Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Поняття підприємницького середовища та його складові елементи

Поняття підприємницького середовища та його складові елементи

Нормальний процес функціонування підприємництва можливий за наявності певної суспільної ситуації — підприємницького середовища.

Підприємницьке середовище — це суспільно-економічна ситуація, яка містить в собі:

• ступінь економічної свободи;

• наявність (чи можливість появи) підприємницького корпусу;

• домінування ринкового типу економічних зв'язків;

• можливість формування підприємницького капіталу та використання необхідних ресурсів.

Середовище, у якому здійснюється підприємницька діяльність, можна уявити у вигляді економічної системи, де відбувається активний кругообіг між її складовими елементами — природними ресурсами, державою, домашніми господарствами, підприємництвом. Це основні елементи зовнішнього середовища бізнесу, між якими постійно здійснюється товарний та фінансовий кругообіг, формуються тісні зв'язки та проводяться обмінні операції для забезпечення нормального економічного розвитку системи в цілому (рис. 3.1).

Підприємницьке середовище можна поділити на внутрішнє та зовнішнє.

Внутрішнє середовище підприємства — це механізм життєздатності підприємства, що забезпечує його самовиживання.

Воно відображає процеси та дії, що здійснюються усередині суб'єкту господарювання, основу його функціонування. Головне місце у внутрішньому середовищі займає підприємець, який створив свою фірму та нею керує (рис. 3.2). Підприємець самостійно приймає рішення з багатьох питань: обсяг ресурсів, що вкладаються, визначення мети, організація технології виробництва, організаційна побудова підприємства, наймання персоналу, постановка конкретних завдань, результат виробництва.

Фірма, яка займається підприємницькою діяльністю, може мати виробничий та фінансовий відділи, маркетингову службу, бухгалтерію, службу матеріально-технічного забезпечення та ін. Конкретна організаційна структура залежить від специфіки виду підприємства, обсягів господарської діяльності, широти асортименту товарів, що виробляються або реалізуються, цілей.

Управління цими структурними підрозділами здійснюють вище керівництво та підприємець. Внутрішні фактори піддаються контролю з боку підприємства та його працівників. За допомогою вищого керівництва здійснюється управління процесами, що відбуваються у внутрішньому середовищі фірми.

Господарський механізм орієнтований на досягнення оптимальної взаємодії усіх рівнів управління, складових елементів та функціональних областей для найбільш ефективного досягнення намічених цілей: підвищення рентабельності підприємства, зростання продуктивності праці, покращання обслуговування споживачів, розширення масштабів підприємницької діяльності.

Цілі, розроблені керівництвом фірми, доводяться до відома керівників структурних підрозділів, які у процесі координації спільної діяльності застосовують різні засоби і методи для їхнього досягнення. Щоб отримати кінцевий результат у вигляді прибутку, підприємство повинно сформувати певні цілі, для досягнення яких розробляються і реалізуються завдання на основі прийняття керівництвом фірми відповідних рішень в області розробки нової продукції, визначення структури виробництва, знаходження оптимальних витрат, забезпечення високої якості продукції, що випускається.

На кінцевий результат діяльності фірми впливають фактори середовища, які визначаються станом і розвитком ринкових відносин. Завдання підприємця — виявлення характеру і ступеня дії цих факторів та прийняття рішень, спрямованих на забезпечення стабільності функціонування і розвиток фірми.

Аналіз стану підприємницького середовища може здійснюватись за допомогою маркетингових досліджень, розробки бізнес-плану, оперативного управління, контролю за результатами господарської діяльності, звернення до послуг консультаційних фірм, інших сторонніх організацій, установ для одержання необхідної інформації. Ефективність господарської діяльності фірми залежить від багатьох факторів, які постійно знаходяться у полі зору підприємців та виявляються, аналізуються на основі порівняння економічних показників, узагальнення інформаційної бази даних.

Економічна інформація — це конкретне вираження процесів, що відбуваються усередині фірми. Без такої інформації та її аналізу неможливі ефективне функціонування і розвиток підприємницької структури.

Однак фактори та оцінка їхнього впливу на господарську діяльність різні за ступенем дії. Як правило, підприємство у процесі управління бізнесом саме визначає, які фактори і у якій мірі можуть найбільш впливати на результати діяльності нині та у майбутньому. При цьому висновки досліджень або поточних подій супроводжуються розробкою конкретних заходів і методів для прийняття відповідних управлінських рішень.

Виявляються і враховуються не тільки фактори внутрішнього середовища підприємства, але й зовнішні фактори, які впливають на стан внутрішнього середовища суб'єкта. Оскільки кожне підприємство на практиці підлягає впливу зовнішнього середовища, спостереження та аналіз повинні проводитись на постійній основі, включаючи застосування методів системного аналізу.

Системний підхід стосовно дослідження середовища передбачає розгляд підприємства не як закритої, а як відкритої системи, яка орієнтована на ринок, розвивається з урахуванням змін тих чи інших факторів зовнішнього середовища. Необхідно оцінювати сильні та слабкі сторони діяльності, намагаючись відстежувати фактори, що діють поза підприємством, та пристосовуватись до них.

Якщо підприємство не буде орієнтуватись на зовнішнє середовище з позиції системного підходу, то втратиться почуття перспективи, підвищиться ступінь підприємницького ризику, зникне орієнтир на потреби споживачів, виникнуть труднощі щодо збуту товарів.

Зовнішнє середовище підприємства — це структурно-просторове оточення, яке становить сукупність факторів прямого та непрямого впливу на функціонування підприємства.

Фактори середовища підприємства можна класифікувати за такими ознаками:

1.3а сферою оточення: фактори мікросередовища (внутрішні), мак- росередовища (зовнішні).

2. Залежно від ступеня впливу: прямий та непрямий (побічний) вплив.

3.3а характером дії: фінансово-економічні, організаційно-правові, соціально-психологічні.

4.3алежно від ролі факторів у створенні підприємницького клімату: стимулюючі та стримуючі.

Складові фактори середовища підприємства подано на схемі 3.1, табл. 3.1 та на рис. 3.3, 3.4, 3.5.

Кожна фірма має зовнішнє оточення, що впливає на його функціонування у поточному періоді та перспективі. Вище керівництво або відповідні структурні підрозділи підприємства намагаються обмежити облік дій середовища у першу чергу тими факторами, які мають вирішальний вплив на ефективність діяльності підприємства на конкретному етапі.

Особливого значення набуває вплив таких типових факторів зовнішнього середовища підприємства: стан ринкової ситуації, аналіз умов торгівлі на ринку, господарські зв'язки, конкуренти, економіка, демографічні процеси, наука і техніка, правова система, споживачі та їхні вимоги до товарів.

Розглянемо ці фактори більш детально.

Стан ринкової ситуації. Аналіз ринку — це комплекс дій, спрямованих на найбільш повне дослідження процесів, що відбуваються у сфері товарного обігу та факторів, які впливають на формування попиту і пропозиції, визначають економічні відносини між виробниками і покупцями.

Одним з важливих завдань вивчення ринку, ринкової ситуації є аналіз попиту і пропозиції. При аналізі та оцінці попиту першорядне значення надається виявленню потреб у конкретних товарах, споживчій спроможності населення, факторам переваги при виборі продукції, а також перспективам попиту, виражених не тільки темпами зростання, але й характеристиками життєвого циклу товару. Потреби покупця та його вимоги до товару змінюються, тому успіх на ринку буде мати той виробник, який здатний найкраще пристосуватись до оптимального задоволення споживчих потреб. У зв'язку з цим одним із завдань вивчення ринку є визначення тривалості життєвого циклу товару, починаючи від зародження бізнес-ідеї. Підприємець та його функціональні підрозділи повинні вміти передбачити зміну фаз циклу попиту і життєвого циклу товару, переглядати стратегію фірми у відповідності до зміни умов конкуренції на ринку.

Вважається, що найбільш швидкі зміни відбуваються у зовнішньому середовищі електронної галузі, виробництві комп'ютерів, хімічній, фармацевтичній та ряді інших сфер, де є більш відчутний вплив науково-технічного прогресу та конкурентної боротьби. Менш суттєві зміни у зовнішньому середовищі відбуваються у машинобудівництві, виробництві запчастин до автомобілів, у меблевій, кондитерській промисловості, виробництві тари та пакувальних матеріалів, харчових консервів. Аналіз зовнішнього середовища вимагає постійної уваги з боку підприємців. Тому він здійснюється на основі вивчення великого обсягу інформації та потребує конкретизації для прийняття правильних рішень.

Слід своєчасно виявляти ознаки технологічного старіння продукції, падіння її конкурентоспроможності з тим, щоб оперативно припинивши випуск технічно застарілих виробів, запропонувати удосконалені, модернізовані варіанти зразків. Виробниче підприємство має постійно відстежувати стадії життєвого циклу товару, щоб у період спаду попиту зняти його з ринку та замінити новим, споживчі властивості якого у більшій мірі задовольняють потреби покупців. Суттєвий вплив на попит товарів має мода та сезонність. їхні коливання враховуються виробниками та торговельними підприємствами, які намагаються у кінці сезону звільнитись від нереалізованих товарів шляхом їх розпродажу за ціновими знижками.

Вивчення ринку передбачає також аналіз купівельної спроможності населення. На купівельну спроможність населення впливають такі фактори, як: рівень доходів певних сегментів ринку, сума грошових накопичень, розвиток виробництва товарів, стан економічної ситуації, рівень інфляції, поточні ціни на товари та послуги. Об'ємні показники попиту на товар визначають на основі статистичних даних про споживання товару за досліджуваний період.

Неабияке значення при вивченні ринку та ринкових відносин має проведення аналізу пропозиції товару на ринку.

При дослідженні пропозиції товару на ринку з'ясовують такі питання: кількісна оцінка пропозиції конкретного товару; структура пропозиції, ступінь оновлення асортименту; частка новинок, техніко-еко- номічні характеристики нових і перспективних виробів, рівень цін на товари різних моделей і модифікацій, частка фірм — найбільших постачальників товарів на ринку, оцінка їхніх виробничих потужностей та перспектив розвитку. Кількісну оцінку товарної пропозиції дають на підставі статистичних даних про виробництво та імпорт.

Аналіз завершується складанням прогнозу розвитку ринку конкретного товару, товарної групи у рамках бізнес-плану. На основі ретельного вивчення попиту і пропозиції дається оцінка перспектив розвитку ринку: зростання або зниження потреб у товарі, розвиток життєвого циклу, зміни вимог до якості та функціональні властивості продукції, результати виявлення нових сфер застосування товару. У


Сторінки: 1 2 3