Зміни пропозиції і попиту.

Вище вже зазначалось, що на попит і пропозицію може вплинути ціла низка визначників. Так, припустимо, що за незмінної пропозиції попит зростає так, як це показано на рис. 4.5, а. Це не може не вплинути і на ціну. Відзначимо, що нова точка перетину кривих пропозиції і попиту розташована вище точки перетину показників на осях ціни і кількості. Ми можемо зробити висновок: збільшення попиту, за інших рівних умов (пропозиція), породжує ефект підвищення ціни та ефект збільшення кількості продукту.

Як показано на рис. 4.5, б, зменшення попиту виявляє як ефект зниження ціни, так і ефект скорочення кількості продукту. Ціна знижується, скорочується також і кількість продукту. Тобто простежується прямий зв'язок між зміною попиту і змінами рівноважної ціни і кількості продукту.

Аналогічно впливає на ціну і зміна пропозиції за незмінності попиту. На рис. 4.5, в видно, що коли пропозиція збільшується, нова точка перетину показників пропозиції і попиту опиняється нижче рівноважної ціни. Однак рівноважна кількість продукту зростає.

З другого боку, коли пропозиція скорочується, це веде до підвищення ціни продукту. На рис. 4.5, г видно, що в цьому випадку ціна підвищується, а кількість продукту зменшується. Тобто збільшення пропозиції породжує ефект зниження ціни та ефект приросту кількості продукту. Існує обернено пропорційний зв'язок між зміною пропозиції і відповідною зміною рівноважної ціни, але зв'язок між зміною пропозиції і зміною кількості продукту залишається прямим.

Однак у житті буває чимало складних випадків, коли одночасно змінюється і пропозиція, і попит. Якщо припустити, що пропозиція збільшується, а попит зменшується, то в цьому випадку поєднуються два ефекти зниження ціни. Зрештою зниження ціни виявиться більшим, ніж коли б воно було результатом дії кожного із цих чинників, взятого окремо. При цьому збільшення пропозиції веде до збільшення рівноважної кількості продукту, тоді як зменшення попиту веде до зменшення рівноважної кількості продукту. Напрямок зміни кількості продукту залежить від параметрів зміни пропозиції і попиту.

Коли ж пропозиція скорочується, а попит зростає, спостерігається подвійний ефект підвищення ціни. Вплив на рівноважну кількість продукту в такому випадку різноспрямований і залежить від параметрів змін пропозиції і попиту.

Якщо пропозиція зменшується більше, порівняно із збільшенням попиту, то рівноважна кількість продукту виявиться меншою, ніж вона була спочатку. Однак, якщо скорочення пропозиції менше за підвищення попиту, то рівноважна кількість продукту в результаті цих змін зросте.

Коли пропозиція і попит збільшуються, матимемо ефект зниження ціни внаслідок збільшення пропозиції та ефект підвищення ціни внаслідок збільшення попиту. За більших масштабів збільшення попиту, порівняно з масштабами збільшення пропозиції, рівноважна ціна підвищиться. Якщо ж станеться навпаки, рівноважна ціна знизиться. Вплив на рівноважну кількість продукту однозначний: збільшення і пропозиції, і попиту веде до збільшення кількості продукту. Це означає, що рівноважна кількість продукту зростає на більшу величину, ніж величина зміни під впливом кожного із чинників, взятих окремо.

У разі одночасного зменшення пропозиції і попиту матимемо таку картину: коли масштаби зменшення пропозиції більші за масштаби скорочення попиту, рівноважна ціна зростає; коли ж ситуація протилежна, рівноважна ціна знижується. Оскільки одночасне зменшення пропозиції і попиту спричиняє зниження кількості продукту, можна бути певним, що рівноважна кількість продукту стане меншою, ніж вона була спочатку.

У житті виникають найрізноманітніші ситуації, коли зменшення попиту і зменшення пропозиції, з одного боку, і збільшення попиту і збільшення пропозиції — з іншого, повністю нейтралізують одне одного. В обох цих випадках кінцевий вплив на рівноважну ціну виявляється нульовим, ціна не змінюється.

Криві пропозиції і попиту на ринку ресурсів приймають такі ж форми, як і на ринку продуктів. Криві пропозиції ресурсів звичайно є висхідними, тобто вони відображають прямий зв'язок між ціною на ресурс і обсягом його пропозиції, оскільки в інтересах самих власників ресурсів постачати більшу кількість конкретного ресурсу за високу, а не за низьку ціну.

Виплати високих доходів працівникам окремих професій або окремих галузей заохочують домогосподарства постачати туди якнайбільше людських і матеріальних ресурсів. Низькі ж доходи діють у протилежному напрямку. Вони спонукають власників ресурсів не постачати їх конкретному підприємству або галузі, а фактично сприяють тому, щоб ресурси направлялися на інші цілі.

Що ж до попиту на ресурси, то підприємства намагаються купувати менше того ресурсу, ціна на який підвищується, і замінити його іншими, порівняно дешевшими ресурсами. Таким чином, як на ринку продуктів ціни визначаються рішеннями підприємств — агентів пропозиції і рішеннями споживачів — агентів попиту, так і на ринку ресурсів ціни на них визначаються рішеннями домогосподарств — агентів пропозиції і рішеннями підприємств — агентів попиту.

Незважаючи на припущення "за інших однакових умов" як обов'язкову передумову законів попиту і пропозиції, можна зустрітися зі складними ситуаціями, які, здавалось би, суперечать цим законам. Часто ціна і кількість проданих продуктів міняються прямо пропорційно, тобто в одному і тому ж напрямку, що нібито суперечить законові попиту. Але насправді тут ніякої суперечності нема. Пояснюється це тим, що в цей період ігнорувалось припущення "за інших однакових умов" як передумова закону попиту. Наприклад, такі чинники, як збільшення доходів, зростання населення могли обумовити рух кривої попиту вправо, як це відображено на рис. 4.5, а від П1 , до П2, що і викликало підвищення ціни і водночас збільшення обсягу продажу.

Протилежна тенденція відображена на рис. 4.5, г. Порівнюючи первісний рівноважний стан Пр1П з новими Пр2П, можна відзначити, що за вищу ціну продається або пропонується менша кількість продукту, тобто ціна і величина пропозиції характеризуються оберненим, а не прямим зв'язком, як це диктується законом пропозиції. Це також випливає із припущення "за інших однакових умов", що лежить в основі побудови висхідної кривої, яке ігнорується. При цьому могли зрости витрати виробництва або підвищитися податки на цей продукт, що зсунуло криву пропозиції від Пр1 до Пр2. Ці приклади також підтверджують значення зазначених вище відмінностей між зміною величини попиту (пропозиції) і зміною попиту (пропозиції).