Структура, зміст та особливості оформлення зовнішньоторгових контрактів купівлі-продажу. Преамбула, контракт.

План

1. Преамбула (визначення сторін)

2. Визначення та термінологія

3. Предмет контракту

4. Кількість (або ціна та кількість, або предмет та кількість)

5. Література

Підставою для здійснення зовнішньоекономічної операції є договір (контракт) - письмово оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їхніх взаємних прав і обов язків у зовнішньоекономічній діяльності Права, обов'язки і відповідальність партнерів за угодою згруповані в окремих розділах:

¦ преамбула (визначення сторін);*

предмет контракту;*

кількість (або ціна та кількість);*

базові умови поставки товарів;*

ціна та загальна сума контракту;*

якість товару;*

строк та умови поставки;*

умови платежу;*

умови передавання-приймання товару;*

гарантії претензії;*

пакування та маркірування товару;*

відвантажування товару; .*

санкції;*

страхування;*

форс-мажорні обставини;*

арбітраж;*

інші умови;*

юридичні адреси, поштові й платіжні реквізити сторін.

Вищенаведена структура контракту є зразком. При оформленні контрактів окремі розділи можуть бути об'єднані або введені інші.

Питання форми, порядку складання і виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) регулюють такі законодавчі та нормативні акти України:*

Цивільний кодекс України;*

Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23 вересня 1994 року;*

Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 року №59-ХІІ;*

Закон України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" від 15 вересня 1995 року;*

Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 року N15-93;*

Указ Президента України "Про застосування Міжнародних правил Інтерпретації комерційних термінів" від 4 жовтня 1994 року;*

Указ Президента України "Про заходи щодо упорядкування розрахунків за договорами, які складають суб'єкти підприємницької діяльності України" від 4 жовтня 1994 року;

Указ Президента України "Про регулювання бартерних (товарообмінних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" від 27 січня 1995 року;*

Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України "Про тилові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), що передбачають розрахунки в іноземній валюті" від 21 червня 1995 року N 444;

* Наказ Міністрів зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України "Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)" від 5 жовтня 1995 року N 75.

Згідно з документом "Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) " від 5 жовтня 1995 року N 75, яке застосовується при укладенні зовнішньоекономічних договорів купівлі-продажу товарів (послуг, робіт) та товарообмінних договорів між українськими та іноземними суб'єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності та видів діяльності, ЗТК купівлі-продажу повинен включати такі статті: назву, номер(и) контракту; місце укладення; дату укладення; сторони; предмет; кількість; якість; БУП та строк поставки; ціну та загальну вартість; умови платежу; умови здачі/приймання товару; упаковку та маркірування; форс-мажорні обставини; санкції та рекламації; арбітраж; юридичні адреси, поштові та платіжні реквізити сторін.

Розмежування тексту ЗТК на ці статті (структура ЗТК) не обов'язково має бути аналогічне структурі, наведеній у Положенні. Послідовність статей визначається на розсуд контрагентів.

Розглянемо міжнародну практику особливостей розроблення окремих розділів контракту.

Преамбула (визначення сторін)

З преамбули починається текст контракту. Тут подається:*

назва та реєстраційний номер контракту (посередині сторінки);*

місце (нижчеліворуч) та дата його укладення (нижче праворуч);*

визначення сторін (ще нижче через кілька інтервалів).

Кожна із перерахованих характеристик є обов'язковою, тому що у деяких країнах контракт, який не має однієї з них, може бути визнаний недійсним.

Номер ЗТК привласнюється за згодою сторін, зазвичай за порядком реєстрації документів однієї із сторін (за місцем здійснення угоди), але може бути і подвійний номер, тобто містити реєстраційні дані обох сторін.

Місце укладення контракту визначає закон, який застосовується до угоди, тобто визначає права та обов'язки сторін. Це положення діє тоді, коли інше не визначено угодою сторін. Сторони можуть вибрати будь-яке право, зазначивши його у контракті або ж, у крайньому разі, зробивши застереження у контракті про те, що він вважається укладеним на території відповідної країни. Згідно з українським законодавством права та обов'язки сторін визначаються правом країни, обраної сторонами при укладенні контракту або в результаті подальшого узгодження. Якщо таке узгодження між країнами відсутнє, то до контракту застосовується право країни, де розташована або має основне місце діяльності сторона, яка є:*

продавцем у контракті купівлі-продажу;*

комітентом (консигнантом) - у договорі комісії (консигнації);*

довірителем - у договорі доручення;*

перевізником - у договорі перевезення.

Слід врахувати, що коли контракти підписуються на території іншої країни, то в інтересах вітчизняного учасника домовитись про застосування права своєї країни, особливості якого відоміші.

Дата укладення угоди юридично означає момент набуття договором чинності, з якого виникають права та обов'язки сторін за контрактом (якщо спеціально не зазначений інший строк набуття контрактом чинності).

Слід мати на увазі, що порядок написання дати відрізняється в Україні та за кордоном. Записи дати укладення ЗТК типу 10.12.2002 р. неприпустимі, оскільки закордонний партнер обов'язково переплутає місяць та число. Не менші суперечки викличе такий запис дати в арбітражі. У міжнародній практиці пишуть спочатку місяць, а потім - число (Dec. 12,2002) або 12"' Dec. 2002. Тому рекомендується писати місяць буквами і, якщо необхідно, то - у скороченні, наприклад, January-Jan., February-Feb., March-Mar,, April-Apr., May, June, July, August-Aug., September-Spt., October-Oct., No-vember-Nov., December-Dec.

Визначення сторін (спочатку продавця, потім покупця) містить:*

їх повні та скорочені юридичні назви (фірмові назви),тобто ті назви, під якими вони зареєстровані в торговому (державному) реєстрі у своїх країнах (із зазначенням номерів їх реєстраційних свідоцтв та місця реєстрації);*

місцезнаходження (назва країни та міста);*

їх правовий стан, включаючи зазначення номера та виду ліцензії на даний вид діяльності;*

назви сторін у тексті контракту як контрагентів ("Продавець" та "Покупець", "Постачальник" та "Замовник").

У ЗТК доцільно точно вказати особу (посаду, ПІБ), яка підписує його від імені даної сторони, але іноді обмежуються лише описом особи, яка підписала ЗТК, у кінці контракту, нижче підпису. У практиці укладення ЗТК виникають випадки, коли товар або послуги замовляє одна організація, платить - інша, наприклад, та, яка має валютний рахунок та валюту, а отримує гроші - третя. У даному разі має місце здійснення угоди на користь третьої особи, яка зазначена у ЗТК

Приклад преамбули:

Іноді у преамбулі робиться посилання на попередні документи. Наприклад, у преамбулі перед словами "уклали цей контракт" може бути написано: "у виконанняугоди про наміри від 11 лютого 2003р." або "у рахунок протоколу N і від 10лютого 2003р.".

Визначення та термінологія

Цей розділ дуже важливий, оскільки у торговій практиці різномовних країн термінологія завдяки традиціям та особливостям перекладу визначень може не співпадати, і тому сторони повинні попередньо визначити перелік найважливіших термінів та дефініцій - записати їх адекватне тлумачення і надалі суворо дотримуватись його при складанні інших статей усіх документів, що входять у ЗТК (основного тексту, додатків, доповнень, протоколів тощо). До них належать такі поняття: ціни, знижки, найменування товарів, умови, викладені в інших документах, які апріорі приймаються сторонами (наприклад), загальні агентські умови туроператора.

Предмет контракту

Цей розділ є головним, оскільки в залежності від предмета ЗТК визначаються: вид контракту, право, яке застосовується, звичаї, проформа тексту. У цьому розділі зазначається:*

описання предмета контракту;*

назву об'єкта угоди (товару);*

характеристика об'єкта угоди (товару).

Іноді в цьому розділі обумовлюють кількість та базисні умови поставки (БУП).

Предметом контракту може бути продаж або поставка товару, надання послуг, передача технології тощо, тобто вид зовнішньоторгової угоди (купівля-продаж, підряд, оренда тощо).

Назву товару необхідно вказати так, як він іменується у міжнародній торгівлі (або найближче до цього). Визначаючи асортимент, зазначають види, марки та моделі товарів.

Сфера об'єктів ЗТК досить чітко обмежується визначенням предмета ЗТК. Стосовно ЗТК купівл і-продажу така сфера чітко обумовлена у Віденській Конвенції 1980 р. Об'єктами ЗТКкупівлі-продажу не визнаються: 1) товари, які купуються для особистого використання, за винятком випадків, коли продавець до/або у момент укладення ЗТК не знав і не повинен був знати, що товари купуються для такого використання; 2) товари, які продаються з аукціону; 3) товари, які продаються у порядку виконавчого провадження або іншим способом у силу закону; 4) цінні папери, оборотні документи та валюта; 5) судна водного або повітряного транспорту, а також судна на повітряній подушці; 6) електроенергія; 7) послуги; 8) власне виготовлення продукції, якщо тільки покупець не бере на себе зобов'язання поставити суттєву частину матеріалів, необхідних для виготовлення продукції.

Національне законодавство передбачає чітке розмежування видів ЗТК і визначає класифікацію їх об'єктів. Більш докладне розмежування здійснюється у відомчих або галузевих нормативних актах.

Вид товару має важливе значення при визначенні не тільки виду ЗТК, а іі правової регламентації, наприклад, при отриманні пільг, встановленні розміру мит та зборів, квотування продукції тощо.

Характеристика товару містить визначення основних його параметрів. При продажу, наприклад, обладнання вказуються його продуктивність, потужність, витрата палива, енергії та інші показники. Якщо предметом угоди є товар із складними технічними характеристиками, то контракти мають спеціальні розділи ("Технічні специфікації"), які додаються до контракту та становлять його невід'ємну частину. У таких випадках у цьому пункті наводиться тільки коротке визначення товару