підписами уповноважених представників та печатками на останніх сторінках основного тексту та на кожному його додатку. Крім того, кожна сторінка основного тексту контракту та додатків парафуються підписантами або їх помічниками на свідчення того, що сторони згодні з умовами, записаними на цій сторінці, а також для того, щоб виключити можливі зловживання.
Приклад формулювання цієї статті:
Продавець: Покупець:
За Продавця: За Покупця:
Література
1. Довбанко М. В. Видатні незнайомці (наукові ідеї, здобутки та життя економістів — лауреатів Но* белівської премії). — Київ, 2000.
2. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред. В. М. Гейця. — К.: Ін-ст. екон. прогнозув.; Фенікс, 2003. — 1008 с.
3. Економічна енциклопедія: У 3 т, / Редкол.: ...С. В. Мочерний (відп. ред) та ін. — К,: ВЦ -Академія". 2000—2002.
4. Економічний словник-довідник / За ред. С. В. Мочерного. — К.: Феміна. 1995. — 368 с
5. Жбанкова И. И. Философские принципы в научном познании. — Минск, 1974.
6. ЗагородніЙ А. Г., Вознюк Г. Л., Смовженко Т. С. Фінансовий словник. — К,: -Знання-. 2000. — 587 С
7. Задоя А. А., Петруня Ю. Е. Основы экономической теории. — М.: "Рубари", 2000. — 479 с
8. Иноземцев В. Л. За пределами экономического общества. — М., 1998.
9. Иноземцев В. Л. К теории постэкономической общественной информации. — М., 1995.
10. Исследования по общей теории систем. — М„ 1969.
11. Історія економічних учень / За ред. Л. Я. Корнійчук, Н. О. Татаренко. — К.: КНЕУ, 1999. — 564 с
12. Історія економічної думки. — К.: Фенікс, 1996. — 412 с.
13. Канторович Л. В. Оптимальные решения в экономике. — М.: Наука, 1972.
14. Кейнс Дж. М. Избранные произведения. — М.: Экономика. 1993.
15. Ковальчук В., Сарай М. Економічна думка минулого і сьогодення: Навчальний посібник. — Тернопіль: ТАНГ — "Астон", 2000. — 325 с.