—

"суспільний фактор" — українське суспільство поки що не готове до переходу на якісно інший рівень торговельних відносин. Багато українських виробників не підготовлені до конкуренції з іноземцями. Недостатня забезпеченість спеціалістами міжнародного торговельного права та неготовність перекваліфіковуватися на інші спеціальності;—

зменшення золотовалютних резервів, пов'язане зі збільшенням обсягів імпорту та його обслуговування;—

"нова гонка озброєнь" — дві держави змагаються за вступ в СОТ. Наслідки можуть бути такими самими, як за цінової війни: невигідними як для Росії, так і для