Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Ліцензування підприємницької діяльності

Ліцензування підприємницької діяльності

План

1. Ліцензування підприємницької діяльності

2. Патентування підприємницької діяльності

Якщо підприємець хоче провадити той вид підприємництва, який входить до переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, то йому необхідно отримати ліцензію. Це регулюється Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».

Ліцензія — це документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов. Цей документ видається органом виконавчої влади за встановлену плату.

Ліцензіат — суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Орган ліцензування — орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України, або спеціально уповноважений виконавчий орган для ліцензування певних видів господарської діяльності . Орган ліцензування виконує такі функції:

• забезпечує виконання законодавства у сфері ліцензування;

• затверджує спільно із спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування ліцензійні умови провадження певного виду господарської діяльності та порядок контролю за їх додержанням;

• видає та переоформлює ліцензії, видає дублікати ліцензій на певний вид господарської діяльності, приймає рішення про визнання ліцензій недійсними;

• здійснює у межах своєї компетенції контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов;

• видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов; анулює ліцензії на певний вид господарської діяльності; формує і веде ліцензійний реєстр.

Ліцензійні умови — установлений з урахуванням вимог законів вичерпний перелік організаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних вимог, обов'язкових для виконання при провадженні видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Ліцензування — видача, переоформлення та анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов, видача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.

Державна політика ліцензування здійснюється згідно з принципами, які відображаються на (рис. 6.4).

Перелік органів ліцензування та види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, наведено у додатку 9.

Для одержання ліцензії підприємець подає органу ліцензування заяву, в якій містяться такі дані:

1. Відомості про суб'єкт господарювання:

• найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код — для юридичної особи;

• прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані (серія, номер паспорта, ким і коли виданий, місце проживання), ідентифікаційний номер фізичної особи — платника податків та інших обов'язкових платежів.

2. Вид господарської діяльності, на провадження якої заявник має намір одержати ліцензію.

У додатку 10 наведено перелік документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності.

Орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі у строк не пізніше ніж 10 робочих днів з дати надход- ження заяви та відповідних документів. Повідомлення щодо прийняття рішення про видачу ліцензії або про відмову надсилається (видається) заявникові в письмовій формі впродовж трьох робочих днів з дня прийняття рішення. У рішенні про відмову у видачі ліцензії зазначаються підстави.

Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії є: недостовірність даних у документах, поданих заявником; невідповідність поданих документів ліцензійним умовам, встановленим для певного виду господарської діяльності. Рішення про відмову у видачі ліцензії може бути оскаржене у судовому порядку. Орган ліцензування повинен оформити ліцензію не пізніше ніж за 3 робочі дні з дня надходження документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії.

Ліцензія (бланк єдиного зразка) містить такі відомості:

• найменування органу ліцензування, що видав ліцензію;

• вид господарської діяльності;

• найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності;

• ідентифікаційний код юридичної особи або ідентифікаційний номер фізичної особи — платника податків та інших обов'язкових платежів;

• місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи — суб'єкта підприємництва;

• дата прийняття ліцензії та номер рішення, прізвище та посада особи, яка підписала документ, дата видачі.

Ліцензія підписується керівником органу ліцензування або його заступником та засвідчується печаткою. Строк дії цього документа — не менше трьох років. Суб'єкт (ліцензіат) не може передавати свою ліцензію іншій юридичній або фізичній особі для провадження бізнесу. При відсутності ліцензії застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів.

Патентування підприємницькоїдіяльності

Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» визначає порядок патентування (рис. 6.5).

Суб'єктами правовідносин, які підлягають регулюванню цим Законом, є юридичні особи та суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи, а також їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва).

Суб'єктами правовідносин, які підлягають регулюванню цим Законом, є юридичні особи та суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи, а також їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва).

Дія цього Закону не поширюється на торговельну діяльність та діяльність з надання побутових послуг:

1) підприємств і організацій Укоопспілки, військової торгівлі, аптек, які перебувають у державній власності, та торгово-виробничих державних підприємств робітничого постачання у селах, селищах та містах районного підпорядкування;

2) суб'єктів підприємницької діяльності — фізичних осіб, які:

— здійснюють торговельну діяльність з лотків, прилавків і сплачують ринковий збір (плату) за місце для торгівлі продукцією в межах ринків усіх форм власності;

— сплачують податок на промисел у порядку, передбаченому чинним законодавством;

— здійснюють продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва, худоби, кролів, нутрій, птиці, продукції власного бджільництва;

— сплачують державне мито за нотаріальне посвідчення договорів про відчуження власного майна, якщо товари кожної окремої категорії відчужуються не частіше одного разу на календарний рік;

— сплачують фіксований податок відповідно до законодавства про оподаткування доходів фізичних осіб;

3) суб'єктів підприємницької діяльності, створених громадськими організаціями інвалідів, які мають податкові пільги згідно з чинним законодавством та здійснюють торгівлю виключно продовольчими товарами вітчизняного виробництва та продукцією, виготовленою на підприємствах Українського товариства сліпих та Українського товариства глухих.

Торговий патент — це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися певними видами підприємницької діяльності.

Торговий патент не засвідчує право суб'єкта на інтелектуальну власність. Підставою для придбання торгового патенту є заявка, яка повинна містити такі реквізити:

• найменування суб'єкта підприємницької діяльності;

• витяг з установчих документів щодо юридичної адреси суб'єкта підприємницької діяльності, а у випадках, якщо патент прид- бавається для структурного (відокремленого) підрозділу, — довідка органу, який погодив місцезнаходження структурного (відокремленого) підрозділу, із зазначенням цього місця;

• вид підприємницької діяльності, здійснення якої потребує придбання торгового патенту;

• найменування документа про повну або часткову сплату вартості торгового патенту.

Торговий патент видається за плату суб'єктам підприємницької діяльності державними податковими органами за місцезнаходженням цих суб'єктів або місцезнаходженням їх структурних (відокремлених) підрозділів, суб'єктам підприємницької діяльності, що провадять торговельну діяльність або надають побутові послуги (крім пересувної торговельної мережі), — за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання побутових послуг, а суб'єктам підприємницької діяльності, що здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу, — за місцем реєстрації цих суб'єктів.

Торговий патент містить такі реквізити:

• номер торгового патенту;

• найменування власника торгового патенту;

• вид підприємницької діяльності;

• назва виду побутових послуг чи послуг у сфері грального бізнесу;

• місце реєстрації громадянина як суб'єкта підприємницької діяльності чи місцезнаходження суб'єкта підприємницької

діяльності — юридичної особи (місцезнаходження структурного (відокремленого) підрозділу цього суб'єкта);

• для транспортних засобів — зазначення «виїзна торгівля»;

• термін дії торгового патенту;

• місцезнаходження державного податкового органу, що видав торговий патент;

• відмітка державного податкового органу про надходження плати за виданий ним торговий патент.

Форма торгового патенту та порядок його заповнення встановлюються центральним податковим органом України.

Торговий патент повинен бути розміщений:

• на фронтальній вітрині магазину, а в разі її відсутності — біля касового апарату;

• на фронтальній вітрині малої архітектурної форми;

• на табличці — для автомагазинів, розвозок та інших видів пересувної торговельної мережі, а також для лотків, прилавків та інших видів торгових точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності місцях;

• у пунктах обміну іноземної валюти;

• у приміщеннях для надання послуг у сфері грального бізнесу та надання побутових послуг.

Торговий патент має бути відкритим та доступним для огляду. Торговий патент є чинним на території органу, який здійснив реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності чи з яким погоджено місцезнаходження його структурного (відокремленого) підрозділу за місцем видачі торгового патенту цьому суб'єкту. Передача торгового патенту іншому суб'єкту підприємницької діяльності або іншому структурному (відокремленому) підрозділу суб'єкта підприємницької діяльності не дозволяється. Торговий патент, виданий для здійснення торговельної діяльності з використанням пересувної торговельної мережі (автомагазини, розвозки тощо), дійсний на території України.

Торговий патент на здійснення торговельної діяльності

Патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Під торговельною діяльністю слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Під пунктами продажу товарів слід розуміти:

• магазини та інші торгові точки, які знаходяться в окремих приміщеннях, будівлях або їх частинах і мають


Сторінки: 1 2 3