від особливостей спостережуваної поведінки до її формального описання і до аксіом.
Критики теорії перспектив вважають: оскільки описана цією теорією поведінка в жодному сенсі не є оптимальною, то вказана теорія, природно, не претендує на нормативне значення і є однією з спроб описати відхилення реальної поведінки від моделі очікуваної корисності.
Наукові праці Д. Канемана і А. Тверскі утвердили серед економістів думку, що переконлива теорія не повинна спростовуватися фактами, як того вимагає позитивістський підхід, а й виходити з фундаментальних властивостей того об'єкту, який вона спостерігає і покликана описувати. Нині кожний економіст, який вивчає індивідуальну поведінку, розглядає психологічні характеристики процесу прийняття рішень. Економічна психологія та її застосування формували особливу сучасну галузь економічного знання — так звану "поведінкову економіку". Вона освоює щонайширше коло економічних проблем — від власне теорії індивідуальної поведінки до задач суспільного вибору та фінансової економіки.
Праці Д. Канемана і його колеги дають змогу побачити у новому ракурсі багато економічних явищ. Яскравим прикладом такого дослідження є експериментальна перевірка запропонованої Р.-Г. Коузом відомої концепції ефективного функціонування ринкової системи. Для її перевірки Д. Канеман організував експеримент. Емпіричне спростування концепції Коуза було названо ефектом націленості — факт володіння річчю підвищує її цінність в очах власника, блокуючи можливість обміну навіть там, де нема проблем ні з правами власності, ні з трансакцій ними витратами.
Поведінкова економіка формулює дослідницьку програму на стику економіки, психології, математики і навіть філософії. У своїх дослідженнях Д. Канеман і А. Тверскі, по-перше, виявили багато нових фактів і феноменів (нетранзитивність переваг, закон малих чисел, теорія поаспектного виключення, теорія вибору альтернатив тощо), які характеризують людську поведінку, збагатили інструментарій економічних наук новими методами. По-друге, праці цих учених заклали основи принципово нової моделі взаємодії між представниками різних дисциплін і зміцнили взаємозв'язок емпіричних досліджень з теоретичними. Нагромаджений у результаті психологічних досліджень багатий емпіричний матеріал дав підстави для перегляду усталених методів і доктрин, починаючи з основи основ — моделі "homo economi-cus", раціональної економічної людини. Адже більшість схильних систематично приймати рішення людей керуються не раціональними, а інтуїтивними міркуваннями, які Д. Канеман та його колега назвали поведінковими евристиками.
Новітній фінансовий досвід, яким збагатилися громадяни України, збігається з описаними результатами досліджень Д. Канемана. Наприклад, масове зберігання людьми грошей у готівці, не дивлячись на всі заклики до їхнього раціональнішого використання і підтримки національної економіки сповна, пояснюється природним відчуттям "неприйняття втрат", підсиленим отриманим у часи гіперінфляції вкрай негативним досвідом щодо сертифікат-ної приватизації та "фінансових пірамід".
Однак, незважаючи на всі природні недоліки людини, можна і потрібно управляти власними фінансами. Велику допомогу можуть надати інвестиційні консультанти і психотерапевти. Багато західних інвестиційних консультантів мають і психологічну підготовку (Гарвардська медична школа навчає одночасно і психотерапії, і інвестиційному консалтингу). Для інвесторів друкується спеціальна література, проводяться тренінги, телефонні консультації, у ході яких їм пояснюють особливості психології прийняття інвестиційних рішень в умовах невизначеності, допомагають розібратися у причинах помилок, зняти стрес.
Проведені Д. Канеманом дослідження не тільки не відірвані від реального життя, а й мають досить конкретний, прикладний характер. Сформульовані ним висновки засвідчують, що, на відміну від інших наукових ідей, теорія перспектив може бути описана математично. Це доводить, що психологічна економіка не обмежується констатацією експериментальних фактів, а й прагне дати їм аргументоване пояснення. Взявши на озброєння результати досліджень психологів, економіна наука наповнює сучасні теорії новим змістом і збагачує свій методологічний арсенал глибшим розумінням природи людської раціональності.