Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Державна підтримка підприємництва

Державна підтримка підприємництва

Роль держави по відношенню до підприємництва може бути різною за характером функцій, суспільних умов, ситуацій, поставлених цілей.

Залежно від конкретної ситуації держава може бути:

• прискорювачем підприємницького процесу шляхом ведення постійного і активного пошуку засобів щодо залучення нових учасників бізнесу;

• стороннім спостерігачем (прямо не протидіє функціонуванню підприємництва, але у той же час й не сприяє цьому розвитку);

• гальмом розвитку підприємництва (створює несприятливі умови, обмеження, заборони).

Держава як основний фактор зовнішнього середовища бізнесу виконує такі функції:

1. Партнерська. Стимулювання економічного зростання та інноваційного процесу, формування сприятливої нормативно-правової бази підприємництва, створення ринкової інфраструктури, фінансова допомога, кадрова та інформаційна підтримка, організаційне забезпечення бізнесу, закупівля продукції для державних потреб, підтримка зовнішньоекономічної діяльності.

2. Регулятивна. Регулювання, формування та використання доходів через ціни, податки, розподіл прибутку, регулювання конкуренції, захист соціальних груп та гарантійне забезпечення соціальних потреб.

3. Фіскальна. Пов'язана з визначенням системи податків та механізмом їхнього стягнення.

У сучасних умовах підвищується роль таких функцій держави стосовно підприємництва:

1) освітні функції, пов'язані з професійною підготовкою, вихованням кадрів у сфері бізнесу;

2) фінансова підтримка початківців та вже функціонуючих на ринку підприємців (з цією метою державою розробляються програми розвитку підприємництва, у тому числі малого бізнесу);

3) держава бере на себе функції щодо створення для підприємців ринкової інфраструктури, тобто тих інституційних структур, які можуть надати підприємцям супровідні послуги, необхідні для успішного бізнесу та реалізації проектів.

Основними інституційними елементами інфраструктури бізнесу на ринку капіталів є: валютні та фондові біржі, комерційні банки, страхові фірми, інвестиційні компанії та інвестиційні фонди, довірчі товариства.

До складових елементів інфраструктурного середовища на ринку засобів виробництва і предметів споживання відносяться: оптові бази та склади, товарні біржі, роздрібні торговельні підприємства, автосалони, речові ринки, лізингові компанії, ярмарки, аукціони, торгові доми та ін.

Держава забезпечує підприємців потрібною інформацією статистичного, довідкового, маркетингового характеру, бере на себе витрати по веденню наукових, науково-технічних, проектних робіт з наданням їхніх результатів підприємцям на безкоштовній або пільговій основі. Держава сприяє появі на ринку бізнес-інкубаторів, венчурних підприємств, технопарків, інформаційно-консалтингових та інформаційно-інвестиційних центрів.

Бізнес-інкубатори — це центри підтримки для початківців, що надають суб'єктам ринку юридичні, консалтингові, інформаційні послуги, шукають інвесторів, розробляють установчі документи та бізнес- плани, ведуть підготовку кадрів для малих підприємств, пропонують пільгові кредити, надають в оренду приміщення.

Особливості бізнес-інкубаторів:

• допомога новостворюваним підприємствам на стадіях запо- чаткування і становлення;

• їх діяльність переважно охоплює наукове консультування, експертизу інноваційних проектів;

• фінансова підтримка підприємців через державні субсидії, венчурний капітал, кошти спонсорів.

Венчурне підприємство — це ризикова фірма, що здійснює комерційну апробацію науково-технічних новинок. До таких підприємств належать, як правило, малі і середні фірми наукомістких галузей економіки.

Технопарк—це організаційне утворення, спеціалізоване на розробці нових технологій і видів продукції, одна з нових форм управління циклом «наука — техніка — виробництво». Види технопарків: технологічні, дослідно-конструкторські, промислові.

Інформаційно-консалтингові та інформаційно-інвестиційні центри ставлять перед собою такі завдання:

• забезпечення доступу підприємців до правової, комерційної, науково-технічної інформації;

• надання консультацій з питань стану товарного ринку, кон'юнктури, управління підприємством;

• пошук інвесторів, постачальників, покупців, зарубіжних партнерів, сприяння просуванню товарів.

Державна підтримка суб'єктів підприємницької діяльності здійснюється на основі Господарського кодексу України, в якому зазначається, що з метою створення сприятливих організаційних та економічних умов для розвитку підприємництва органи влади на умовах і в порядку, передбачених чинним законодавством:

• надають підприємцям земельні ділянки, передають державне майно, необхідне для здійснення підприємницької діяльності;

• сприяють підприємцям в організації матеріально-технічного забезпечення та інформаційного обслуговування їх діяльності, підготовці кадрів;

• здійснюють первісне облаштування неосвоєних територій об'єктами виробничої і соціальної інфраструктури з продажем або передачею їх підприємцям;

• стимулюють модернізацію технології, інноваційну діяльність, освоєння підприємцями нових видів продукції та послуг.

Держава сприяє розвитку малого підприємництва. Державна політика розвитку малого підприємництва є частиною загальної соціальної та економічної політики держави і визначає основні принципи, напрями і форми економічного та адміністративно-правового впливу, які передбачаються Урядом України з урахуванням державних інтересів та пріоритетів.

Метою державної політики малого підприємництва є:

1) створення умов для позитивних структурних змін в економіці України;

2) сприяння формування і розвитку малого підприємництва, становлення малого підприємництва як провідної сили в подоланні негативних процесів в економіці та забезпечення сталого позитивного розвитку суспільства;

3) підтримка вітчизняних виробників;

4) спрямування дій центральних, регіональних і місцевих органів державної виконавчої влади на створення сприятливого середовища для розвитку малих фірм, формування ефективної громадсько-державної системи підтримки.

Основними принципами та пріоритетами державної політики розвитку малого підприємництва є:

• пріоритет прав і свобод громадянина-підприємця;

• верховенство права;

• системність та комплексність засобів і механізмів державного регулювання розвитку малого підприємництва, їхня адекватність реальним інтересам підприємців, держави і регіонів;

• усунення правових, адміністративних, економічних та організаційних перешкод і обмежень у розвитку підприємництва;

• ефективне використання факторів зростання — трудового, інтелектуального і ресурсного потенціалу, адаптація його до ринкових умов;

• всебічна підтримка українських товаровиробників, її цілеспрямованість та адресність відповідно до визначених пріоритетів;

• усунення диспропорцій у виробничій, технологічній і територіальній структурі малого підприємництва;

• сприяння зближенню правових засад функціонування суб'єктів малого підприємництва в рамках СНД, європейської та світової співдружності.

Державна політика розвитку малого підприємництва визначається, виходячи з пріоритетності національних інтересів, створення правового, економічного і організаційного середовища, сприятливого для ведення всіх (не заборонених законом) видів підприємницької діяльності. Вона має здійснюватися шляхом реалізації відповідних стратегій, концепцій, програм, заходів та законодавчих рішень (додаток 1).

Розглянемо основні напрями державної політики розвитку малого підприємництва.

У політичній сфері та формуванні нормативно-правової бази:

• створення дійових механізмів захисту прав і свобод національних підприємців як в державі, так і за кордоном;

• забезпечення законодавчої гарантії незмінності і довготри- валості політики щодо малого підприємництва;

• підтримка соціально-економічної стабільності в суспільстві;

• розробка відповідної законодавчої та нормативно-правової бази, яка регулює відносини між державою і підприємцями, відносини роботодавців і найманих працівників, встановлює норми і правила ведення підприємницької діяльності.

Системне здійснення конкретних практичних заходів у цій сфері повинно забезпечити стабільну політичну і нормативно-правову основу для ефективного розвитку підприємницької діяльності.

Для суб'єктів малого підприємництва в порядку, встановленому законодавством України, може застосовуватися спрощена система оподаткування бухгалтерського обліку та звітності, яка передбачає:

— заміну сплати встановлених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) сплатою єдиного податку;

— застосування спрощеної форми бухгалтерського обліку та звітності.

Спрощена система оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності може застосовуватися поряд з діючою загальною системою оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва.

В економічній сфері:

• здійснення системи заходів щодо поліпшення фінансово-господарського стану малих підприємств, впровадження ефективних форм і методів їхньої фінансово-кредитної підтримки;

• впровадження системи економічних методів регулювання (податкового, митного, цінового, інвестиційного, ресурсного), які стимулюватимуть ділову активність малих форм господарювання;

• реформування регулятивних процесів у розвитку підприємництва;

• забезпечення малих підприємств матеріально-технічними, технологічними та інформаційними ресурсами;

• залучення суб'єктів малого бізнесу до виконання державних і місцевих замовлень, науково-технічних і соціально-економічних програм, поставок продукції (робіт, послуг) для державних потреб;

• формування щорічних асигнувань на державну підтримку малого підприємництва;

• широке використання поряд з традиційними формами і методами фінансування, альтернативних джерел (лізинг, франчайзинг);

• сприяння залученню і раціональному використанню іноземних інвестицій, кредитів, технологічної допомоги;

• зміна підходів до формування податкової системи з метою перетворення її в стимулюючий фактор розвитку малого підприємництва.

З метою забезпечення гарантованого ринку збуту для суб'єктів малого підприємництва, розширення виробничих потужностей передбачаються такі форми підтримки малого підприємництва:

• забезпечення участі суб'єктів малого підприємництва в державних та регіональних соціально-економічних, інвестиційних, екологічних та інших програмах;

• залучення суб'єктів малого підприємництва до формування, розміщення і виконання на договірній основі державних та регіональних замовлень на виконання робіт, надання послуг для задоволення державних та регіональних потреб.

Участь суб'єктів малого підприємництва в державних та регіональних програмах, залучення їх до виконання державних та регіональних замовлень здійснюються на конкурсних засадах.

Фінансове забезпечення реалізації державної політики у цьому секторі ринкової економіки здійснюють відповідно до своєї компетенції на загальнодержавному рівні Український фонд підтримки підприємництва, на регіональному рівні — регіональні фонди підтримки підприємництва, на місцевому рівні — місцеві фонди підтримки підприємництва.

Регіональні та місцеві фонди підтримки підприємництва є юридичними особами, засновниками яких можуть бути місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, Український фонд підтримки підприємництва, юридичні тв фізичні особи.

Кошти Українського фонду, регіональних та місцевих фондів підтримки підприємництва формуються за рахунок бюджетних коштів, коштів, одержаних від приватизації державного та відчуження комунального майна, добровільних внесків фізичних і юридичних осіб, у тому числі іноземних, та інших коштів.

Зазначені фонди є неприбутковими організаціями. Фінансова підтримка малого підприємництва здійснюється зазначеними фондами за передбаченими відповідними програмами напрямами через уповноважені банки, які визначаються за результатами тендеру.

Основні завдання Українського фонду підтримки підприємництва:

• сприяння реалізації державної політики розвитку підприємництва шляхом залучення і ефективного використання фінансових ресурсів на поворотній і безповоротній основі, фінансування цільових програм та проектів, часткової оплати відсотків за видані підприємцям кредити установами


Сторінки: 1 2 3 4