Закон пропозиції

Таблиця пропозиції.

Пропозиція — це та кількість продукту, яку виробник бажає та спроможний виробляти і постачати для продажу на ринку за кожну ціну із низки можливих цін протягом визначеного проміжку часу. Цю залежність можна показати у вигляді шкали пропозиції (табл. 4.2):

Таблиця 4.2. Співвідношення між обсягом пропозиції і ціною

Показники | А | Б | В | г | д

Можливості ціни за центнер пшениці, грн | 50 | 40 | 30 | 20 | 10

Кількість пшениці, яку доставляють за місяць продавці, тис. ц | 18 | 16 | 12 | 7 | 0

Із даних табл. 4.2 видно, яка кількість пшениці буде запропонована для продажу за різними цінами, при цьому всі інші чинники залишаються незмінними. Із визначення поняття пропозиції випливає, що вона звичайно розглядається з позиції вигідності ціни. З підвищенням ціни відповідно зростає і величина пропозиції, а із зниженням Ті скорочується величина пропозиції. Цей специфічний зв'язок називається законом пропозиції. Він показує, що виробники хочуть виготовляти і пропонувати до продажу більшу кількість свого товару за високу ціну, ніж вони хотіли це робити за низьку ціну.

Графік пропозиції.

Під графіком, або кривою, пропозиції розуміється відношення між ринковими цінами і тією кількістю продукції, яку виробники бажають виготовити і продати. У табл. 4.2 представлені дані для побудови графіка пропозиції пшениці, а на рис. 4.3 ці дані перенесені на криву графіка.

Перенесення даних табл. 4.2 на рис. 4.3 відбувається так само, як і перенесення даних табл. 4.1 на рис. 4.1. Тут лише місце величини попиту посіла величина пропозиції. Техніка побудови графіка така ж сама, як і описана вище, але, зрозуміло, кількісні дані та їхній взаємозв'язок інші. Дані про ринкову пропозицію відображені у вигляді кривої Пр.

На противагу спадній кривій попиту крива пропозиції висхідна. Висхідний напрямок кривої пропозиції можна пояснити діянням закону зростання спадної віддачі. При вищих цінах на пшеницю кожний фермер зможе наймати більше робітників, інтенсивніше обробляти землю, застосовуючи більше машин та мінеральних добрив. Тоді кожен новий працівник та інші види змінних ресурсів даватимуть все менше і менше додаткової продукції згідно із законом спадної віддачі. Тому для отримання додаткового обсягу продукту доведеться збільшувати ціну. Збільшуючи ціну на пшеницю, суспільство заохочує фермерів вирощувати та продавати більше пшениці.

Зміни у пропозиції.

При побудові кривої пропозиції припускалось, що ціна виступає основним чинником, що визначає величину пропозиції будь-якого товару. Тобто крива пропозиції будується на припущенні, згідно з яким певні визначники, що впливають на величину пропозиції, визначені заздалегідь і залишаються незмінними. Якщо ж один із визначників, що впливає на пропозицію, змінюється, крива пропозиції також зміниться.

До основних визначників, що впливають на пропозицію, належать: технологія виробництва, ціни на ресурси, ціни на інші товари, податки і дотації, очікування зміни цін, число продавців на ринку. Зміна одного або декількох із перелічених чинників, що впливають на зміну пропозиції, веде до зміщення кривої пропозиції продукту або вправо, або вліво. Зміщення вправо з Пр1 до Пр3 на рис. 4.3 означає збільшення пропозиції; виробники при цьому постачають більшу кількість продукту за кожною із можливих цін. Зміщення вліво Пр1 до Пр2 означає скорочення пропозиції: постачальники пропонують меншу кількість продукту за кожну із можливих цін.

Удосконалення технології сприяє зменшенню витрат виробництва, пропозиція зростає. Зі зростанням цін на ресурси витрати виробництва зростають і крива пропозиції зсувається ліворуч, оскільки пропозиція зменшується. Зниження цін на ресурси зсуває криву пропозиції вправо. Зміни цін на інші товари також можуть переміщувати криву пропозиції. Так, зниження ціни на пшеницю спонукає фермера вирощувати і пропонувати для продажу більше вівса, ячменю, жита за рахунок скорочення посівів пшениці. І навпаки, підвищення ціни на пшеницю заохотить фермерів зменшити посіви жита. Підвищення податків з продажу або з нерухомості збільшуватиме витрати і зменшуватиме пропозицію. Субсидії уряду, навпаки, зменшують витрати виробництва і збільшують пропозицію товару. Сподівання зростання цін на товар у майбутньому може спонукати виробників притримати його. Це викличе скорочення поточної пропозиції. Зі зростанням кількості продавців на ринку пропозиція зростає, зі зменшенням — зменшується.

Різниця між зміною пропозиції і зміною величини пропозиції така ж сама, як різниця між зміною попиту і зміною величини попиту. Причиною зміни пропозиції може бути один із зазначених вище визначників, що на неї впливають. Зміна пропозиції означає, що вся шкала змінилася і що крива змістилася в якийсь бік. Зміна ж величини пропозиції означає переміщення з однієї точки на іншу точку на постійній кривій пропозиції. Причиною такого переміщення є зміна ціни на пшеницю. Зміщення кривої пропозиції на рис. 4.3 від Пр1 до Пр2 або до Пр3 означає зміну пропозиції. Тим часом переміщення на кривій Пр1 від точки а до точки б означає лише зміну величини пропозиції.

Рівновага попиту і пропозиції

Для того, щоб встановити, як визначається конкурентна ціна, треба об'єднати аналіз попиту з аналізом пропозиції. Це об'єднання здійснено в табл. 4.3.

Таблиця 4.3. Рівноважна ринкова ціна

Можливі ціни за центнер, грн | Обсяг попиту за місяць,тис. ц | Обсяг пропозиції за місяць,тис ц | Тиск на ціну

2 | 3 | 4 | 5

50 | 9 | 18 | Вниз

40 | 10 | 16

30 | 12 | 12 | Нейтральне положення

20 | 15 | 7 | Вгору

10 | 20 | 0

Досі всі ціни розглядалися як можливі. Йшлося про те: "Якщо ціна така-то, то сума продажу буде такою-то, якщо ж ціна така, то сума продажу буде такою". Але до якого рівня може дійти ціна на ділі? Скільки буде в такому разі вироблено і спожито? Один лише графік пропозиції не може відповісти на це запитання. На це може дати відповідь лише рівноважна ринкова ціна, що знаходиться в тій точці, в якій попит дорівнює пропозиції.

Для обґрунтування цього положення доцільно застосувати метод спроб і помилок. Чи може положення А в табл. 4.3, коли пшениця продається по 50 грн за центнер, зберегтися протягом того чи іншого періоду часу? Зрозуміло, що не може. За ціни 50 грн виробники будуть щомісячно постачати на ринок 18 тис. центнерів (стовпчик 4). Але кількість пшениці, на яку пред'являють попит споживачі, складе лише 9 тис. центнерів за місяць (стовпчик 3). У міру нагромадження запасів конкуруючі продавці пшениці дещо знизять її ціну. Отже, ціна, як показує стовпчик 5, буде мати тенденцію до зниження; але вона не буде падати безмежно і не опуститься до нуля.

Для кращого розуміння цього питання звернімося до положення Д, коли ціна одного центнера дорівнює лише 10 грн. Зрозуміло, що ця ціна зберегтися довго не зможе, оскільки зіставлення стовпчиків 3 і 4 показує, що за такої ціни споживання пшениці перевищить її виробництво. Склади спорожніють, а незадоволені споживачі, які не зможуть придбати пшеницю, пропонуватимуть за неї вищу ціну. Цей тиск на ціну в бік її підвищення відзначено в стовпчику б. Отже, єдиною рівноважною ціною, тобто єдиною ціною, яка може зберегтися, є така ціна, за якої сума пропозиції і сума попиту рівні між собою. Конкурентна рівновага завжди перебуває у точці перетину кривих попиту і пропозиції.

Лише у положенні Г, за ціни 3 грн за центнер пшениці, обсяг попиту в 12 тис. центнерів за місяць точно дорівнює обсягові пропозиції. Ціна перебуває у стані рівноваги, оскільки відсутня будь-яка тенденція до її підвищення або зниження. Ця стабільна ціна не може бути, звичайно, досягнута зразу.

Для цього необхідний первісний період випробувань і помилок, період коливань навколо потрібного рівня, доки ціна врешті-решт не встановиться і пропозиція не врівноважить попит.

На рис. 4.4 перенесені дані табл. 4.3. Криві пропозиції і попиту, зображені в діаграмі, перетинаються лише в одній точці. Ця точка В представляє ціну, що врівноважує попит і пропозицію.

За вищої ціни виникає надлишок пропозиції над попитом. Стрілки спрямовані вниз і вказують напрямок, в якому ціни рухаються внаслідок конкуренції продавців. За ціни, нижче рівноважної ціни 30 грн, попит перевищує пропозицію. Надбавки до цін з боку нетерплячих покупців примушують повернути стрілки покажчиків вгору, щоб позначити тиск, який чиниться ними на ціни. Лише у точці В досягається рівновага сил і ціна набуває сталості.

Здатність конкурентних сил пропозиції і попиту встановлювати ціну на рівні, на якому рішення про продаж і купівлю синхронізуються, називається врівноважуючою функцією цін. Ринковий механізм пропозиції і попиту, по суті, означає, що покупець, який бажає і може заплатити 30 грн за центнер пшениці, може його купити; той, хто не бажає і не в змозі, не може його купити. Так