Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Форми об'єднань підприємств в Україні

Форми об'єднань підприємств в Україні

Підприємства мають право на добровільних засадах об'єднувати свою господарську діяльність (виробничу, комерційну та інші види діяльності).

Відповідно до Господарського кодексу України об'єднанням підприємств є господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Об'єднання підприємств утворюються підприємствами на добровільних засадах або за рішенням органів, які відповідно до Господарського кодексу України та інших законів мають право утворювати об'єднання підприємств. В об'єднання підприємств можуть входити підприємства, утворені за законодавством інших держав, а підприємства України можуть входити в об'єднання підприємств, утворені на території інших держав.

Об'єднання підприємств є юридичною особою, потребує державної реєстрації, утворюється на невизначений строк або як тимчасове об'єднання. На рис. 5.3. наведено основні форми об'єднань підприємств в Україні.

Залежно від порядку заснування об'єднання підприємств можуть утворюватися як господарські об'єднання або як державні чи комунальні господарські об'єднання.

Господарське об'єднання - це об'єднання підприємств, утворене за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об'єднали свою господарську діяльність.

Такі об'єднання діють на основі установчого договору та/або статуту, який затверджується їх засновниками.

Господарські об'єднання утворюються як асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, інші об'єднання підприємств, передбачені законом.

Державне (комунальне) господарське об'єднання - це об'єднання підприємств, утворене державними (комунальними) підприємствами за рішенням Кабінету Міністрів України або рішенням міністерств (інших органів, до сфери управління яких входять підприємства, що утворюють об'єднання), або рішенням компетентних органів місцевого самоврядування.

Державне (комунальне) господарське об'єднання діє на основі рішення про його утворення та статуту, який затверджується органом, що прийняв рішення про утворення об'єднання.

Державні і комунальні господарські об'єднання утворюються переважно у формі корпорації або концерну, незалежно від найменування об'єднання (комбінат, трест).

Асоціація — це договірне об'єднання підприємств, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об'єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об'єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації.

У статуті асоціації повинно бути зазначено, що вона є господарською асоціацією. Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність підприємств-учасників асоціації. За рішенням учасників асоціація може бути уповноважена представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями.

Характерними рисами асоціації є:

• незначний ступінь централізації функцій;

• різноманітність координаційних питань, що вирішуються;

• створення для учасників спеціального органу управління в асоціації, який є інформуючим, координуючим центром;

• привабливість для учасника поєднувати діяльність в цьому об'єднанні з участю в інших асоціаціях та господарських об'єднаннях при збереженні усієї повноти юридичної самостійності.

Координаційна діяльність асоціації зводиться до виконання нею таких функцій:

• забезпечення учасників необхідною внутрішньою та ринковою інформацією;

• проведення спільних досліджень та розробок, маркетингових програм, єдиної стратегічної політики;

• юридичне обслуговування учасників, кредитування, страхування, навчання, стимулювання збуту, централізований ремонт обладнання;

• підтримка інтересів учасників в державних органах та комерційних організаціях;

• представництво інтересів учасників на ярмарках, допомога у пошуку прийнятних постачальників або покупців, укладенні вигідних комерційних угод;

• пошук нових ринків збуту, сприяння у зростанні експорту продукції членів асоціації.

Корпорація — це договірне об'єднання, яке створене на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів підприємств, що об'єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації.

Головна мета — консолідація виробничо-господарської діяльності підприємств-учасників, концентрація зусиль у вирішенні складних технологічних, фінансових, соціально-економічних проблем, забезпечення захисту спільних інтересів.

Для корпорації притаманні такі особливості:

• збереження юридичної та фінансової незалежності учасників від об'єднання або будь-кого з його членів;

• делегування учасниками корпорації її центру (правлінню і його апарата) частини повноважень, пов'язаних із централізованим виконанням деяких функцій в інтересах кожного з них;

• кооперування у випуску продукції, координація основної господарської діяльності підприємств — членів корпорації;

• можливість повернення раніше делегованих функцій та повноважень учасником (у порядку, обумовленому засновницькими документами).

Від асоціації корпорація відрізняється більш високим ступенем централізації окремих функцій. Підприємства — члени корпорації — добровільно можуть передавати свої повноваження та виконання деяких завдань внутрішньої системи господарювання. Наприклад, через обмеженість фінансових ресурсів не кожному підприємству під силу мати спеціальний структурний підрозділ, який займається маркетингом, проводить лабораторні, конструкторські, науково-впровад- жувальні роботи. Підприємство потребує консультаційно-юридичної допомоги, розв'язання проблем щодо збуту своєї продукції.

Кошти корпорації формуються зі вступних — членських внесків її учасників, цільових фондів для фінансування загальних заходів, відрахувань від прибутків підприємств — членів корпорації, доходу від комерційної діяльності об'єднання як єдиного комплексу, включаючи торговельні та кредитні операції.

Консорціум — це тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо).

Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визначеному його статутом.

Консорціум об'єднує групу незалежних підприємств для виконання поставленого завдання, яке потребує значних фінансових вливань, реалізації великого проекту.

У консорціум можуть об'єднуватись великі, середні і навіть малі підприємства, які бажають брати участь у реалізації вигідного підприємницького проекту, але не мають самостійних можливостей його здійснення, відчувають високий ступінь ризику.

Консорціум є потенційно ефективним організаційним способом тимчасової інтеграції кадрів, менеджерського стилю управління, потужностей, матеріальних і фінансових ресурсів.

Довготривале збереження господарських зв'язків у рамках цього об'єднання найчастіше усього не планується. У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність.

Концерн — це статутне об'єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об'єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності.

Учасники концерну наділяють його частиною своїх повноважень, у тому числі правом представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями. Учасники концерну не можуть бути одночасно учасниками іншого концерну.

Концерн дозволяє використовувати можливості великомасштабного виробництва, комбінування, кооперування завдяки наявності виробничо-технологічних зв'язків.

Як правило, в Україні концерни створюються на базі потужних державних підприємств, акціонерних товариств.

Завдяки концентрації капіталу, виробничих потужностей, широких можливостей диверсифікації концерн має більш високий ступінь стійкості до коливань ринкової кон'юнктури, здатний вигідно перерозподілити інвестиційні ресурси, концентрувати їх на найбільш рентабельні і окупні напрямки.

Холдингова компанія — це суб'єкт господарювання, що володіє контрольним пакетом акцій дочірнього підприємства (підприємств).

Між холдинговою компанією та її дочірнім підприємством встановлюються відносини контролю-підпорядкування (рис. 5.4).

Дочірнє підприємство — це суб'єкт господарювання, контрольним пакетом акцій якого володіє холдингова компанія.

Контрольний пакет акцій — це кількість акцій (паїв, частка у статутному фонді), яка дає право холдинговій компанії здійснювати фактичний контроль над суб'єктом господарювання.

Холдингові компанії можуть створюватись шляхом:

• поглинання одного суб'єкта господарювання іншим за рахунок придбання контрольного пакету акцій;

• заснування їх органами, які уповноважені управляти державним майном.

Холдингова компанія створюється у формі відкритого акціонерного товариства, може мати й кілька дочірніх підприємств на основі вертикальної управлінської структури.

Вищим органом управління холдингової компанії є загальні збори акціонерів. Найбільша їх чисельність — у сфері фінансових та посередницьких операцій.

Якщо з вини контролюючого підприємства дочірнім підприємством було укладено (здійснено) невигідні для нього угоди або операції, то контролююче підприємство повинно компенсувати завдані дочірньому підприємству збитки.

Якщо дочірнє підприємство з вини контролюючого підприємства опиниться у стані неплатоспроможності і буде визнано банкрутом, то субсидіарну відповідальність перед кредиторами дочірнього підприємства нестиме контролююче підприємство.

Промислово-фінансова група (ПФГ) — це об'єднання, яке створюється за рішенням Кабінету Міністрів України на певний строк з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України, включаючи програми згідно з міжнародними договорами України, а також з метою виробництва кінцевої продукції.

ПФГ дозволяє забезпечити багатогалузеву господарську систему шляхом мобілізації ресурсів, їхньої концентрації та ефективного використання для формування раціональних технологічних і коопераційних зв'язків в умовах ринкової економіки, підвищення експортного потенціалу і конкурентоспроможності продукції.

ПФГ створюється на добровільних засадах. До його складу входять: головне підприємство і учасники.

Головне підприємство — це підприємство, створене відповідно до законодавства України, яке виробляє кінцеву продукцію, здійснює її збут, сплачує податки в Україні та офіційно представляє інтереси ПФГ.

Учасник ПФГ — це підприємство, банк, наукова чи проектна установа, організація, створена відповідно до законодавства України, або іноземна юридична особа, що входить до складу ПФГ, виробляє проміжну продукцію або надає банківські та інші послуги учасникам і головному підприємству.

Особливості ПФГ та його членів:

• головне підприємство та учасники ПФГ зберігають статус юридичної особи, незалежність у здійсненні господарської і фінансової діяльності;

• ПФГ не має статусу юридичної особи і не підлягає державній реєстрації як суб'єкт господарювання; право діяти від імені ПФГ має виключно головне підприємство;

• у складі ПФГ може бути тільки одне головне підприємство;

• головним підприємством не


Сторінки: 1 2