У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





LTSC, IMS, SCORM. Використані найновіші технології для запису і трансляції лекцій дозволяють синхронізацію з матеріалами презентації та дуже невибагливі до апаратного забезпечення.

Система EMERECU вже працює в НаУКМА на рівні бета-тестінга. Більш детально з нею можна познайомитися самостійно, діставшись до неї за посиланням http://emerecu.ukma.kiev.ua.

Комп' ютерний центр мультимедійних ресурсів одночасно виконує роль робочого зошита студента, викладача і дослідника, наукової бібліотеки, дискусійного форуму, навчальної і дослідницької лабораторії, лекційної або семінарської аудиторії, консультаційного центру, портативної енциклопедії, підручника і посібника, доступних в будь-який момент часу кожному учаснику навчального процесу окремо або в групі, в режимі діалогу або листування, використовуючи найсучасніші засоби моделювання і візуалізації. EMeReCU - це майбутнє української вищої освіти. 

УДК 378.126

Савенкова Л. О., Київський національний економічний університет

Савенкова Людмила Олексіївна, доктор педагогічних наук, професор Київського національного економічного університету. Коло наукових інтересів: проблеми педагогічного спілкування і формування комунікативних умінь у педагогів.

Рівні готовності вчителів до професійного

спілкування

У статті розкриті структура та рівні готовності вчителів до професійного спілкування. Professional structures and levels of teachers and their to communicate are disclosed in this article. У результаті проведених досліджень, ми прийшли до висновку про необхідність визначати п'ять рівнів готовності вчителів до професійного спілкування.

Наш підхід до вимірювання вказаних рівнів на відміну від існуючих розробок, характеризується врахуванням рівнів сформованості емпатії, товариськості, мовленнєвих здібностей та системи комунікативних умінь вчителів. Охарактеризуємо кожний із вирізне них нами рівнів готовності до педагогічного спілкування.

Творчий рівень. Учителі характеризуються дійсною професійно-педагогічною спрямованістю мотивів навчально-пізнавальної діяльності, високими рівнями знань у галузі педагогічного спілкування, в сформованості емпатії, товариськості, мовленнєвих здібностей. Досягнуто майстерності в оволодінні системою комунікативних умінь, що виражається в здатності спонтанно створювати комунікативні прийоми та приймати рішення щодо конкретної ситуації професійного спілкування.

Варіативний рівень. Мотиви навчально- пізнавальної діяльності вчителів характеризуються дійсною професійно- педагогічною спрямованістю. Учителі мають високі рівні знань з проблеми педагогічного спілкування, в оволодінні емпатією, товариськістю, мовленнєвими здібностями. Комунікативні вміння, що входять до відповідної системи, знаходяться на високому рівні сформованості, що дозволяє їм комбінувати відомі прийоми спілкування.

Реконструктивний рівень. Мотиви навчально-пізнавальної діяльності вчителів характеризуються частковою професійно- педагогічною спрямованістю, також визначається наявність позиційних і колективіських мотивів навчання. Учителі мають високі рівні знань з проблеми педагогічного спілкування, але середні в оволодінні емпатією, товариськістю, мовленнєвими здібностями, системою комунікативних умінь. Ці учителі переносять засвоєні варіанти вирішення/прийоми спілкування в умови нової комунікативної ситуації.

Репродуктивний рівень. Учителі характеризуються позиційними та колективіськими соціальними мотивами навчання, які не мають професійно-педагогічної спрямованості. У них середні рівні знань у галузі педагогічного спілкування, в оволодінні емпатією, товариськістю, мовленнєвими здібностями, але низькі в сформованості системи комунікативних умінь. Учитель, який має цей рівень характеризується також тим, що запозичує із досвіду колег готові зразки професійного спілкування і використовує їх без внесення змін та доповнень для розв'язання конкретної професійної комунікативної ситуації.

Стихійно-репродуктивний рівень. Учителі характеризуються широкими соціальними мотивами навчання, які не мають професійно- педагогічної спрямованості. У них вихідні або низькі рівні знань у галузі педагогічного спілкування, в розвитку емпатії, товариськості, мовленнєвих здібностей, в оволодінні системою комунікативних умінь. Учителі, що мають цей рівень готовності до професійного спілкування, стихійно переносять із життя готові зразки вказаного спілкування в умови професійної комунікативної ситуації.

Яким же чином визначати рівні готовності вчителів до професійного спілкування? Для вирішення цього завдання потрібно розглянути існуючі наукові підходи до вивчення кожного компонента вказаного виду професійної готовності.

Так, у своєму дослідженні ми керуємося теоретичними положеннями О.М.Леонтьєва, який розглядає мотиви як об'єкти (які сприймаються, уявляються, осмислюються), що конкретизують потреби. Мотиви виконують дві функції. По-перше, вони збуджують й спрямовують діяльність; по-друге, надають діяльності суб'єктивну особистісну сутність [18].

У залежності від вибору критеріїв у психолого- педагогічних дослідженнях виділяються декілька класифікацій мотивів навчання. Так, наприклад, свої підходи до структурування досліджуваних мотивів обґрунтували О.М.Леонтьєв, Л.І.Божович, О.О.Бодальов, Т.Є.Коннікова, Ю.М.Кулюткін й Г.С.Сухобська, В.О.Слас-тьонін.

Цікавий погляд що до розуміння мотивів навчання мають А.К.Маркова, А.Б.Орлов, Л.М.Фрідман [21, с. 20-21], які визначили існування їх певної системи, а саме:

а) соціальні (широкі соціальні, що передбачають: спрямованість на широке коло ідеалів, соціальних цінностей; позиційні, що виражаються в спрямованості на способи, взаємодії з людьми, які оточують; колективістські, що відображають спрямованість на завдання і способи спільної колективної діяльності; індивідуальні);

б) пізнавальні (широкі навчальні, які характеризуються спрямованістю на процес навчання, його зміст, результат; навчально- пізнавальні, або теоретико-пізнавальні, що передбачають спрямованість на спосіб навчальних дій; самоосвітні, що розглядаються як спрямованість на оволодіння узагальненими способами навчальної діяльності);

в) творчі, або соціально-пізнавальні, що передбачають спрямованість на оволодіння в ході навчання способами дій.

І.Ф.Плетньова [23], вивчаючи будову мотивів навчально-пізнавальної діяльності майбутніх педагогів, доводить важливість виділення в них двох груп: мотивація, що знаходиться за межами діяльності, й мотивація, яка породжується самою навчальною діяльністю [23, с. 7]. В.А.Сонін [25, с. 7] вказує на необхідність використовувати класифікацію мотивів вибору професії, яка включала б три їх групи: мотиви суспільно значимого змісту, мотиви професійно- предметного плану і мотиви, які прямо не пов'язані з професійно-педагогічною діяльністю (широкі соціальні мотиви).

Вважаємо, що під час дослідження мотивів професійної діяльності вчителів доцільним буде й використання класифікації мотивів навчально- пізнавальної діяльності майбутніх педагогів, яка запропонована В.О.Сластьоніним, а саме: мотиви, які свідчать про дійсну професійно- педагогічну спрямованість; мотиви, що характеризують


Сторінки: 1 2 3 4 5 6