Інкотермс 2000 передбачає обов'язок продавця здійснити транспортне страхування вантажу тільки при БУП СІФ та СІП. При умові СІФ продавець повинен за свій рахунок застрахувати вантаж на період його морського або річкового транспортування на судні від порту відвантаження до отримання вантажу покупцем у порту призначення на умовах "вільно від часткової аварії", розроблених Інститутом лондонських страховиків. Продавець на вимогу покупця повинен здійснити страхування за рахунок останнього від воєнних ризиків, страйків, заколотів та інших громадянських занепокоєнь. При СІП продавець повинен за свій рахунок, застрахувати вантаж на період наскрізного або змішаного транспортування з моменту його передачі перевізнику, а при наявності декількох перевізників - першому з них до отримання вантажу покупцем у зазначеному пункті місця призначення. Інші умови страхування аналогічні тим, які передбачені при СІФ.

У тих випадках, коли страхування вантажу здійснене на користь іншої сторони, в контракті повинна бути оговорена умова про передачу даній стороні страхового полісу або сертифіката. При цьому, якщо страхувальником є продавець, страховий поліс входить в комплект платіжних документів.

Тривалість страхової гарантії, що встановлюється в контракті, визначається тим, на який термін з моменту відвантаження товару із заводу постачальника до моменту доставки його на склад покупця розповсюджується гарантія.

Обсяг страхування звичайно становить суму більшу, ніж вартість контракту, - в основному 110% вартості ЗТК. Страхування здійснюється у валюті ЗТК.

Умови страхування відрізняються набором ризиків, що страхуються. У вітчизняній практиці використовуються три види умов:

"з відповідальністю за всі ризики", коли передбачається відшкодування збитку, заподіяного будь-якими небезпеками і випадковостями;

з відповідальністю за часткову аварію ", де передбачається відшкодування збитків, спричинених втратою або пошкодженням вантажу, що сталися під впливом стихійних сил, внаслідок аварійних ситуацій при навантажуванні, складанні, добірці, розвантаженні вантажів і прийнятті судном палива;

"без відповідальності за пошкодження, крім випадків катастрофи ", коли втрати відшкодовуються у випадку повної загибелі всього або частини судна, а також при його пошкодженні, що викликане зіткненням, посадкою судна на мілину, пожежею тощо.

Як наслідок переліченого, найповніше захищають інтереси сторони, що ризикує, умови страхування "з відповідальністю за всі ризики". Однак і вони не передбачають відшкодування збитку, який виникає внаслідок навмисних дій або грубої недбалості відправника чи отримувача, природних властивостей вантажу (самозаймання, відмокання, гниття тощо), військових дій. Крім того, в деяких країнах (наприклад у Франції) страхові поліси "від усіх ризиків'' не гарантують від ризику, пов'язаного з розкраданням або пропажею товару. Тому у випадках, коли вимагається розширити обсяг страхування, внести в нього доповнення, необхідно просити про це страхову компанію.

Розмір платежів за страхування становить, як правило, частки відсотка від вартості товару.

До питань страхування, щоб попередити подальші суперечки і непередбачені втрати, слід ставитись дуже уважно, особливо стосовно імпортних контрактів. Так, передусім, не можна ігнорувати ці питання, а необхідно обов'язково включити їх у контракт, оскільки у противному разі продавець сам може застрахувати вантаж на користь і за рахунок покупця. Більше того, доцільно перелічити в контракті всі ті ризики, від яких повинен бути застрахований вантаж.

Страхування здійснюється у відповідних страхових компаніях, наприклад, у Індержстраху. Страхування обов'язково має бути підтверджено Міжнародною ТПП.

Приклад запису цієї статті ЗТК:

"Страхування проданого обладнання Продавець здійснює у першокласному страховому товаристві па свій розсуд від звичайних морських ризиків для даного товару до на користь покупця".

Форс-мажор або обставини непереборної сили

На перебіг виконання контрактів можуть суттєво вплинути обставини, передбачити настання яких заздалегідь при укладенні контрактів сторони не мали можливості, оскільки вони виникають внаслідок непередбачених та невідворотних подій надзвичайного характеру. Такі обставини називаються обставинами непереборної сили або форс-мажорними.

Відповідна умова у ЗТК називається "застереження про непереборну силу", "форс-мажор", "випадки, ЩО звільняють від відповідальності'', "підстави для звільнення від відповідальності".

Згідно з рекомендаціями Міжнародної торгової палати (МТП) форс-мажорні обставини поділяються на такі категорії:

а) повінь (але щорічний розлив річок не є форс-мажорною обставиною), землетрус, шторм, осідання грунту, цунамі, інші стихійні лиха природи; епідемії;

б) пожежі, вибухи, вихід з ладу чи пошкодження машин та устаткування;

в) страйки, саботаж, локаут та інші непередбачені зупинки на виробництві;

г) оголошена чи неоголошена війна, революція, масові безпорядки, піратство;

г) законні або незаконні дії органів державної влади чи управління та їх структурних підрозділів, які перешкоджають виконанню контракту (наприклад, ембарго на експорт певних товарів, валютні обмеження тощо).

З точки зору терміну дії форс-мажорні обставини можуть бути поділені на 2 категорії:*

тривалі, до яких належать, передусім заборона експорту (іноді й імпорту), війна, заколоти, блокада, валютні обмеження або інші заходи уряду чи його органів;*

короткострокові, до яких належать пожежа, повінь, стихійні лиха, замерзання моря або порту, закриття морських проток, які лежать на звичайному морському шляху, між портами навантаження та розвантаження, відхилення на шляху, викликані воєнними діями тощо.

Настання форс-мажорних обставин може мати такі наслідки:*

строк виконання зобов'язань стороною, на яку впливають такі обставини, відсуваються на весь період їх дії, маючи на увазі і ліквідацію їх наслідків; при цьому ця сторона не може бути звинувачена у простроченні поставки;

¦ виконання контракту для сторін стає економічно недоцільним, що трапляється при тривалій дії обставин, і кожна із сторін має право відмовитися від повного або часткового виконання зобов'язань за договором; при цьому жодна з сторін не буде мати права вимагати від іншої сторони відшкодування збитків та виплати неустойки.

Поняття "форс-мажор" не має юридичного визначення, тому партнери для запобігання розбіжностей повинні встановити у контракті таке:

/, Узгоджений перелік форс-мажорних обставин (інакше обставини будуть тлумачитись відповідно до звичаїв країни виконавця контракту). При цьому інтереси продавая та покупця, як правило, не збігаються. Звичайно, продавець намагається збільшити кількість причин, що входять у це поняття (наприклад, віднести до них такі, як аварія на виробництві, недостача сировини, електроенергії, робочої сили, неможливість одержання транспортних засобів). Покупець, навпаки, зацікавлений в обмеженні кола причин. В інтересах експортера, якщо він не має ліцензії, включити у склад форс-мажорних обставин таке, як "неотримання вивізної (ввізної) ліцензії" (за суттю ця подія не є форс-мажорною, якщо вона не входить у застереження контракту).

2, Умови про те, що сторона, для якої виникла неможливість виконання контракти, повинна "негайно"швидким зв'язком повідомити іншу сторону про їх настання та припинення і протягом встановленого у ЗТКстроку (10-15 Днів) у письмовій формі надати офіційне підтвердження настання дій таких обставин. Несвоєчасне повідомлення про обставини непереборної сили позбавляє відповідну сторону права посилатись на них у майбутньому.

- 3. Документ, яким буде підтверджуватись настання обставин непереборної сили. У всьому світі його видають національні торгово-промислові палати.

4. Граничний строк дії форс-мажору, після якого партнери мають право анулювати взаємні зобов 'язання. Його тривалість встановлюється з урахуванням строку виконання контракту, характеру товару, способу продажу, торгових звичаїв. Наприклад, для продуктів, що швидко псуються, він приймається рівним 15-30 днів, у контрактах на обладнання - 3—12 місяців, на інші товари - 1-4 місяці. При цьому обумовлюється, що жодна із сторін не буде мати права на відшкодування іншою стороною валютних збитків. Як виняток, покупець може вимагати повернення виплаченого авансу. Але це може виявитися безрезультатним, оскільки складно довести, що продавець не витратив одержані суми до виникнення форс-мажору (на проектні роботи, виготовлення оснащення, придбання матеріалів тощо).

У ряді країн поняття "форс-мажор" трактується неоднозначно, наприклад, у США допускається застосування загального визначення форс-мажорних обставин як обставин, які залежать від Бога, Тому границі переліку доцільно розширити шляхом додаткового запису: ".„та інших обставин, які не залежать від сторін ". У такому разі під форс-мажор можуть попасти І випадкові явища. Приклад формулювання цієї статті:

"Обставини форс-мажору (пожежа, повінь, землетрус та інші природні лиха, військові дії, ембарго на експорт та імпорт, інші обставини, які не залежать від сторін) співрозмірно відсувають строки поставки, оскільки вони значною мірою впливають на виконання у строк Контракту або частини його. Продавець негайно, протягом доби, повідомляє Покупця про початок та закінчення обставин форс-мажору, причому повідомлення про наявність та тривалість обставин форс-мажору повинно бути підтверджено Торговою палатою. При невиконанні Контракту понад_місяців Покупець мав право анулювати весь Контракт або його частину".

Література

1. Довбанко М. В. Видатні незнайомці (наукові ідеї, здобутки та життя економістів — лауреатів Но* белівської премії). — Київ, 2000.

2. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред. В. М. Гейця. — К.: Ін-ст. екон. прогнозув.; Фенікс, 2003. — 1008 с.

3. Економічна енциклопедія: У 3 т, / Редкол.: ...С. В. Мочерний (відп. ред) та ін. — К,: ВЦ -Академія". 2000—2002.

4. Економічний словник-довідник / За ред. С. В. Мочерного. — К.: Феміна. 1995. — 368 с

5. Жбанкова И. И. Философские принципы в научном познании. — Минск, 1974.

6. ЗагородніЙ А. Г., Вознюк Г. Л., Смовженко Т. С. Фінансовий словник.