надає кошти на витрати місцевих органів влади (у Великобританії — у формі дотацій, цільових субсидій та позик, в Японії — субсидій). Держава виділяє цільові кошти місцевим органам влади на будівництво портів, гідроелектростанцій, ліквідацію наслідків стихійного лиха, аварій тощо.
Витрати центральних бюджетів скеровуються здебільшого на соціальні цілі (допомогу по безробіттю, розвиток освіти, охорону здоров'я та ін.), економічні витрати (розвиток енергетики, комунального господарства, проведення регіональної політики, охорону навколишнього середовища). На ці дві статті витрат у розвинутих країнах спрямовується понад 70 % усіх доходів, в тому числі до 80 % — на соціальні та 20 % — на економічні цілі. Третьою статтею витрат держбюджету є військові, четвертою — виплата відсотків за державним боргом. Останнім часом військові витрати дещо скорочувалися, а соціальні та економічні — зростали, але з 2002 р. в багатьох країнах витрати на військові цілі знову почали збільшуватися, що зумовлено посиленням боротьби з міжнародним тероризмом та ін.
Проект бюджету готує центральний уряд, затверджує законодавча влада. У США процес формування федерального бюджету починається за 18 місяців до початку фінансового року, а його проект подається у Конгрес президентом за 9 місяців до цієї самої дати. В Україні проект бюджету подається урядом до Верховної Ради за три місяці до початку нового року.
В Україні, за офіційною статистикою, злочинність у бюджетній сфері є найбільш поширеною. Зокрема, "...через неузгодженість у реєстрації власників та контролю за сплатою транспортного збору місцеві бюджети не дорахувались 2 млрд грн.
Отже, оскільки до 90 % доходів державного бюджету формуються через механізм податків, необхідно розкрити їх сутність і з'ясувати структуру податкових систем.
Література
1. Шегда А. В. Менеджмент: Навчальний посібник. — К.: Знания, 2002. — 583 С
2. Шницер М. Порівняння економічних систем: Пер. з англ. — К.: Основи, 1997.
3. Штайльман К. Новая философия бизнеса: В 3 т. — Москва — Берлин. 1998.
4. Шумпетер Й. Капіталізм, соціалізм і демократія: Пер. з англ. — К.: Основи. 1995.
5. Эклунд К. Эффективная экономика. Шведская модель: Пер. со швед. — М.: Экономика. 1991.
6. Экономика: Учебник по курсу "Экономическая теория" / Под ред. А. С. Булатова. — М.: БЭК. 1997.
7. Экономическая безопасность. Производство, финансы, банки / Под ред. В. К. Сенчагова. — М.. 1998.
8. Экономическая теория (политэкономия): Учебник / Под ред. акад. В. И. Видяпина. акад. Г. П. Журавлевой. — М.: ИНФРА-М, 1999. — 557 с.
9. Экономическая теория: Учебник / Под ред. В. Д. Камаева. — М.: ВЛДОС. 1988. — 640 с.
10. Экономическая теория: Учебник / Под ред. И. Л. Николаевой. — М.. 1998.
11. Экономическая теория: Учебник для вузов / Под ред. А. И. Добрынина. Л. С. Тарасевича. — СПб.: *Питер Ком". 1999.
12. Экономическая энциклопедия / Под ред. Л. И. Абалкина. — М.: Экономика. 1999. Экономическая энциклопедия "Политическая экономия" — М., 1979. — Т. 3. —- 623 с. Энциклопедический социологический словарь / Под ред.