Селяни^панич: "Легкії замітки селян в тім згляді приймав за образу і гнівався, єсли вони занадто к ньому зближалися" ( Петрії і Довбущуки, т.14, с. 138).

Обов'язком комунікантів з нижчим соціальним статусом є "зробити дорогу", "дати місце" соціально-домінантному співрозмовнику.

Селяни^-пан староста: "Селяни мовчки поклонилися йому і зробили йому дорогу, якою він, випростований як свічка, пройшов аж до подіу- му <...> " (Перехресні стежки, т.20, с. 442).

Селяни^-священик: " <...> всі розступилися широко в дві лави, щоб пропустити панотця і його дам" (Іригація, т. 18, с. 120).

Селяни^-комісар: "Люди розступилися якось ліниво перед ним, даючи йому дорогу до стола" (Великий шум, т.22,с. 303).

Окрім комунікативної дистанції, соціальний статус співрозмовників виявляється і в просторовій організації людей відносно один до одного. Розташування співрозмовників навпроти, як правило, свідчить про субординацію учасників спілкування та формальні стосунки між ними.

Патер^-пріор монастиря: "І знов патер Гаудентій у пріоровій келії, з покірливим і приниженим видом, сидить насупроти отця пріора, готов слухати, пощо той велів покликати його" (Чума, т.16, с. 312).

Комунікант із нижчим соціальним статусом, щоб підкреслити існуючу нерівність, сам обирає місце навпроти.

Селянин^-пан (адвокат): "Старий <...> сів на низенькім сидженні напроти Євгенія. Сей просив його сідати поруч себе, але старий не захотів. - Ні, ні, буде з мене і тут!" (Перехресні стежки, т.20, с. 322). Ймовірно тут зіграло роль і вертикальне розміщення в просторі, тобто сісти нижче означає показати тим свій нижчий статус.

Для позначення комунікативно значущих невербальних компонентів спілкування використовується термін "номінація невербальних компонентів". Проаналізувавши проксемічну поведінку комунікантів з нижчим соціальним статусом в асиметричних ситуаціях спілкування, доцільно виділити лексичний каркас - сукупність ключових мовних одиниць, які мають потенційну здатність поєднуватися з іншими лексичними одиницями для опису невербальної поведінки комунікантів [2, 9]. Лексичний каркас номінацій формують групи дієслів, іменників та прислівників.

До складу дієслів потрапляють одиниці зі статичною ознакою - стати, зупинитися. Поширеними є дієслова, що вказують на збільшення відстані між комунікантами - відійти, відступити (цофнутись), розступитися, зробити (дати) дорогу (місце). Поодиноко трапляються лексеми на позначення руху в напрямку до співрозмовника: наблизитися (зблизитися), підійти.

Серед іменників найчастіше трапляються слова на позначення місця - двері, поріг, які разом з прийменниками утворюють такі варіанти: при дверях, бриз дверей, біля дверей; близько порога, край порога. Іменник крок у поєднанні з числівником (два, три) конкретизує відстань між кому- нікантами.

У складі прислівників знаходимо одиниці наперед, широко, напроти (насупроти), ближче.

Можемо зробити перший висновок: комуні- кант з нижчим соціальним статусом не ініціює вільне переміщення в просторі, а вибирає найбільшу комунікативну дистанцію й намагається зберегти її, щоб показати своє залежне становище.

2. Асиметрична ситуація спілкування ви- щий^нижчий: взаємодія проксемічного маркера і соціальних ролей.

Соціально-домінантні індивіди активно регулюють та модифікують своє положення в просторі. Регуляція просторового контакту в горизонтальній площині проявляється у зміні дистанції між партнерами, причому комунікативно- домінантний індивід схильний до зменшення дистанції.

Пан староста повітовий^сільський війт: " - Ну? - буркнув до нього пан староста. Мужик мовчав і поклонився ще раз, ще нижче. Пан староста встав зі свого місця і наблизився до мужика " (Острий-преострий староста, т.20, с. 45).

Спостерігаємо порушення комунікантом з вищим соціальним статусом особистого простору співрозмовника.

Повітовий староста^пан: "І нараз зупинився, приступив до мене майже ніс до носа і запитав швидко і остро <...> " (Острий- преострий староста, т.20, с. 42).

Окрім права на вільне переміщення в просторі, комунікант з вищим статусом має право змінювати комунікативну дистанцію і за допомогою наказів, відданих співрозмовникові:

Суддя^підсудний: " - Ближче сюди! - запищав він. Селяни зробили два кроки і знов зупинилися. - Ближче сюди! - знов запищав суддя і почервонів на лиці. Селяни знов рушили несміло наперед, аж возний узяв їх за плечі і, попихаючи, поставив перед судейським столом" (Перехресні стежки, т.20, с. 310).

Комунікант з вищим соціальним статусом збільшує дистанцію з метою захисту свого статусу, несхвалення вчинків чи слів співрозмовника.

Пан принципал (роботодавець)^будов- ничий: " - Брехуном? - запитав Леон і відступився о крок назад, міряючи будовничого заду- фалим поглядом " (Борислав сміється, т. 15, с. 340).

Боярин^смерд: "Він відступив два кроки назад і прошибаючим, з гнівом і погордою змішаним поглядом мірив бідного Максима з ніг до голови" (Захар Беркут, т.16, с. 35).

2.3. Якщо для нижчого соціального статусу релевантним маркером комунікативної дистанції є двері, то для вищого таким відповідником є стіл. Місце за столом здатне позначати статус комунікантів: хто сидить за чільним місцем, той володіє вищим соціальним статусом:

Генерал^-солдати: "Тільки один пан, що сидів на почеснім місці кінець стола, не рушився з місця і, злегка прижмуривши очі, дивився на Гриця. Никодим провадив його до того пана, котрого тут усі вважали найважнішою особою" (Гриць і панич, т.21, с. 278).

Право займати чільні місця за столом мають і комуніканти старші за віком: "<...> займали місця вільно, де кому подобалося. Брати тільки судового радника та обох депутатів попросили зайняти найвищі місця, що, зрештою, їм належало й за віком" (Лель і Полель, т.17, с. 346).

4. Комунікант з вищим соціальним статусом визначає та корегує просторову організацію людей відносно один до одного. Як уже зазначалося, на субординацію соціальних стосунків указує