• співробітництво з міжнародними, іноземними та українськими фінансовими організаціями щодо питань розвитку підприємництва;

• участь у реалізації міжнародних договорів у частині фінансового забезпечення розвитку підприємництва в Україні.

Перехід до нової системи регулювання, надання їй стимулюючого характеру сприятиме створенню сприятливих умов для діяльності вітчизняних товаровиробників. Слід проводити адресну підтримку суб'єктів малого підприємництва, зокрема шляхом надання фінансово-кредитної підтримки, мікрокредитування. Ефективність таких заходів буде посилюватися вдосконаленням управління бізнесом і персоналом підприємств, впровадженням маркетингу і сучасного менеджменту.

Підтримка має бути надана в першу чергу конкурентоспроможним галузям виробництва із швидким оборотом капіталу (виробництво продукції переробної промисловості, продуктів харчування, торгівлі, виробництво товарів народного споживання та надання побутових послуг, експортно-імпортні операції, програмне забезпечення, індустрія туризму, шоу-бізнесу та ін.). Важливого значення набуває вдосконалення виробничих зв'язків, налагодження широкої кооперації, розробка ефективних схем входження малих підприємств до великих виробничо-фінансових структур (об'єднань), створення мережі компаній франчайзингу.

У науково-технологічній сфері:

• системне вирішення питань підвищення технологічного рівня, поліпшення якості і конкурентоспроможності продукції малих підприємств;

• стимулювання технологічного оновлення малих підприємств шляхом надання допомоги у проведенні досліджень та впровадженні інновацій, інтенсифікації трансферу технологій, використання лізингу машин та устаткування; надання консультаційних послуг у сфері інновацій та нових технологій;

• створення мережі технопарків, здійснення комплексу заходів, пов'язаних з організацією виконання різних нових проектів та програм;

• створення високотехнологічних малих підприємств на базі основних фондів підприємств-банкрутів.

У зазначених напрямках створюватимуться необхідні умови і механізми для впровадження інновацій, підвищення організаційно-технологічного рівня виробництва і збуту продукції, поліпшення її якості і конкурентоспроможності.

У сфері розвитку ринкової інфраструктури:

• формування та ефективна діяльність таких суб'єктів інфраструктури, як банки, інвестиційні, інноваційні, лізингові фонди, кредитно-гарантійні установи, кредитні спілки, товариства взаємного кредитування і страхування, страхові організації, торговельно-промислові палати, оптово-роздрібні ринки, фонди підтримки малого підприємництва, консультаційні центри, бізнес-центри та ін.

Важливою передумовою для успішного розвитку малого підприємництва є також розвиток належної виробничої інфраструктури: системи зв'язку, енерго- та водопостачання, під'їзних шляхів, наукових та учбових закладів, об'єктів соціальної сфери.

Діяльність елементів інфраструктури повинна розвиватись у таких напрямках:

• надання допомоги початківцям у формуванні стартового капіталу та виходу на певні ринки;

• пільгове кредитування на етапах створення і функціонування малих підприємств;

• надання субсидій на пріоритетні науково-технічні і венчурні програми та проекти;

• гарантування і страхування кредитів.

Стимулювання діяльності комерційних банків та інших фінансово- кредитних установ щодо обслуговування потреб малих підприємств може здійснюватися так:

• встановленням сприятливого режиму оподаткування і переваг фінансово-кредитним організаціям, що безпосередньо обслуговують підприємців-товаровиробників;

• страхуванням фінансово-господарських ризиків суб'єктів малого підприємництва;

• запровадженням системи мікрокредитування.

Державна підтримка малого підприємництва щодо формування його інфраструктури здійснюється шляхом створення та забезпечення діяльності мережі бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів. Основними завданнями таких організацій є:

• консультування з питань законодавства України;

• надання інформації щодо здійснення державної підтримки суб'єктів малого підприємництва;

• надання інформації щодо наявності в регіоні необхідності використання товарів (послуг), що виготовляються суб'єктами малого підприємництва, які розташовані на території регіону;

• підвищення рівня кваліфікації управлінського персоналу суб'єктів малого підприємництва.

Розвиток інфраструктури у вказаних напрямках повинен значно поліпшити організацію фінансової, майнової та іншої підтримки малих підприємницьких структур, розширити спектр банківських і супровідних послуг, які надаються малим підприємствам, сприяти просуванню продукції на внутрішні та зовнішні ринки.

В інформаційній сфері:

• розробка і впровадження системи необхідних засобів і режимів одержання, збереження, поширення і використання економічної і науково-технічної інформації;

• створення розвиненої інфраструктури в інформаційній сфері, мережі регіональних і місцевих інформаційно-аналітичних центрів.

Головними функціями інформаційно-аналітичних центрів є:

• збір, обробка і надання підприємцям необхідної інформації — правової, нормативно-довідкової, маркетингової, науково-технологічної, комерційної;

• забезпечення доступудо зарубіжних джерел комерційної інформації з використанням телекомунікаційних мереж і системи Інтернет;

• надання статистичної інформації;

• надання консультаційних послуг щодо стану товарних і фондових ринків та кон'юнктури на них, управління бізнесом, проведення виставок, конференцій.

Інформаційна сфера виступає одночасно об'єктом підприємницької діяльності і продуктом, що використовується малими підприємствами для визначених цілей. Розвиток інформаційної діяльності, інфраструктури зв'язку, телекомунікації, виробництва програмної продукції, збирання і обробки даних повинен суттєво підвищити ефективність виробництва, якість і конкурентоспроможність продукції (робіт, послуг).

У сфері підготовки та перепідготовки кадрів:

• забезпечення підвищення якості підготовки кадрів для підприємницької діяльності;

• сприяння залученню окремих категорій населення до бізнесу;

• стимулювання створення нових робочих місць на діючих та но- востворених малих підприємствах;

• використання можливостей іноземних та міжнародних організацій, учбових закладів, фондів для підготовки і перепідготовки кадрів для підприємницької діяльності, налагодження ділових контактів.

У сфері зовнішньоекономічної діяльності:

• нарощення експортного потенціалу малих підприємств за рахунок підвищення якості і конкурентоспроможності продукції, розширення її асортименту;

• зміна структури експорту шляхом збільшення питомої ваги готової обробленої продукції, орієнтованої на реалізацію на світових ринках;

• розвиток торговельних, науково-технічних, виробничо-технологічних, інформаційних зв'язків з підприємцями зарубіжних країн на основі їх взаємовигідності;

• лібералізація здійснення експортно-імпортних операцій, оптової і роздрібної торгівлі;

• створення спільних підприємств і виробництв з іноземними інвестиціями стосовно випуску високотехнологічної конкурентоспроможної продукції, у тому числі в спеціальних (вільних) економічних зонах.

Державне стимулювання суб'єктів малого підприємництва, які експортують власну продукцію, слід здійснювати шляхом:

• надання податкових і кредитних пільг;

• страхування кредитів для експортно-імпортних операцій;

• введення митних пільг;

• надання допомоги щодо участі українських товаровиробників у міжнародних виставках, ярмарках;

• надання суб'єктам необхідної інформації щодо можливостей зовнішньоекономічної діяльності, стану світових ринків, потенційних партнерів.

Здійснення заходів у зазначених напрямках дозволить змінити підходи до регулювання і підтримки зовнішньоекономічної діяльності малих підприємств, полегшити їхній вихід на світові ринки та покращити фінансово-господарський стан суб'єктів підприємництва, освоїти нові сфери діяльності, прогресивні технології.

Державна підтримка малого підприємництва здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним виконавчим органом виконавчої влади з питань регуляторної політики та підприємництва, іншими центральними органами виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України в межах своїх повноважень сприяє розвитку малого підприємництва, спрямовує, координує і контролює діяльність органів виконавчої влади, які забезпечують проведення державної політики щодо його підтримки.

Центральний орган виконавчої влади з питань регуляторної політики та підприємництва в межах своїх повноважень бере участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики розвитку малого підприємництва.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим та Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування на підставі Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні в межах своєї компетенції розробляють, погоджують та затверджують відповідні програми підтримки малого підприємництва та контролюють їх виконання.

На основі визначених пріоритетів Верховна Рада Автономної Республіки Крим та Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своєї компетенції:

• готують пропозиції про встановлення для суб'єктів малого підприємництва податкових та інших пільг;

• приймають рішення про виділення та використання коштів відповідних бюджетів та позабюджетних коштів для підтримки малого підприємництва;

• сприяють діяльності об'єднань суб'єктів малого підприємництва;

• сприяють залученню суб'єктів малого підприємництва до виконання науково-технічних і соціально-економічних програм, здійснення поставок продукції (робіт, послуг) для державних та регіональних потреб.

Підтримка малого підприємництва здійснюється відповідно до Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні, програми підтримки малого підприємництва в Автономній Республіці Крим, регіональних та місцевих програм підтримки малого підприємництва, які затверджуються відповідно до законодавства.

Програми підтримки малого підприємництва включають положення про:

• фінансово-кредитну та інвестиційну підтримку суб'єктів малого підприємництва;

• забезпечення участі суб'єктів малого підприємництва у виконанні поставок для державних, регіональних та місцевих потреб;

• вдосконалення нормативно-правової бази у сфері підприємницької двіяльності;

• сприяння створенню інфраструктури розвитку малого підприємництва;

• пропозиції щодо встановлення системи пільг для суб'єктів малого підприємництва, у тому числі пом'якшення податкової політики;

• допомогу в матеріально-технічному та інформаційному забезпеченні.

Фінансове забезпечення виконання відповідних програм підтримки малого підприємництва провадиться за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, позабюджетних коштів, у тому числі коштів, одержаних від приватизації державного і відчуження комунального майна, та інших джерел фінансування, не заборонених законом.

Обсяг щорічних асигнувань на державну підтримку малого підприємництва визначається у видатковій частині Державного бюджету України та Державній програмі приватизації. Розпорядником цих коштів є центральний орган виконавчої влади з питань регуляторної політики та підприємництва. Контроль за цільовим використанням цих коштів здійснюється Рахунковою палатою та органами державної контрольно- ревізійної служби.

Національна програма сприяння розвитку малого підприємництва в Україні є комплексом заходів, спрямованих на реалізацію державної політики щодо вирішення проблем розвитку малого підприємництва.

Заходи щодо реалізації цієї програми щорічно затверджуються Кабінетом Міністрів України, а обсяги їх бюджетного фінансування затверджуються Верховною Радою України в Законі України про Державний бюджет України на черговий рік.

Кабінет Міністрів України щорічно разом з проектом Закону України про Державний бюджет України подає на розгляд Верховної Ради України інформацію про стан виконання Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні та обгрунтування виділення коштів на виконання заходів щодо реалізації зазначеної програми в наступному бюджетному році із зазначенням джерел фінансування.

Національна програма сприяння розвитку малого підприємництва в Україні

Мета програми — створення належних умов для реалізації конституційного права на підприємницьку діяльність, а також підвищення добробуту громадян