розміщення комунікантів (навпроти). Можна виокремити ще й інші маркери. Так, відвертання, обертання плечима до співбесідника є характерним виявом зневаги, погорди до нього, а також знаком, що розмову закінчено. На таку поведінку мають право лише соціально-домінантні комуніканти.
Панич^-священик: "Та Адась [панич] навіть не дивився на нього [священика], а привітавшися з ним, зараз, панським звичаєм, обернувся до нього плечима і почав розмовляти з матір 'ю" (Основи суспільності, т.19, с. 212).
Панич^-панич, виходець із села: " - О, - сказав він <...> і з згірдним усміхом обертаючись плечима до Бориса" (Не спитавши броду, т.18, с. 378).
Панич^селяни: "І, не чекаючи на відповідь, панич відвернувся, щоб іти геть від них" (Основи суспільності, т.19, с. 333).
Суддя^-підсудний: "Але чимале було здивування братів, коли суддя відвернувся від них і велів їх випровадити" (Петрії і Довбущуки, т. 14, с. 86).
Пан принципал (роботодавець) ^*будовничий: " - Постараємось обійтися без такого геніального будовничого! - І Леон гордо відвернувся на знак, що бесіда скінчена " ( Борислав сміється, т.15, с. 341).
Як засвідчили два останні приклади, більш високий соціально-рольовий статус дозволяє домінантному комуніканту керувати діями співрозмовника, не аргументуючи свої вчинки вербально.
Релевантними для позначення проксемічних засобів в асиметричній ситуації спілкування вищий^нижчий є дієслова зі значенням руху до чогось (когось): наблизитися, приступити, або від чогось відвернутися, відступити, обернутися (плечима), серед іменників - слово стіл. Вищий статус маркується за допомогою прикметників, які вже у своїй семантиці містять ознаку високої статусної позиції (лексеми, що вказують на професійну / інституційну належність): су- дейський (стіл), урядовий (стіл), старший (кінець стола), найвище (місце).
Як ми переконалися, комунікант з вищим соціальним статусом визначає дистанцію спілкування, а також корегує її. Соціальнопідлеглий комунікант намагається зберігати дистанцію або збільшувати її в процесі комунікації, а комуні- кант з вищим статусом - зменшити. Важливим засобом вираження соціальних статусів співрозмовників є також їхня взаємна орієнтація в просторі: при субординації комуніканти займають місця навпроти одно одного, при рівності статусів - поряд. Інформація про статусні відношення підкріплюється й лексичним каркасом вираження проксеміки: в асиметричній ситуації ниж- чий^вищий переважають дієслова на позначення статичної поведінки, а в ситуації ви-
Література
Барташева Г.И. Способы вербальной репрезентации социально-дейктической информации, содержащейся в невербальных компонентах коммуникации // Нова філологія. - 2004. - Вип. 1 (20). - С. 21-27.
Барташева Г.І. Взаємодія невербальних та вербальних компонентів ситуації комунікативного домінування в англомовному дискурсі: Автореф. дис ... канд. філол. наук: 10.02 / Харк. нац. ун-т. - Харків, 2004. - 20 с.
Барташева Г.І. Автономне функціонування невербаль- них компонентів у комунікативній ситуації домінування // Вісник Житомир. держ. ун-ту ім. Івана Франка. - 2004. - Вип. 17. - С. 82-86.
Босак Н.Ф., Копусь О. А. Семантика жестів у мові художнього твору // Вісник ХНУ. Серія: Філологія. В. 42. - 2004. - № 632. - С. 188-191.
Верещагин Е.М., Костомаров В. Г. О своеобразии отражения мимики и жестов вербальными средствами (на материале русского языка) // Вопросы языкознания. 1981. - №1. - С. 36-47.
Галичев А.И. Кинетический и проксемический компоненты речевого общения: Автореф. дис ... канд. филол. наук: 10.02.15 / Моск. гос. ун-т. - М., 1987. - 22 с.
Горелов И.Н. Невербальные компоненты коммуникации. - М.: Наука, 1981. - 88 с.
Грейдина Н.Л. Основы коммуникативной презентации. - М.: Восток - Запад, 2005. - 384 с.
Колшанский Г.В. Паралингвистика. - М.: Наука, 1974. - 83 с.
щий^нижчий - слова із значенням руху до чогось (від чогось).
Джерела
Борислав сміється // Франко І.Я. Зібрання творів: У 50 т. - К.: Наук. думка, 1976-1986. - т. 15. - 1978. - С. 256-480.
Великий шум // Там само. - т. 22. - 1979. - С. 208-317.
Гриць і панич // Там само. - т. 21. - 1979. - С. 217-287.
Захар Беркут // Там само. - т. 16. - 1978. - С. 7-155.
Іригація // Там само. - т. 18. - 1978. - С. 119-147.
Лель і Полель // Там само. - т. 17. - 1978. - С. 283-473.
Навернений грішник // Там само. - т. 14. - 1978. - С. 307 -307.
Не спитавши броду // Там само. - т. 18. - 1978. - С. 325464.
Основи суспільності // Там само. - т. 19. - 1979. - С. 144 -341.
Острий-преострий староста // Там само. - т. 20. - 1979. - С. 38-57.
Перехресні стежки // Там само. - т. 20. - 1979. - С. 173463.
Петрії і Довбущуки // Там само. - т. 14. - 1978. - С. 7245.
Муляр // Там само. - т. 15. - 1978. - С. 59-64.
Чума // Там само. - т. 16. - 1978. - С. 300-335.
Boa constrictor // Там само. - т. 14. - 1978. - С. 370-443.
Крейндлин Г.Е. Невербальная семиотика: язык тела и естественный язык. - М.: Новое литературное обозрение, 2002. - 592 с.
Крет О.Д. Невербальні компоненти та невербальна комунікація (до проблеми визначення термінів) // Вісник СумДУ. - 2005. - №6 (78). - С. 16-23.
Лабунская В.А. Невербальное поведение: Социально- перцептивный подход. - Ростов: Изд-во Рост. ун-та, 1986. - 135 с.
Солощук Л. В. Посмішка як мімічний жест та її роль в англомовному діалогічному дискурсі // Новітня