Питання керівництва виховною роботою в закладах освіти продовжили своє формування в наступній нормативно-правовій базі (Методич-них рекомендаціях Міністерства освіти України "Про організацію управління виховним процесом у вищих навчальних закладах освіти" від 12.01.99 та "Орієнтовному переліку функцій проректора (заступника директора) ВНЗ з питань гуманітарної освіти та виховання" від 26.04.99), де наголошується, що "виховання у вищій школі повинно носити творчий характер" (Інформаційний Збірник Міністерства освіти України. - 1999. - № 3-4. - С. 61).

Допомогли упорядкувати виховний процес вищих закладів освіти і Методичні рекомендації до планування виховної роботи зі студентами у вищих закладах освіти Ш-TV рівнів акредитації від ...98.

Не дивлячись на важливість, проблема формування творчості майбутнього педагога в стінах вищих закладів освіти залишається малодослідженою. Це стосується перш за все такого її аспекту, як формування творчості майбутнього педагога в аудиторній і позааудиторній роботі.

Аналіз філософської, педагогічної і психологічної літератури дає можливість виявити теоретичні передумови розв'язання проблеми формування творчої особистості майбутнього педагога. Деякі з них вже досліджені і описані в працях С.О.Сисоєвої (Підготовка вчителя до формування творчої особистості учня: Монографія. - К.: Поліграфкнига, 1996.; Основи педагогічної творчості вчителя: Навчальний посібник. - К.: ІСДОУ, 1994.; Педагогічна творчість: Монографія. - К.; Харків: Книжкове видавництво "Каравела").

Значний інтерес викликають роботи науков-ців і практиків О.О.Абдулліної, В.В.Андрієвської, Ю.К.Бабанського, Є.П.Бєлозерцева, В.І.Загвязин- ського, В.О.Кан-Калика, В.В.Сагарди, М.І.Шкіля та інших, де висвітлюються проблеми підготовки студентів педагогічного ВНЗ до професійної діяльності, вивчаються умови формування і розвитку творчості вчителя тощо.

В справі формування творчої особистості майбутнього педагога велику роль відіграє досвід роботи, де методом спроб і помилок часто знаходиш певний інструментарій. Але чим довший цей установчий термін, тим більше втрачають діти. Тому завдання вищої школи - забезпечити студентів можливою інформацією по теорії та технології особистісного творчого формування, створити лабораторно-сприятливі умови для становлення професійно-активного, ініціативного та вмілого будівника і винахідника, тобто "виліпити" підготовленого творця в стінах вищого навчального закладу.

Для продуктивної праці та становлення чогось якісно-цілісного, насамперед, потрібні сприятливі умови. Для формування творчих задатків майбутнього вчителя потрібне середовище , яке б дало змогу розвиватись тому, що молода людина в своєму віці вже має і допомогло розвинути в собі ті якості, яким раніше увага не приділялась. Технологічним майданчиком для цього може слугувати лекція, семінар, лабораторне заняття. Задача педагога-вихователя вищої школи не тільки урізноманітнити форми їх проведення, збагатити їх альтернативами викладу, визначити і змоделювати місце кожного студента в одиниці навчального процесу, але й власним прикладом надихнути молодь до творчого процесу, до пошуку та експерименту. Наведемо приклад. Скажімо, з предмету методики викладання історії теми семінарського заняття, на перший погляд суто теоретичної: "Аналіз сучасної системи історичної освіти в Україні" студенти отримують завдання, згідно з нахилами зацікавленості, а тому виконують їх з більшою віддачою, ніж ті, відповіді на які їх мало цікавлять або являються важкими. Розподілимо контингент студентів на домінуючі особистісні стереотипи, умовно називаючи їх.

Студент з образно-умовним характером уявлення і сприйняття матеріалу отримує завдання - на основі навчального плану для загальноосвітніх шкіл розробити й накреслити таблицю тижневого погодинного навантаження з курсів суспільствознавчої галузі та висловити думку про його кількість і доцільність. Розробити і схематично опрацювати власне бачення розподілу навчального матеріалу по роках навчання.

Студент-практик в базовій школі проводе експрес- анкету з 5 по 11 класи з питанням до учнів і вчителя-предметника: "Чи вдосталь вам відведених навчальним планом годин для опанування курсами та предметом? Ваші пропозиції." Завдання студенту - проаналізувати базу даних. Поставлена перед ним задача надає йому змогу на конкретних результатах опитування дізнатись про характер та якість розподілу предметного навантаження, а також відношення до нього безпосередньо зацікавленої категорії людей - вчителя та учнів. Вказана робота потребує від студента надзвичайної напруженості уваги, розвиває в студенті вміння переносити добуті знання і навички у нові ситуації, формує якості доброго першопрохідника та експерементатора.

Експерт-аналітик вивчає і аналізує принципи структурування навчального матеріалу по рокам вивчення, доводить доцільність їх застосування у вітчизняній системі освіти. Знайомиться сам та інформує інших про досконалість побудови деяких інших закордонних систем.

Прогнозер отримує простір для визначення місця й терміну навантаження по предмету на майбутнє, можливих змін та моделювання альтернатив опанування історичними знаннями на вже існуючих опорах досвіду загальноосвітніх шкіл та перспективах розвитку.

Театрально змодульовані педагогічні ситуації типу "запитання учня - для чого взагалі вивчати історію", "вимога вступника вузу мотивувати необхідність здачі вступних іспитів по періоду, який вивчався їм в середніх класах", "обговорення на педраді збільшення чи зменшення годин на предмет, згідно з переводом школи на заплановану систему розвитку освіти" мають на меті зацікавити певний контингент студентів, які мають артистичний нахил. Розвиток артистичних здібностей у деяких студентів