• документальне оформлення угод та передача їх для реєстрації у реєстраційному відділі біржі.

Кількість брокерів кожної товарної біржі визначається біржовим комітетом (радою біржі). Брокери мають право пересвідчитися в наявності та якості запропонованого товару, а також у платоспроможності покупця, пропонувати альтернативні умови контрактів та здійснювати будь-які інші дії, що не суперечать інтересам клієнтів. Брокерам забороняється розголошувати комерційні таємниці щодо здійснюваних за їх участю біржових операцій клієнтів, одночасно обслуговувати двох або більше клієнтів, інтереси яких суперечать один одному.

За участі брокерів проводяться біржові операції.

Біржовою операцією визначається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов:

а) якщо товари, допущені до обігу на товарній біржі;

б) якщо її учасниками є члени біржі;

в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.

На рис. 2.10 показані зв'язки між учасниками біржової операції.

При проведенні біржових операцій брокери дотримуються правил біржової торгівлі. Цей документ затверджується загальними зборами членів товарної біржі або органом, ними уповноваженим.

У правилах біржової торгівлі визначається строк та місце проведення біржових операцій, склад учасників біржових торгів і сукупність вимог, що висуваються до них, порядок здійснення та реєстрації біржових операцій, порядок визначення та розмір плати за користування послугами біржі, відповідальність учасників та працівників біржі за невиконання або неналежне виконання правил біржової торгівлі та ін.

Оплата послуг брокерів з посередництва та представництва інтересів клієнтів при проведенні операцій здійснюється у формі винагороди, що складає певну фіксовану частку у комісійному відсотку, який отримує брокерська контора за проведені операції. Конкретні розміри куртажної винагороди встановлюються між брокером та брокерською конторою.

3. Комісіонер — це посередник, який за встановлену винагороду (комісію) укладає угоди за дорученням і за рахунок комітента, але від свого імені.

Правовою основою регулювання відносин між комісіонером та комітентом є договір комісії.

Комітент — сторона договору комісії, яка дає доручення комісіонеру на здійснення за винагороду однієї або декількох угод від імені комісіонера за свій рахунок.

Комісіонер отримує від комітента (фізичної або юридичної особи) товар у тимчасове фізичне володіння. Визначається продажна ціна за домовленістю і згодою комітента.

Після реалізації продукції вилучають з виручки комісійні та витрати, пов'язані зі збутом. Залишкова сума передається комітенту.

До послуг комісіонерів звертаються при продажу непродовольчих товарів, сільськогосподарської продукції. Комісіонери можуть бути представлені в організаційному аспекті як комісійні магазини, відділи (секції) комісійної торгівлі при універмагах, спеціалізованих магазинах. Продавці дрібнороздрібних пунктів продажу товарів (кіосків, павільйонів) можуть також приймати вітчизняні та іноземні товари на комісію.

Комітент повинен сплатити комісіонеру винагороду за проведення комісійної операції. Розмір комісії встановлюється у вигляді певного відсотка від суми угоди.

На рис. 2.11 подається схема взаємовідносин між учасниками комісійної операції.

4. Консигнатор — посередник, який продає товар зі свого складу на підставі договору доручення консигнанта (консигнаційної угоди).

Консигнант — це юридична або фізична особа, яка дає доручення щодо реалізації продукції зі складських приміщень консигнатора.

Особливості діяльності консигнатора:

• є власником складських приміщень і одночасно оптовиком-по- середником;

• приймає у консигнанта товари на відповідальне зберігання з метою їх подальшої реалізації (як правило, оптом);

• переважно діє у сфері відносин між консигнантом та роздрібними торговцями (рис. 2.12).

5. Дистриб'ютор — незалежний оптовий посередник, який торгує від свого імені, має право власності на товар.

Спеціалізується на придбанні товарів у виробників за свій рахунок та самостійно реалізує їх постійним клієнтам. За своєю спеціалізацією такий посередник може виступати як:

а) дистриб'ютор товарів промислового призначення, що обслуговує виробників;

б) дистриб'ютор, що продає товари роздрібним торговцям.

Основні функції дистриб'ютора:

• вивчення ринку, формування клієнтури;

• укладання договорів як з продавцями, так і з покупцями;

• зберігання товарів у власних або орендованих складських приміщеннях, що звільняє постачальників та замовників від необхідності утримувати складські запаси;

• самостійне визначення цін на товари, організація збуту;

• надання консультаційно-інформаційних послуг, організація реклами та сервісу.

За характером діяльності дистриб'ютор суттєво відрізняється від агента (табл. 2.2).

6. Дилер — посередник, що здійснює перепродаж товарів від свого імені і за свій рахунок.

Може виступати юридичною або фізичною особою. Як незалежний підприємець, дилер найчастіше має справу з купівлею транспортних засобів, які він купує за свій рахунок, зберігаючи марку фірми-ви- робника, та продає товари окремим покупцям.

Основними функціями дилера є:

• укладання договору з фірмою-виробником;

• торгівля транспортними засобами або іншими товарами, які вироблені однією фірмою, іноді й технікою конкурентів;

• надання інформації про ринок, ціни; організація реклами;

• здійснення гарантійного, післягарантійного сервісу реалізованих товарів.

Дилерський доход створюється за рахунок різниці між ціною придбання товару і ціною продажу.

7. Торговий маклер — посередник, який сам не бере участі в укладанні угоди, а тільки вказує на можливість її укладання.

Він займається посередницькою діяльністю при укладанні торгових угод на біржі, веде торги, зводить брокера-продавця і брокера-покупця.

8. Посилторговець — оптовик-посередник, що займається реалізацією товарів шляхом розсилання каталогів потенційним покупцям.

Для виконання своїх функцій посередник повинен передбачити наявність у нього складського приміщення, застосування ефективного виду транспорту. Використовуючи каталоги, посилторговець допомагає промисловим і роздрібним підприємствам, споживачам мати інформацію про товарний асортимент, що пропонується. Отримавши замовлення від покупців, оптовик висилає скомплектовану партію товарів поштою, автомашиною або іншим видом транспорту.

9. Комівояжер — це збутовий посередник, який за дорученням підприємства не тільки продає, але й доставляє товар покупцю.

Особливості діяльності комівояжера:

• організація продажу товарів, як правило, вдома у покупців, здійснення післяпродажного обслуговування;

• роз'їзний характер роботи, формування особистих контактів з клієнтами, постійний пошук нових споживачів;

• наявність у комівояжера зразків товарів, рекламних проспектів для показу продукції та надання інформації.

Комівояжери як представники торгових фірм забезпечують достатньо ефективну рекламу товарам, сприяють зміцненню каналів збуту, створюють зручні умови для споживачів при придбанні продукції з точки зору мінімізації витрат часу. Мають справу з обмеженим асортиментом товарів першої необхідності та нетривалого зберігання (хліб, молочні продукти, ковбаси та ін.).

10. Аукціоніст — посередник, який організує та проводить аукціонну торгівлю.

Аукціонна торгівля — спосіб продажу товарів, які мають індивідуальні властивості, з публічного торгу у заздалегідь встановлений час та у визначеному місці.

Аукціонна торгівля відноситься до категорії посередницьких операцій. Суб'єктами аукціонної торгівлі є: аукціоніст, аукціонатор, аук- ціонери.

Аукціонатор — це особа, яка передає товар аукціоністу за договором для його подальшої реалізації на аукціоні згідно з умовами договору та правилами аукціону.

Аукціонери — це потенційні покупці, які беруть участь в аукціоні.

Схему відносин між суб'єктами аукціонної угоди подано на рис. 2.13.

За допомогою аукціоніста-посередника власник товару (продавець) з метою одержання максимального прибутку має можливість підвищувати стартову ціну товару, використовуючи пряму конкуренцію кількох потенційних покупців, присутніх на аукціонних торгах. Товари, що виставляються на аукціон, мають стартову ціну і, як правило, пропонуються до продажу лотами.

Стартова ціна — це початкова ціна, яка визначається аукціонатором і аукціоністом в аукціонному договорі. З неї розпочинається публічний торг під час проведення аукціону.

Лот — неподілена партія товару (комплект, гарнітур та ін.), що виставляється на аукціонний продаж. Усі лоти під певними номерами можуть виставлятись для попереднього огляду до початку аукціону.

Продавець призначає стартову ціну товару, яка підвищується у ході аукціону до свого граничного рівня, виходячи з платоспроможності присутніх при продажу покупців. Цей вид торгівлі використовується переважно для збуту досить обмеженого переліку товарів: вироби з коштовних металів, антикваріат, художні вироби, хутро, чай, тютюн, породисті види худоби та ін.

Аукціони організуються підприємствами, що спеціалізуються на їх проведенні. Наприклад, аукціони, які організуються акціонерними товариствами, кооперативами, асоціаціями. Аукціони можуть проводитись підприємствами, для яких торги не є основним видом діяльності, але статутом передбачено право на їх проведення. Це аукціони, що проводяться біржами, художніми салонами, музеями, постійно діючими виставками, торговими організаціями.

Залежно від порядку організації аукціони бувають:

• примусові — проводять, як правило, державні організації з метою продажу конфіскованих, незапитаних та неоплачених товарів, закладеного і невикупленого у строк майна;

• добровільні — проводяться власниками товарів (майна) з метою найбільш вигідного їх продажу.

Аукціонний торг може проводитись гласним та негласним способами.

При негласному торзі покупці подають аукціоністу заздалегідь умовні знаки про згоду підняти ціну на встановлену величину надбавки. Аукціоніст кожного разу оголошує нову ціну, не називаючи покупця. Негласне проведення торгу дозволяє зберегти у таємниці ім'я покупця. При продажу на аукціоні, на відміну від звичайного продажу, усувається відповідальність продавця за якість проданого товару.

Розглянемо більш детальніше порядок проведення аукціону.

Управління проведенням аукціону здійснюється аукціонним комітетом. До його складу входять: голова (директор аукціону), комерсант, юрисконсульт, експерт, аукціоніст, бухгалтер. Для прийому товарів на аукціон продавці повинні оформити пропозицію на висунення товару, призначеного для аукціонного продажу. У пропозиції вказуються: повне найменування товару, його стислий опис, характеристика споживчих властивостей та якісних параметрів, дані про кількість примірників, відомості про власника тощо. Експертна оцінка товару (майна)