Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Теорія попиту і пропозиції

Теорія попиту і пропозиції

План

1. Закон попиту

2. Таблиця попиту.

3. Графік попиту. 

4. Зміни у попиті.

5. Закон пропозиції

6. Таблиця пропозиції. 

7. Графік пропозиції. 

8. Зміни у пропозиції.

9. Рівновага попиту і пропозиції

10. Зміни пропозиції і попиту. 

Аналізуючи у третьому розділі схему кругопотоку ресурсів, продуктів і доходів, ми виходили з того, що ціни на них дані самі собою. Основне завдання цього розділу — розкрити механізм формування цін і обсягів виробництва на основі законів попиту та пропозиції на чисто конкурентних ринках, на яких жоден покупець чи продавець не може контролювати ціну.

Закон попиту

Таблиця попиту.

Досвід показує, що кількість товарів, куплених споживачами, завжди залежить від ціни: чим вища ціна товару, тим менше його купують, і чим нижча його ринкова ціна, тим більше буде куплено одиниць цього товару. Виходить, між ринковою ціною товару (наприклад, пшениці) і тією його кількістю, на яку пред'являється попит, завжди існує певне співвідношення. Цей взаємозв'язок між кількістю продукту, яку споживачі бажають і спроможні купити за кожну ціну із низки можливих цін за деякий проміжок часу, називається попитом. Його можна зобразити у вигляді шкали (табл. 4.1).

Із даних табл. 4.1 видно, що за будь-якої ціни, наприклад, 50 грн за центнер, всіма споживачами буде куплено на ринку певну кількість пшениці — у конкретному випадку 9 тис. ц за місяць. За нижчої ціни, скажімо 40 грн за центнер, кількість купленої пшениці зросте і складе 10 тис. ц. Заданими табл. 4.1, зіставивши дані другого рядка з першим, можна визначити кількість купленої пшениці за будь-якої ціни.

Таблиця 4.1. Співвідношення між обсягом попиту і ціною

Показники | А | Б | В | Г | Д

Ціна за центнер пшениці, грн | 50 | 40 | зо | 20 | 10

Обсяг попиту пшениці за місяць, тис. ц | 9 | 10 | 12 | 15 | 20

Варто відзначити, що шкала попиту сама по собі не дає відповіді на запитання, яка із п'яти можливих цін реально існує на ринку пшениці. Це залежить від попиту і пропозиції. Отже, попит — це виражені у формі таблиці наміри покупця щодо купівлі продукту. До того ж, щоб величини попиту мали якесь значення, вони повинні стосуватися певного відрізка часу — дня, тижня, місяця тощо. Із даних табл. 4.1 видно, що існує від'ємний, або обернений, зв'язок між ціною і величиною попиту. Цей обернений зв'язок і називається законом попиту.

Важливо усвідомити, що у будь-який період часу кожний покупець продукту отримує менше задоволення, вигоди або користі від кожної наступної одиниці продукту. Оскільки споживання підлягає дії принципу спадної граничної корисності — тобто принципу, згідно з яким наступні одиниці цього продукту приносять все менше і менше задоволення, — споживачі купують додаткові одиниці продукту лише за умови, що його ціна знижується.

На дещо вищому рівні аналізу закон попиту можна пояснити ефектами доходу і заміщення. Ефект доходу вказує на те, що за нижчої ціни людина може дозволити собі купити більше продукту, не відмовляючись від придбання якихось альтернативних товарів. Тобто зниження ціни продукту збільшує купівельну спроможність грошового доходу споживача, а тому він може купити більшу, ніж попередньо, кількість конкретного продукту. Вища ціна призводить до протилежного результату.

Ефект заміщення виражається в тому, що із зниженням ціни у людини з'являється стимул придбати дешевші товари замість аналогічних, але дорожчих. Споживачі схильні замінювати дорогі продукти дешевшими. Так, зниження ціни на яловичину підвищує купівельну спроможність доходу споживача і дозволяє йому купувати більше яловичини (ефект доходу). Із зниженням ціни купівля яловичини стає привабливішою, її купують замість свинини, баранини, курчат і риби (ефект заміщення). Ефекти доходу і заміщення сполучаються і призводять до того, що у споживачів з'являється можливість і бажання купувати більшу кількість продукту за нижчу ціну, ніж за високу.

Графік попиту.

Обернено пропорційний зв'язок між ціною продукту і величиною попиту можна зобразити у вигляді простого двомірного графіка, в якому величину попиту вказано на горизонтальній осі, а ціну — на вертикальній осі. Зображений процес полягає у розміщенні на графіку тих п'яти варіантів "ціна — обсяг", які показані у табл. 4.1. Робиться це шляхом проведення перпендикулярних ліній від відповідних точок на двох осях, як показано на рис. 4.1. Кожна точка, отримана на графіку — то конкретна ціна і відповідна кількість продукту, яку споживач вирішить купити за цю ціну. Припустивши, що такий самий обернений зв'язок між ціною і величиною попиту існує у будь-якій іншій точці графіка, можна прийти до загального висновку про обернений зв'язок між ціною і величиною попиту шляхом проведення кривої, що представляє всі можливі варіанти співвідношення ціни і величини попиту в межах, показаних на графіку. Отримана таким чином крива називається кривою попиту і позначена буквою 27 на рис. 4.1. Вона похилилася вниз і вправо, оскільки зв'язок між ціною і величиною попиту від'ємний, або обернений. Закон попиту — за нижчої ціни люди купують більшу кількість продукту, ніж за високої — знаходить відображення у спадному характері кривої попиту.

Хоча табл. 4.1 і рис. 4.1 містять одні і ті ж дані і відображають однаковий зв'язок між ціною і величиною попиту, однак графічне зображення має певну перевагу. Графік дає змогу чіткіше уявити певний зв'язок — у нашому випадку закон попиту — простішим способом, ніж словесний або табличний опис

.

Якщо розглядати проблему з позиції не одного, а багатьох покупців, необхідно перейти від шкали індивідуального попиту до шкали ринкового попиту. Це можна легко здійснити шляхом підсумовування величин попиту, що пред'являються кожним споживачем за різних можливих цін.

Зміни у попиті.

При побудові кривої попиту П1 на рис. 4.2 ми виходили з того, що ціна товару є найважливішим чинником, що визначає його кількість. Однак відомо, що існують й інші чинники, які можуть вплинути і дійсно впливають на покупки. Отже, при побудові кривої П1 ми вважали, що "інші умови рівні", тобто інші визначники, які впливають на величину попиту, незмінні. Коли ці визначники дійсно міняються, то крива попиту переміщається вправо або вліво від 77.. Тому вказані визначники називають чинниками зміни попиту.

До найважливіших визначників, що впливають на ринковий попит, належать: смаки, або переваги, споживачів; число споживачів на ринку; грошові доходи споживачів; ціни на споріднені товари й очікування споживачів щодо майбутніх цін і доходів.

Якщо один або кілька визначників змінюються, змінюються дані шкали попиту, а отже, і положення кривої попиту на рис. 4.2. Така зміна даних шкали попиту, або — графічно — зміщення положення кривої попиту, називається зміною попиту.

Смаки споживачів можуть змінюватись під впливом реклами або зміни у моді чи внаслідок появи нових продуктів. Сприятливі зміни в уподобаннях споживачів спричиняють зростання попиту, переміщуючи криву попиту праворуч від П1 до П2, що відображено на рис. 4.2. Навпаки, несприятливі зміни в уподобаннях споживачів змістять криву попиту ліворуч від П1 до П3.

Збільшення числа споживачів на ринку збільшує попит (зсув кривої попиту праворуч), і навпаки. Коли зростають грошові доходи споживачів і їхня купівельна спроможність, це здебільшого викликає зміщення кривої вгору праворуч. Однак на деякі товари, які можна замінити дорожчими та якіснішими, попит зі зростанням доходу може зменшитись і крива попиту при цьому зсунеться ліворуч.

Зміна цін на споріднені товари також впливає на попит в обох напрямках. Це залежить від того, чи споріднений товар замінює наш продукт чи доповнює його. Наприклад, чай і кава є товарами-замінниками, оскільки один із них може замінити другий у споживанні, тобто попит на чай зросте, якщо збільшиться ціна на каву. З другого боку, бензин є доповнюваним товаром відносно автомобіля, тобто вони використовуються разом. Якщо знизяться ціни на бензин, то зросте попит на автомобілі. Тому зсув кривої попиту вправо на рис. 4.2 може відбутися внаслідок збільшення ціни товару-замінника або зниження ціни доповнюваного товару.

Сподівання споживачів щодо можливості підвищення цін в майбутньому, або ж щодо збільшення доходів спонукатимуть збільшення поточного попиту на товари. Навпаки, сподівання падіння цін і зниження доходів зменшить поточний попит на товари.

Надзвичайно важливо зрозуміти різницю між попитом і величиною попиту. Зміна попиту виражається у зміщенні кривої попиту або вправо (збільшення попиту), або вліво (скорочення попиту). Іншими словами, зміна попиту означає, що вся шкала змінилася і що крива змінила своє положення. Зміна ж величини попиту означає переміщення з однієї точки на іншу точку на постійній кривій попиту, тобто перехід від однієї комбінації "ціна — кількість продукту" до іншої. Причиною зміни величини попиту є зміна ціни конкретного продукту. Рис. 4.2 допомагає зрозуміти різницю між зміною попиту і зміною величини попиту. Зміщення кривої попиту П1 до


Сторінки: 1 2 3





Наступні 7 робіт по вашій темі: