уроку по темі "Закон Ома для ділянки кола" за технологією індивідуального навчання" (Книш А.І.). Студентка 542 гр. Шинкарьова В.О.: "Рівняння стану ідеального газу" за технологією диференційованого навчання. Студентка 532 гр. Концур Н.В.: "Газові закони" за технологією рівневої диференціації навчання.
Студент 542 гр. Табунщик М.Ю.: "Газові закони" за технологією колективного способу навчання. Студентка 542 гр. Башмакова А.В.: "ЕРС в рухомих провідниках" за технологією модульного навчання. Розглянемо творчу роботу цієї студентки. Вона пише наступне:
Модульне навчання - це така організація навчального процесу, коли учень працює за програмою, яка складена з модулів.
Технологія модульного навчання створює можливості індивідуального навчання, яке дозволяє організувати самоосвіту, регулювати не лише темп роботи, а й зміст навчального матеріалу, що треба засвоїти учню.
Сам модуль може запропонувати зміст курсу на трьох рівнях: повному, скороченому та поглибленому.
Програмовий матеріал подається всіма можливими кодами: малюночними, числовими, символічними та словесними.
Навчальним модулем називають незалежну (автономну) частину навчального матеріалу, яка складається з таких компонентів:
точно сформульована навчальна мета (цільова програма);
банк інформації: навчальний матеріал у вигляді навчальних програм;
методичне керівництво по досягненню мети;
практичні вказівки до занять по формуванню необхідних навичок;
контрольна робота, що відповідає меті, поставленій в даному модулі.
Загальна система знань та якостей особистості представлена як ієрархія модулів.
Система контролю та оцінки навчальних досягнень - рейтингова, складання рейтингу здійснюється в процесі поточного, проміжного та заключного контролю.
Об'єднання ідей модулів з технологією проблемного навчання дає більш глибоку технологію проблемно-модульного навчання, але вона частіше використовується у вищій школі, хоча може застосовуватися і в середній.
Тема уроку: "ЕРС в рухомих провідниках".
Мета:
освітня: ознайомити з явищами, які виникають в незамкнутих провідних контурах в змінному магнітному полі, а також в провідниках, що рухаються в постійному магнітному полі;
розвиваюча: продовжувати формувати знання про магнітне поле та дію його на рухомі провідники,
розвивати світогляд учнів;
виховна: інтелектуальне та трудове виховання. Навчити учнів оцінювати практичне значення теоретичних знань як для самої особистості, її праці й життя, так і для розвитку виробництва, техніки, технологій, економіки.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Знати: про явища, які виникають в контурах, що рухаються в магнітному полі.
Вміти: аналізувати процес, складати схеми, виводити формули, робити висновки, пов'язувати нові знання з колишніми, з трудовою практикою людини і суспільства, з власною технічною творчістю.
Далі студентка подає хід уроку.
Актуалізація опорних знань за модулями.
Складання граф з відповідей на питання.
Організація по уровнях різних видів діяльності учнів.
Мотивація (повідомлення теми та завдань уроку).
Створення проблемної ситуації
Вивчення нового матеріалу. Передбачаються різні напрямки діяльності учнів і відповідні завдання для виконання з орієнтацією на конкретні модулі. При цьому розглядаються основні закони, схеми, формули.
Приклади розв'язування задач з теми, що вивчається, з курсу фізики.
Завдання додому, для повторення, закріплення, удосконалення, розвитку творчих уявлень та інтересів, світогляду.
Підсумки уроку. Організація учнів, стимулювання їх для узагальнення знань, творчого осмислення оточуючого середовища, екологічних питань, науково-технічного прогресу, праці людини.
Аналізуючи професійно-творчу діяльність студентів, ми прийшли до висновків, що такий підхід створює умови, які відповідають індивідуальним інтересам, можливостям і здібностям кожного з них. Уся організація їх роботи дозволяла кожному обрати педагогічну технологію, що найбільш доцільна для власної майбутньої професійної діяльності. В цьому процесі створювалися умови, коли удосконалювалися не тільки засоби, форми і методи застосування тієї чи іншої педагогічної технології, але і провідні особистісно-професійні якості, забезпечувалася професійна самоактуалізація та самореалізація майбутніх вчителів, педагогічне самовизначення.
ЛІТЕРАТУРА
Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. - М.: Педагогика, 1983.
Бех І. Д. Від волі до особистості. - К.: Україна-Віта, 1995.
Зязюн І.А. Педагогічна майстерність як мистецька дія: Посібник для вчителів. - Рідна школа, 1995. - № 7-8.
Машбиц Е.И. Психологические основы управления учебной деятельностью. - К.: Вища школа, 1987.
Пехота Е.Н. Индивидуальность учителя: теория и практика.: Учебное пособие. - Николаев, 1996.
Рибалка В.В. Психологія розвитку творчої особистості: Навч. посібник. - К.: ІЗМН, 1996.