Треба зауважити, що образ дерева буде надалі проходити через усі основні художні твори д'Орса, пов'язані з жіночими образами; також має місце часткове переосмислення та розширення змісту образу. Ілюстрацією до останнього з циклу цих творів "Лідія з Кадакес" буде виступати виконаний Сальвадором Далі малюнок із зображенням дерева із зникаючим глибоко під землею корінням. Саме з цим корінням асоціюється в автора образ Лідії, в той час як Тереса стає її антиподом - це стовбур дерева та його гілки, тобто сама основа та краса величної рослини, її майбутнє. Контраст ще більше загострюється, коли Тереса в кінці роману підіймається на небо, а з Лідією трапляється абсолютно протилежна річ - вона зникає під землею. Таким чином, назва першого роману д'Орса започатковує образний ряд, продовжений та реінтерпрето- ваний у подальших художніх творах.

Повернемося до проблеми перекладу назви твору. З огляду на те, що роман ні російською, ні українською мовами перекладений не був, ми знайшли всього два варіанти перекладу його назви. В енциклопедичних виданнях дуже часто знаходимо варіант перекладу "La bien plantada" як "Красуня". Такий переклад є очевидним спрощенням та, крім того, недостатньо відображує основну ідею роману - Тереса не просто красуня, вона втілює в собі ту модель духовної та фізичної краси, що є втіленням середземноморського духу. Більш вдалий варіант перекладу ми зустрічаємо в "Таємному житті Сальвадора Далі" - "Дивовижно складена". В цьому випадку перекладач зміг передати основний зміст, не втративши первинної граматичної структури фрази "прислівник + дієприкметник". Даний варіант перекладу здається найбільш вдалим з огляду на зміст другої глави роману, де автор напрочуд детально описує фігуру своєї героїні та навіть наводить точні дані в сантиметрах щодо пропорцій її тіла. "Має один метр вісімдесят п'ять сантиметрів росту. Від стоп до талії в неї метр двадцять п'ять; шістдесят сантиметрів від талії до голови" [2, c. 14]. Але треба прийняти до уваги, що вираз "bien plantado" стосується не тільки зовнішніх рис, але й манери поводитися, тобто культурних та інтелектуальних рис людини. Цей аспект значення, як і посилання на символ дерева, на жаль, залишається за межами перекладу.

Той факт, що роман "La bien plantada" є "офіційно визнаним" маніфестом каталонського неокласицизму, безперечно вказує на його належність до еону класицизму в рамках теорії д'Ор- са. Твір дійсно відповідає всім основним положенням класичної константи: має чітко виражений центр, статичний та закінчений характер і тенденцію до раціонального, детального опису; культивується почуття рівноваги та міри.

Структурно роман складається з самостійних елементів - глос, кожна з яких є носієм окремої закінченої ідеї, своєрідного інтелектуального лозунгу, та може розглядатися як незалежна та повністю самостійна одиниця. Отже, автор подає нам свій твір у вигляді відокремлених картин, що мають самостійну інтелектуальну та художню цінність. Як наслідок, розповідь набуває статичного характеру - роман представлений у вигляді низки "сфотографованих моментів", "зафіксованої в певний момент дійсності". Ідея-фотографія підпорядковує собі розповідь, завдяки чому роман сприймається як "множинна єдність" (термін Вельфлина), де кожний елемент єдиного цілого має закінчений характер і живе своїм окремим життям. Цей факт ні в якій мірі не сприяє децентралізації, роман має чітко виражений центр. Подвійним об'єднуючим фактором виступає образ головної героїні, яка одночасно є символом нової Каталонії. Важливо усвідомити, що Тереса не тільки головний персонаж роману, вона також є центральною ідеєю філософського трактату. Читач дуже часто не може зрозуміти, де закінчується Тереса-ідея та починається Тереса-жінка. Більш того, автор додатково підсилює тему єдиного центру, представляючи Тересу не тільки в якості структурно об'єднуючого фактора, "La bien plantada" подається читачеві як символ єдності. "За кілька днів перебування у містечку вона все таким чином навколо себе зосередила, що сама вона та речі, що її оточують, стали її власною імперією. Все містечко здається її чарівним садом. І часом ми відчуваємо, що і вся наша земля стала її садом" [2, c. 21]. Треба зауважити, що термін "імперія" є одним із центральних понять ідеології ноусентизму. В філософській системі д'Орса "імперія" є представником еону класицизму в термінах політики і символізує собою наявність сильного об'єднуючого центру. Таким чином, автор вводить образ Каталонії - імперії, якою править "La bien