Структура, зміст та особливості оформлення зовнішньоторгових контрактів купівлі-продажу. Арбітраж, юридичні адреси та рахунки
План
1. Арбітраж
2. Інші умови
3. Юридичні адреси та рахунки (банківські реквізити) сторін
4. Література
Арбітраж
Суперечки, що виникають між партнерами при виконанні контрактів, які вони не змогли розв'язати договірним шляхом під час переговорів, відповідно до міжнародних традицій, передаються на розгляд арбітражів. Ці суперечки можуть виникнути у таких випадках:
- у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням сторонами своїх зобов'язань за контрактом (строки, якість, розрахунки);
- у зв'язку з різним тлумаченням сторонами умов контра кту при його виконанні. Міжнародні арбітражні комерційні суди порівняно із державними судами, де
так само може бути розв'язана суперечка між учасниками угоди, мають ряд переваг:*
сторони, що беруть участь у суперечці, можуть вибрати за взаємною домовленістю будь-який арбітраж та тих арбітрів, яких вони вважають найкращими для розгляду даної суперечки, у той час як державі!ий суд розглядає справи у межах своєї компетенції за зверненнями зацікавлених осіб, незалежно від того, чи домовились сторони про звернення до суду, чи ні; у державному суді судді призначаються, а не вибираються сторонами;*
арбітражний розгляд відбувається в елементарній процесуальній формі тау короткі строки (іноді сторони можуть навіть визначити у контрактні строки винесення арбітражного рішення), тоді як судовий розгляд пов'язаний з багатьма формальностями та може тривати дуже довго;*
витрати на арбітраж значно менші від витрат на судовий розгляд;*
арбітраж розглядає суперечки на закритих засіданнях. Що перешкоджає відпливу секретної комерційної та виробничої інформації сторін, які беруть участь у суперечці;*
державний суд застосовує матеріальне право своєї країни (цивільно-процесуальний кодекс), арбітраж використовує правила розгляду суперечок (регламент), затверджені інститутом, при якому він діє, та матеріальне право, про яке домовились сторони',*
арбітражне рішення остаточне, оскарженню не підлягає та є обоє 'язковим для сторін. До того ж рішення арбітражного суду легше виконати.
Міжнародний комерційний арбітраж (третейський суд) регулюється національним законодавством, міжнародними двосторонніми та багатосторонніми угодами. Одними із найважливіших багатосторонніх договорів з питань арбітражу є Конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень, підписана понад 80 країнами у 1958р. у Нью-Йорку, та Європейська Конвенція про зовнішньоторговий арбітраж від 1961 р. Підписання Нью-Йоркської Конвенції про примусове виконання іноземних арбітражних рішень було викликане тим, що у міжнародній торговії! практиці нерідко траплялися випадки невиконання рішень арбітрів. За цією Конвенцією сторона, що одержала позитивне рішення арбітражу, може звернутися до національного суду країни контрагента, який не виконує арбітражне рішення, з проханням про примусове його виконання. Суди країн, що підписали конвенцію, зобов'язані без розгляду суті справи, тим більше без перегляду рішення арбітражу, прийняти рішення про примушення контрагента до його виконання аж до арешту винної сторони та утримання сум на користь позивача.
Розгляд суперечок в арбітражних судах здійснюється, як було сказано вище, на основі регламентів цих судів.
Арбітражі, або третейські суди існують у двох видах:*
постійно діючий арбітраж (інституційний), який охоплює арбітражні суди, колегії арбітрів, арбітражні комісії, що функціонують при ТПП, асоціаціях, біржах. У них розгляд суперечок здійснюється відповідно до прийнятих у цих арбітражах правил (регламентів);*
арбітраж "ааЪос"г (ізольований, разовий, випадковий), який створюється кожного разу для розв'язання одного чи декількох спірних питань за конкретним контрактом. З метою одностайності у процесуальній роботі арбітражів "аапос" під егідою ООН були розроблені три регламенти:
1. Арбітражний регламент ЄЕК1966 р.
2. Правила Міжнародного комерційного арбітражу Економічної Комісії ООН для Азі! та Далекого Сходу (ЕК АДС) 1966 р. (з 1974 р, ЕСКАТО - Економічна та соціальна комісія ООН для Азії та Тихого океану).
3. Арбітражний регламент Комісії ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) 1976 р.
За першими двома регламентами у випадку розбіжностей стосовно кандидатур арбітрів та суперарбітра вони можуть призначатися самими комісіями. При застосуванні ЮНСІТРАЛ таке призначення доручено Генеральному секретарю Постійного третейського суду у Гаазі.
Міжнародний комерційний арбітраж залежно від характеру суперечок ділиться на:.*
загальний арбітраж, який розглядає усі суперечки щодо зовнішньоекономічних угод;*
спеціалізований арбітраж, до якого належать:
- арбітражі, які розглядають морські суперечки (арбітраж при комітеті Ллойда у Лондоні, Морська арбітражна палата у Парижі, Японський морський арбітраж у Токіо, Морський третейський суд у Гамбурзі, Морська арбітражна комісія у Москві та Києві);
- арбітражі, які розглядають суперечки, пов'язані з торгівлею конкретними
товарами (арбітраж Лондонської асоціації по торгівлі зерновими, арбітражний суд при Федерації по торгівлі вовною у Гдині, арбітраж при Комітеті по торгівлі зерновими у Роттердамі; арбітраж при Біржі по торгівлі шкірою та шкіряними виробами у Генуї, арбітраж при Нідерландській асоціації по торгівлі кавою). У заключному акті загальноєвропейської наради у Гельсінкі, прийнятому 1 серпня 1975 р., містяться рекомендації організаціям, підприємствам та фірмам країн -учасниць передбачати у комерційних угодах та контрактах про промислове співробітництво арбітражні застереження, вважаючи, що арбітраж на основі взаємоприйнятого регламенту є одним із відповідних способів швидкого та справедливого розгляду суперечок.
Міжнародні комерційні арбітражні суди набувають компетенції на розгляд суперечок тільки на підставі письмової згоди сторін, що сперечаються. Арбітражна угода може називатись:
¦ третейським записом -це угода відносно суперечки, що вже виникла;
¦ арбітражним застереженням - угода відносно суперечок, які можуть виникнути у майбутньому.
В арбітражному застереженні сторони повинні домовитись про таке:*
які предмети суперечки виносяться на розгляд арбітражу;*
в якому арбітражі буде розглядатися суперечка, чи буде використовуватися регламент цього суду;*
матеріальне право якої країни буде використане;*
у якому місці та якою мовою буде здійснюватись розгляд;*
кількість арбітрів та порядок їх вибору;*
що будь-яка суперечка або розбіжність, які можуть виникнути із Контракту або у зв'язку з ним, підлягають, з виключенням (а не за виключенням) підсудності місцевим судам, передаванню на розгляд арбітражу.
Наприклад, арбітражне застереження, яке рекомендує включати до контрактів Міжнародний комерційний арбітражний суд при ТПП України, має такий вигляд:
"Будь-яка суперечка, що виникає за цим договором або у зв'язку з ним, підлягав передачі на розгляд та остаточне вирішення у Міжнародний комерційний суд при ТПП України.
Сторони погоджуються з тим, що у процесі розгляду та розв'язання суперечки буде застосовуватись Регламент Міжнародного комерційно суду при України.
Правом, що регулює чинний договір, є матеріальне право _ ______ (країни).
Арбітражний суд складається з одного (або трьох) арбітра (арбітрів).
Місце проведення засідань суду (місто).
Мова (мови) арбітражного розгляду (українська, російська тощо)".
Приклад формулювання арбітражного застереження згідно з Правилами арбітражу "ЮНСІТРАЛ":
"Арбітраж повинен складатись із трьох суддів, мати місце у Стокгольмі (Швеція) (або інша нейтральна держава), мова документів, рішення арбітрів тощо - англійська, регулювання та тлумачення Контракту - за допомогою положень Шведського права*.
Якщо одна із сторін вважає, що її права порушені, то вона висуває претензію винній стороні. У випадку незадоволення претензії та виникнення суперечки між сторонами сторона, що прагне врегулювання суперечки, може подати до вибраного сторонами арбітражного суду заяву на примирення. Примирення здійснюється мировим посередником, який призначається арбітражним судом. Звичайно термін узгодження суперечок становить 90 днів з дня перших переговорів.
Якщо примирення не приводить до згоди між сторонами, сторона, права якої порушені, подає до арбітражного суду позовну заяву. У позовній заяві зазначаються: ціна позову, вимоги позивача, викладаються обставини, що лежать в основі позовних вимог, надаються документи, що підтверджують обґрунтованість позову та сум, що заперечуються.
Відповідальний секретар суду повідомляє позивачу суму арбітражного збору, направляє йому регламент суду та рекомендаційний список арбітрів, з якого позивач повинен вибрати одного арбітра. Одночасно про позов повідомляється відповідачу, йому надаються копії позовних документів, регламент та список арбітрів, з якого відповідач також вибирає одного арбітра.
Якщо сторони встановили в арбітражній угоді, що суперечка розглядається трьома арбітрами, то арбітри, вибрані сторонами, повинні вибрати третього арбітра - голову даного складу суду (суперарбітра). Якщо за арбітражною угодою суперечка розглядається одним арбітром, сторони повинні домовитись, кого із наданого списку вони вибирають. Арбітрів може призначати і керівництво суду, якщо сторони добровільно передають йому це право, або у разі, коли сторони не визначили арбітрів Протягом встановленого регламентом суду строку.
Після одержання позовних документів відповідач повинен направити до арбітражу свої пояснення (відгук на позовну заяву) або подати зустрічний позов.
Якщо відповідач не подає арбітражному суду свої заперечення, не з'являється на засідання суду, не подає документальних доказів, суд все одно продовжує розгляд справи та виносить своє рішення.
Арбітражний суд розв'язує суперечки на основі норм права, зазначеного сторонами в арбітражній угоді. Якщо таке зазначення відсутнє, суд сам на основі колізійних норм, які вважає найприйнятнішими, вибирає право, що застосовує для розгляду суперечки. Як правило, у цьому випадку арбітри виходять із правових норм, що містяться як у внутрішньому законодавстві країн, так і у міжнародних угодах.
На роль арбітрів звичайно залучаються фахівці, які є провідними у тій галузі, до якої належить конкретна угода. Ними можуть бути вчені, президенти провідних фірм, адвокати, службовці державних організацій. При необхідності арбітри залучають технічних експертів.
Вартість послуг арбітрів, суперарбітра та технічних