Для визначення рівнів сформованості в учителів мовленнєвих здібностей (ясна й чітка артикуляція; логічність побудови, яскравість й образність викладення навчального матеріалу; орієнтування мовлення на співрозмовника) можна використовувати метод самооцінки. З метою реалізації цього методу розробляється відповідна анкета та допоміжний лист з переліком тих властивостей, які розкривають зміст зазначених здібностей.

На підставі вивчення філологічних та психолого-педагогічних досліджень [2, 3, 8, 10, 11, 12, 13, 15, 17, 20] визначаються критерії рівнів сформованості мовленнєвих здібностей педагога. Так, критерієм професійної здібності педагога до ясної й чіткої артикуляції є якість вимови голосних й приголосних звуків. Дамо тепер характеристику кожному із рівнів сформованості цієї здібності. Вихідний рівень - деякі голосні й приголосні звуки не вимовляються, або вимовляються з дефектами. Низький рівень - постійно нечітко вимовляються деякі голосні й приголосні звуки. Середній рівень - спостерігається нечітка вимова деяких голосних й приголосних звуків. Високий рівень - чітка вимова голосних й приголосних звуків.

Критеріями здатності педагога логічно й образно викладати навчальний матеріал є логічний виклад цього матеріалу й уміння створювати словом образні "бачення", інтонаційна виразність мовлення.

Вихідний рівень - невміння логічно викладати матеріал й створювати словом образні "бачення", засоби інтонаційної виразності мовлення майже не вживаються.

Низький рівень - значні порушення логіки викладу матеріалу й низький рівень умінь створювати словом образні "бачення", використовуються лише деякі засоби інтонаційної виразності мовлення.

Середній рівень - мають місце порушення в логіці викладу матеріалу, недостатній рівень умінь створювати словом образні "бачення", використовуються лише деякі засоби інтонаційної виразності мовлення.

Високий рівень - логічний виклад матеріалу, уміння створити словом образні "бачення" й доцільно використати засоби інтонаційної виразності мовлення.

Критеріями орієнтування мовлення на співрозмовника є вміння враховувати в змісті матеріалу, який викладається, вікові особливості та рівні знань цього співрозмовника; уміння встановлювати з ним контакт очей.

Вихідний рівень - під час викладу матеріалу не враховуються вікові особливості й рівні знань

ЛІТЕРАТУРА

Абдуллина О. А. Общепедагогическая подготовка в системе высшего педагогического образования. - М.: Просвещение, 1990. - 141 с.

Антон Е.Е. Опыт анализа речевого общения учащихся и учителя на уроке // Проблемы общения и воспитание: Межвуз. сб. науч. тр. / Отв.ред. Х.Й.Лийметс. - Тарту: Тартус. гос. ун-т, 1974. - С.165-175.

Бондаренко А.Ф. Оптимизация коммуникативной деятельности учителя на уроке (психолингвистический аспект): Автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / НИИ психол.УССР. - К., 1978. - 24 с.

Борисенко С.Б. Методы формирования и диагностики эмпатии учителей: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Ленингр. гос. пед. ин-т. - Л., 1988. - 14 с.

Борисенко С.Б. Развитие эмпатических форм поведения у будущих учителей // Психология педагогического общения // Психология педагогического общения: Тез. докл. науч.- практ. конф. / Ред. кол.: Г.В.Дьяконов, Т.И.Пашукова. - Кировоград: Кировоград. гос. пед. ин-т, 1990. - С. 88-89.

Гаврилова Т.П. Экспериментальное изучение эмпатии у детей младшего и среднего школьного возраста // Вопр. психологии. - 1974. - № 5. - С. 107-114.

Гаврилова Т.П. Эмпатия как специфический способ познания человека человеком // Теоретические и прикладные проблемы психологии познания людьми друг друга: Тез. докл. / Под ред. А.А. Бодалева. - Краснодар: МВ ССО РСФСР, Кубан. гос. ун-т, 1975. - С. 17-19.

Гапоненко Л.А. О выразительности речевого голоса и его значении в педагогическом общении // Психология педагогического общения: Сб. науч. тр. / Ред. кол.: Г.В.Дьяконов (отв. ред.) и др. - Кировоград: Кировоград. гос. пед. ин-т, 1991. - Т. II. - С. 70-81.

Журавлев А.А. Роль общительности личности в руководстве колективом // Психологические исследования общения / Отв. ред.: Б.Ф.Ломов, А.В.Беляева, В.Н.Носуленко. - М.: Наука, 1985. - С. 179-191.

Зайцева З.Г. Особенности речи учителя как средства педагогического труда (на материале начальных классов): Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / НИИ педагогики УССР. - К., 1978. - 24 с.

Зеленева Т.А. Особенности голоса учителя и его влияние на педагогическое общение // Психология педагогического общения: Тез. докл. науч.-практ. конф. / Ред. кол. Г.В.Дьяконов, Т.И.Пашукова. - Кировоград: Кировоград. гос. пед. ин-т, 1990. - С. 103-104.

Ильюк Б.А. Роль речевых способностей в общении / Общение как предмет теоретических и прикладных исследований: Сб. тезисов / Под ред. А.А.Бодалева (отв. ред.) и др. - Л.: ЛГУ, 1973. С. 71-72.

Каминский Е. И. Психологические особенности интонационной выразительности речи, ее восприятия и воздействия (на материале речи учителя): Автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Ленингр. гос. пед. ин-т. - Л., 1989. - 19 с.

Кан-Калик В.А. Основы профессионально- педагогического общения. - Грозный: Чеч.- Инг. кн. изд-во, 1979. - 135 с.

Кан-Калик В.А. Педагогическая деятельность как творческий процесс: Исследование субъективно-эмоциональной сферы творческого процесса педагога. - Грозный: Чеч.-Инг. кн. изд-во, 1976. - 286 с.

Кан-Калик В.А. Учителю о педагогическом общении. - М.: Просвещение, 1987. - 190 с.

Леонтьев А. А. Речь и общение / Иностр. языки в школе. - 1974. - № 6. - С. 80-85.

Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М.: Политиздат, 1977. - 302 с.

Лернер И.Я. Методы обучения и требования жизни.