Етична та соціальна відповідальність підприємництва

План

1. Поняття та еволюція принципу етичної та соціальної відповідальності підприємництва

2. Підприємництво та навколишнє природне середовище

Поняття та еволюція принципу етичної та соціальноївідповідальності підприємництва

В процесі бізнесу підприємець має справу з ресурсами, машинами, продуктами, документами, а також із закупівельними, виробничими, збутовими процесами. Він постійно спілкується з людьми як керівник, менеджер, погоджується з фахівцями, веде переговори з партнерами, формує контакти з трудовим колективом. Від того, як буде налагоджений механізм людських відносин у внутрішньому та зовнішньому середовищі, буде залежати репутація і авторитет підприємця, його успіх на товарному ринку та серед ділових осіб. Підприємництво — професійна майстерність, талант, який відкриває простір для реалізації бізнес- ідей, особливий стиль ділової етики та комерційного мислення.

Арістотель вважав, що етика допомагає пізнати, що потрібно робити і від чого слід утриматись.

Ділова етика — це галузь професійних знань, наука, яка розглядає та оцінює людські відносини, а також поведінку людей з точки зору їх відповідності загальноприйнятим нормам.

Практична реалізація таких норм визначає поведінку етичною або неетичною. Стосовно етики підприємця мова йде про поведінку суб'єкта, про вимоги до стилю роботи, характеру спілкування з учасниками підприємницької активності. Отже, підприємництво — це постійні контакти, переговори, договори з партнерами. З кожним окремо доводиться будувати відносини не тільки на основі юридичних документів, але й на основі взаємної довіри і поваги до людських цінностей. Покладатися можна на тих, хто ставить морально-етичні норми над усе, дотримується справедливості та рівних прав.

Етика всебічно розглядає благо індивіда і благо суспільства, піддає критичному розгляду вчинки, дає приклад для удосконалення правил життєвої поведінки, керується виключно людським розумом.

Етика ґрунтується на уважному спостереженні навколишньої реальності. Можливо, неприємно звільняти працівника з роботи, але саме цього може вимагати етика. Інколи важко вчинити правильно перед загрозою сильного тиску, значних невдач і втрат, але слід намагатись керуватись етичними нормами, мати сильну волю і психологічну рівновагу з тим, щоб не «виплеснути» зворотні негативні бурхливі емоції. Це негативно впливає на настрої інших людей, що працюють у колективі, створює атмосферу напруги, недовіри, замкнутості в особистих стосунках.

Етика — це наука, що розглядає специфічно людські цілі і взаємозв'язок засобів їхнього досягнення з цими цілями. Етика застосовує людські знання, дозволяє оцінити та прийняти правильні рішення, вивчає вплив окремих дій на становище індивіда, фірми і суспільства в цілому, зосереджує увагу на обов'язках і відповідальності. Це означає, що етика бізнесу розглядає зобов'язання, які людина приймає на себе як учасник підприємницької активності. Не можна нехтувати соціальним виміром етики бізнесу, оскільки багато серйозних проблем постають із взаємозв'язків бізнесу і суспільства в цілому. Бізнес може спричиняти деякі соціальні ситуації, які завдають шкоди людям і породжують несправедливість, хоча не лише бізнес несе за це відповідальність.

До основних принципів ділової етики можна віднести:

1. Комплексність уявлень про призначення діяльності підприємця. Етика повинна відображати не тільки відношення між членами будь якої соціальної системи, але й давати уявлення про призначення, доцільність даної системи та її окремих членів, мету, характер поведінки та критерії оцінки дій.

2. Історичність. Етика не підлягає механічному перенесенню того, що є добром та злом у свідомості людини. Вона розвивається впродовж часу, як і сама людина, значною мірою визначає характер соціальної системи та дисбаланс, а також стиль ведення бізнесу.

3. Відсутність силового втручання. Нелегко нав'язати людині пакет ідеальних якостей та вимагати безпомилкових дій. Хоча в процесі самовдосконалення та самооцінки певні зрушення відповідності етичним нормам, безумовно, будуть.

Слід прагнути, щоб підприємництво розвивалось у напрямку благодійної та чесної справи, дотримання правил гри ринкової системи господарювання, коли обмін, еквівалентність, рівноцінність мають місце для обох зацікавлених сторін угоди, а обман партнерів, корисливі неетичні дії, особистий зиск за будь-яку ціну повністю виключені.

Ще на початку ХХ ст. російськими підприємцями були розглянуті такі моральні принципи ведення бізнесу:

1. Поважай владу. Влада — необхідна умова ефективного розв'язання проблем. У всьому повинен бути порядок. Слід виявляти повагу до осіб, які представляють законну владу.

2. Будь чесним та правдивим. Це фундамент підприємництва, передумова здорового прибутку та гармонійності відносин у справах.

3. Поважай право приватної власності. Вільне підприємництво — основа добробуту держави. Підприємець повинен напружено працювати на благо своєї батьківщини. Таку ретельність можна виявити при опорі на приватну власність.

4. Люби та поважай людину. Любов і повага до людини праці з боку підприємця породжують відповідні любов і повагу. У таких умовах виникає гармонія інтересів, що створює атмосферу для розвитку у людей найрізноманітніших здібностей, спонукає їх виявити найбільш повно.

5. Дотримуйся слова. Ділова людина повинна дотримуватися свого слова, обіцянок. «Тому, хто хоч раз обдурить, вже не повірять». Успіх у справі багато в чому залежить від того, як оточуючі довіряють підприємцю.

6. Живи, виходячи з наявних коштів. Підприємець повинен обрати ту справу, яку він здатен здійснити, покладаючись на свій розум, кваліфікацію, організованість, існуючі матеріальні, фінансові ресурси.

7. Будь цілеспрямований. Підприємець повинен мати перед собою чітко поставлену мету і не відволікатись на інше. Жодна мета не може переважити моральні цінності.

Незважаючи на те, що етичні норми бізнесу вироблені з давніх часів, їхнє сучасне висвітлення має певну специфіку. Сучасні моральні норми (постулати) лежать в основі того, що можна визначити як етичний кодекс підприємця, який спирається переважно на совість, честь, порядність людини.

Морально-етичний кодекс підприємця — це систематизований перелік норм, якими повинен керуватись кожний суб'єкт підприємницької діяльності у бізнесі. Основні його положення наведені на (рис. 4.1).

Таким чином, морально-етичний кодекс сучасного підприємця виник як продукт історико-еволюційного розвитку уявлень про моральне обличчя та притаманні риси ділової людини, добросовісне ведення справ у бізнесі.

Враховуючи підвищення ролі етики, підприємницька структура може розробити етичний кодекс фірми, у якому відображаються моральні корпоративні цінності та критерії. Адже це — візитна картка солідності підприємства, що турбується про свою ділову репутацію і довіру з боку оточуючих.

Основу корпоративного етичного кодексу можна сформулювати так: фірма не буде терпіти неетичних та незаконних дій з метою особистого доходу. Репутація фірми — вище будь-якої вигоди. Фірма — не просто економічний суб'єкт, місце роботи. Для творчої, працьовитої людини фірма — основний засіб життєзабезпечення та добробуту в сім'ї. Працівник цінує роботу, а фірма цінує працю кожного робітника, намагається створити сприятливі умови і позитивну атмосферу.

Фірма має бути такою, якою можна було б пишатися, чесно працювати і вести бізнес. Вихід на роботу не має бути обтяжливим для робітника. У солідного підприємства багато партнерів, які задоволені комерційними зв'язками, мають бажання співпрацювати у майбутньому. Все це можливо тоді, коли увесь персонал та сам підприємець-власник будуть дотримуватись етичного кодексу.

Етичні норми можуть бути розроблені й на рівні певної професії (наприклад, кодекс брокера, комерсанта, страховика та ін.), виду підприємництва, враховуючи міжнародну практику. Багато країн, у тому числі Україна, дотримуються основних принципів Глобального етичного кодексу туризму, прийнятого на 13 сесії Генеральної асамблеї Всесвітньої туристичної організації (м. Сантьяго, Чилі, жовтень 1999 р.).

У додатку 4 наводяться правила адвокатської етики, а у додатку 5 — етичний кодекс консультанта, у додатку 6 — кодекс професійної етики страховиків у додатку 7 — правила професійної етики в рекламі.

Практика діяльності суб'єктів підприємницької діяльності свідчить про те, що можна дотримуватись законів, але одночасно ігнорувати етичні норми, загальноприйняті у діловому світі. Для деяких комерсантів стало нормою поведінки проведення операцій купівлі-продажу, виходячи з приказки «не обдуриш — не продаси». Замість поваги до влади і законів деякі «круті» підприємці намагаються «зірвати куш» у бізнесі, ухиляються від сплати податків, входять у тіньовий сектор економіки, ігнорують законні вимоги споживачів щодо якості запропонованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, а також процесу обслуговування.

Нерідко підприємець бачить у своїх клієнтах лише джерело прибутку. Тому у свідомості населення поняття честь, порядність, доброзичливість, етика та культура не пов'язані з образом підприємця. У кращому випадку їхні дії викликають симпатії та позитивне ставлення, якщо вони виступають у ролі спонсорів, займаються благодійністю.

Складність вирішення етичних проблем підприємництва полягає у тому, що важко терміново їх розв'язати примусовими методами. Тільки тоді, коли відхилення підприємця від принципів моралі стає однозначним порушенням юридичних законів, у силу вступають державно-адміністративна, дисциплінарна, цивільна відповідальність.

Кращими засобами забезпечення порядного, чесного підприємництва є освіта, виховання, громадська думка. Отже, справжній підприємець повинен знати норми ділової поведінки, уникати аморальних, неетичних дій у стосунках з іншими учасниками бізнесу.

Згідно із законодавством України, суб'єкт підприємницької діяльності несе відповідальність за невиконання укладених договорів; порушення прав власності інших підприємств, установ, організацій, громадян; недотримання правил безпеки та умов праці; виробництво і реалізацію неякісної продукції, що завдає шкоди здоров'ю людей; забруднення навколишнього середовища; приховування доходів