визначень сутності і змісту поняття сфери послуг. їх можна умовно поділити на дві категорії [З, С.25]. Згідно першої, сфера послуг трактується як «широке коло видів господарської діяльності, спрямованої на задоволення особистих потреб населення і потреб виробництва, а також потреб суспільства в цілому» [4, С.24]. А в основі другого підходу лежить концепція надання послуг саме населенню, згідно одного із трактувань, сфера послуг є «сукупністю галузей, підгалузей і видів діяльності, функціональне призначення яких в системі загального виробництва виражається у виробництві та реалізації послуг і духовних благ для населення» [5, С.5].
Сукупність всіх видів діяльності з надання послуг називають сферою послуг. Частину сфери послуг, діяльність якої спрямована на обслуговування населення, називають сферою сервісу [6, С.18]. Розкриваючи зміст сфери сервісу, багато дослідників відмічають в якості першочергової її задачі надання побутових послуг населенню. Наприклад, М. М. Захарченко визначає побутове обслуговування населення «як підприємства і організації, що здійснюють різні види ремонту предметів культурно- побутового і домашнього вжитку ... з урахуванням індивідуальних потреб споживача» [7, С. 11]. О. В. Песоцька побутовим обслуговування населення вважає «організовану діяльність суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язану з наданням побутових послуг» [8, С.78]. Особливістю побутових послуг є направленість на обслуговування повсякденних господарсько-побутових потреб людини чи таких, що виникають періодично.
Всю сферу життєдіяльності людини можна позначити категорією «спосіб життя», що охоплює сукупність типових видів діяльності індивіду, соціальної групи, суспільства в цілому у поєднанні з умовами життя. Це поняття дозволяє розглядати у взаємозв'язку основні сторони життя людей: працю, побут, культуру, політичне життя. Кожна з цих складових формує все різноманіття потреб, що виникають в процесі життєдіяльності. Серед сторін життєдіяльності, що включені в поняття „спосіб життя", визначимо важливу складову - побут. Побут складається з множини різноманітних явищ, що торкаються різних сторін життя. Потреби, що виникають в побуті, в багатьох випадках носять дуже складний та індивідуальний характер, а тому можуть задовольнятись тільки через специфічний вид послуг.
Побутові послуги [6, С.23] - праця, втілена в тій чи іншій споживчій вартості, яка може задовольнити такі особисті потреби:
в споживчих товарах, що мають лише індивідуальне призначення, чи таких, що являють собою раніше створені продукти, вдосконалені чи відремонтовані для подальшого використання;
в невиробничій діяльності, якій сім'ї надають більшу перевагу в індивідуальному споживанні, ніж результатам власної праці;
в деяких додаткових економічних результатах виробничої чи невиробничої праці внаслідок появи нових потреб чи недостатності наявних послуг для задоволення вже існуючих потреб людини.
Перехід індустріальних країн до економіки послуг виявився майже непомітним, хоча вже в 40-ві роки сектор послуг став переважати над іншими галузями. В США частка зайнятих в сфері послуг перевищувала 50 % межу в 1955р., в Великобританії - в 1960 р., у Франції - в 1970 р., в Японії - в 1975 р. [9, С.14]
Ці процеси співпали з інформаційно-технологічним бумом. До кінця двадцятого століття на зміну індустріальному суспільству екстенсивного типу приходить інформаційно-сервісне суспільство інтенсивного розвитку.
Сектор послуг в економіці західних країн переживає в наш час переродження, в ході якого на зміну традиційним методам ведення бізнесу приходять нові. Воно зумовлене загальною динамікою ВВП, зміною попиту на споживчі та інвестиційні товари, станом зайнятості і рівнем доходів населення, дефіцитом держбюджету.
Всі ці процеси, безумовно, позначаються на розвитку побутового обслуговування населення, бо дуже значна частина послуг, що споживаються населенням, пов'язана, в першу чергу, із задоволенням побутових послуг. Прискорений розвиток в цій сфері зумовлений дією ряду факторів.
Фактором, що сприяє збільшенню обсягу послуг є зростання суспільної продуктивності праці в результаті підвищення науково-технічного потенціалу. Це зумовлює підвищення матеріального статку людей і покращення якості їх життя, та зростання частки витрат на послуги в сімейному бюджеті.
Зі зростанням суспільного поділу праці змінюється співвідношення вільного і робочого часу населення. У зв'язку цим, розширюється вибір щодо проведення вільного часу зайнятого населення, що призводить до небажання витрачати його на нудні побутові заняття.
В сучасному суспільстві ускладнюються соціально-демографічні процеси. У зв'язку зі збільшенням тривалості життя триває процес старіння суспільства, що тягне за собою зростання послуг системи соціального забезпечення і охорони здоров'я, а також побутового обслуговування старіючого населення.
Триває процес інтенсивного зростання обсягу основних засобів в домашнє господарство і підвищення його технологічної оснащеності, відбувається швидке моральне старіння обладнання і техніки домашнього господарства, з'являються нові товари довгострокового користування, зростає потреба в послугах з ремонту і технічної підтримки складного побутового обладнання, навчанні і консультації щодо його використання.
Зі збільшенням статку людей відбувається структурна перебудова їх споживання. Із задоволенням першочергових потреб в матеріальних товарах у людей з'являється можливість і бажання отримувати послуги, які раніше, за нестачею матеріальних ресурсів, вони змушені були надавати собі самостійно. Так, на початку XX ст. американський середній клас витрачав на послуги в середньому не більше 2-3 % місячного доходу, наприкінці 60-х років - приблизно 25 %, а в 90-х - близько 40 %. Витрати менш забезпечених верств населення на ці ж цілі зросли за відповідний період з 0,1% до 25% [10, С.56]. Зростає частка витрат сімейного бюджету на купівлю технічно складних товарів довгострокового користування, а з цим нерідко пов'язано абсолютне і відносне збільшення витрат на підтримку і відновлення споживчих властивостей такого