УДК 357.147

Ю.О. Ткаченко, канд. екон. наук

Черкаський державний технологічний університет

Роль і місце побутового обслуговування населення в системі факторів соціально-економічного розвитку регіону

Досліджена роль побутового обслуговування населення в системі факторів соціально- економічного розвитку регіону, охарактеризовано особливості виробничих і соціальних побутових послуг. Визначено ряд факторів, що зумовили прискорення у розвитку ринку послуг, послуга, сфера послуг, побутове обслуговування, фактори соціально-економічного розвитку

В середині двадцятого століття споживання послуг в розвинутих країнах починає переважати над споживанням матеріальних благ. Споживання послуг перетворилось в домінуючий сектор національного господарства, що нарощує свою частку у структурі виробництва валового внутрішнього продукту та чисельності зайнятих, що отримало назву «сервісної революції». Сектор послуг в економіці західних країн переживає в даний час переродження, в ході якого на зміну традиційним методам ведення бізнесу приходять нові. Впровадження в процеси обслуговування більш нових досконаліших технологій і ретельно розроблених систем сервісу, які відповідали запитам вимогливих споживачів, слугують «перепусткою» на нові ринки послуг.

З розвитком системи побутового обслуговування населення, її адаптації до зростаючих потреб населення та якісних вимог ринку, актуальним є дослідження його ролі й місця в системі факторів соціально-економічного розвитку.

Висвітлення сучасних проблем розвитку сфери послуг знайшли відображення в численних працях провідних науковців, таких як Т. Арбузова, М. Абрамов, Е. Горбунов, К. Кларк, В. Семенов та ін. Характеристику окремих аспектів ринку побутового обслуговування можна знайти у працях Є. М Жильцова, А. М. Єжова, А. К. Єршова, О. І. Кочерги, К. Маркса, Л. С. Співак, Л. П. Хмелевської та інших. Проте чіткого визначених особливостей побутового обслуговування населення в системі факторів соціально-економічного розвитку на сьогодні не існує, тому вирішення даного питання є актуальним і потребує значної уваги.

Метою дослідження є визначення ролі та місця побутового обслуговування населення в системі факторів соціально-економічного розвитку.

Послуга є корисною дією праці в межах економічних відносин, результатом якої є специфічні товари - діяльність із задоволення будь-якої потреби. Це задоволення може бути миттєвим чи розтягнутим в часі; ефект від такого споживання або відразу зникає, або зберігається протягом певного періоду часу.

В економічній літературі немає єдиної позиції щодо структуризації сфери послуг. До теперішнього часу спроби структуризації цієї сфери зводились до вирішення задач типу: матеріальне чи нематеріальне виробництво, виробнича чи невиробнича праця. Поняття виробничої і невиробничої праці обов'язково включало в себе етичні оцінки (загальноприйняті в той чи інший період розвитку) і було тісно пов'язано з уявленнями дослідників та їх сучасників про основні джерела багатства та матеріальні статки нації.

Ще в XIX столітті багатьма вченими усвідомлювалась умовність і непохитність тої межі, яка розділяла виробничу і невиробничу працю. Поступово в суспільній свідомості та в економічній науці утвердилась думка, що продукти та послуги є багатством, благом, а тому - невід'ємним елементом національного суспільного продукту. Межа між виробничою і невиробничою працею в процесі суспільної революції стає все менш помітною.

Деякі вітчизняні економісти радянського періоду, наприклад, академік С. Г. Струмилін, також вважали умовним поділ праці на виробничу та невиробничу [1]. Однак, в ті роки такий підхід не був популярним, і більшість теоретиків у повній відповідності з вимогами тогочасної ідеології доводили, що виробничою є лише та праця, що була затрачена в сфері матеріального виробництва. Наслідки, які мало народне господарство, лише можна назвати „дивними результатами" (користуючись виразом А. Маршала) [2, С.85]. Вони були досить тривожними і лежали в основі більшості проблем, що постали перед вітчизняною економікою. Одним з цих наслідків є те, що результати праці, затраченої в сфері нематеріального виробництва, не включались в склад національного доходу.

Те, що продукти і послуги є невід'ємним елементом національного суспільного продукту, дозволяє поділяти національне виробництва за функціональною ознакою на сферу виробництва товарів та сферу виробництва і надання послуг.

Міжнародна господарська практика використовує дві системи макроекономічних розрахунків: баланс народного господарства і систему національних рахунків. Система національних рахунків - це своєрідна економіко-статистична модель, яка відображає рух національного продукту і національного доходу на макрорівні, а також основні взаємозв'язки в структурі економіки. Валовий внутрішній продукт охоплює вартість товарів і послуг, що є результатом діяльності виробничих одиниць протягом даного періоду. Він складається з трьох складових: валовий випуск продуктів; випуск ринкових послуг; випуск неринкових послуг.

В свою чергу, валовий внутрішній продукт включає в себе: вартість продукції, реалізованої підприємством на сторону; зміни незавершеного виробництва; зміни запасів напівфабрикатів і готової, але не реалізованої продукції; вартість продукції, виробленої на підприємстві для власних виробничих потреб (на підприємствах і в галузях, де валова продукція вимірюється за принципом валового обороту); вартість сільськогосподарських, продовольчих і непродовольчих продуктів, вироблених для власного вжитку домашніми господарствами.

Ринкові послуги є об'єктом купівлі і продажу, вони виробляються суб'єктами господарювання, витрати яких покриваються повністю чи частково за рахунок виручки від їх реалізації. Це послуги оптової та роздрібної торгівлі, підприємств громадського харчування, всіх видів транспорту, зв'язку, побутових послуг тощо. Сюди ж входять і послуги охорони здоров'я, освіти, культури, мистецтва.

Неринкові послуги - це послуги, витрати на виробництво яких повністю чи частково покриваються за рахунок державного бюджету і добровільних внесків. Це послуги органів державного управління, соціального забезпечення, оборони, партійних і громадських організацій тощо.

На сьогодні існує ряд