УДК 316.346.32-057.875

Димитров М.Ф., Миколаївська обласна державна адміністрація, м. Миколаїв, Україна.

Димитров Михайло Федорович, кандидат філософських наук, начальник управління культури Миколаївської обласної державної адміністрації. Коло наукових інтересів: соціологія освіти, соціологія молоді.

The main forms of social activity of youth with its student self-government are characterized in the given article. The author also analyzes the experience of creation of student teaching-scientific-practical subdivisions as modern form of organization to train specialists in institutes of higher education.

Теза, що молодіжна політика реалізується через молодіжний рух, представлений різноманітними молодіжними структурами - організаціями, об'єднаннями, рухами молоді, сприймається мало як не аксіома.

Московський науковець В. Левичева, аналізуючи молодіжний рух періоду розпаду СРСР, появу так званих неформальних організацій, об'єднань молоді, звертає увагу на те, що в молодіжному середовищі відбувається постійна диференціація, і виділяє такі три класи соціальних об'єктів: підліткові групи, самодіяльні об'єднання молоді найрізноманітнішої спрямованості (групи охорони пам'ятників історії та культури, «зелені», асоціації творчої молоді, групи відпочинку, спортивно- оздоровчі і миротворчі об'єднання, політичні клуби) і народні фронти (широкі соціальні утворення, в котрі увійшла молодь) [2, с.137].

Сучасні молодіжні організації - не просто об'єднання молоді. Це «ті соціальні структури суспільства, через посередництво яких створюються умови і багато в чому реалізуються інтереси, потреби, запити молодих людей в усіх сферах життя: економічній, політичній, соціальній, духовній, родинно-побутовій» [2]. Додамо - й у професійній.

Українські дослідники О.А. Корнієвський і В.М. Якушик визначають молодіжні громадські об' єднання (організації) так: «Молодіжні громадські об'єднання - це певні молодіжні громадські сили, котрі: а) тією чи іншою мірою усвідомлюють свою специфічність, особливість своїх власних інтересів і свого місця та ролі в суспільстві; б) здійснюють певну громадськи значущу (проте не таку, що обов' язково позитивно оцінюється більшістю суспільства) діяльність, спрямовану на реалізацію цих інтересів і утвердження своєї специфічності і власної ролі в суспільстві; мають чіткі внутрішні організаційні структури» [3]. По- різному дають визначення поняття «молодіжний рух» і зарубіжні вчені.

У науковій і спеціальній літературі існують різні підходи до визначення понять «молодіжні формування», «молодіжні об'єднання», «молодіжні громадські організації». Їх типологізація здійснюється на основі різних ознак котрі входять до загальної характеристики організації, дають уявлення про її справжню сутність і особливості. При цьому головним показником ефективності діяльності організації є те, наскільки вона дає можливість своїм членам самореалізовуватися, впливати на різноманітні процеси державного будівництва та розвитку [2, с. 162]. Відомий політолог Микола Головатий вважає найприйнятнішими для такої типологізації такі критерії, як ціннісний антропоцентризм, системно-структурний підхід і аналіз, ступінь інституалізації і легітимізації молодіжних організацій, їх основні функції і напрями діяльності; особливості інноваційних зв'язків у групі, спектр форм і напрямів у роботі, однак зазначає, що нині ще немає чітких критеріїв, за якими класифікуються молодіжні організації, їх ще тільки слід виробити і використати як в науці, так і в практиці молодіжного руху [2, с. 160-162].

Наявність нині такої єдиної загальнонаціональної молодіжної організації, як Український національний комітет молодіжних організацій, не означає єдності молодіжних організацій загалом. Ми згодні з М. Головатим, що єдність може і має бути з ключових питань - стратегії молодіжної організації, цілей і завдань державного будівництва. Разом із тим, безперечно, що будь-яка з громадських організацій будуватиме свою політику з урахуванням місцевих національних і культурних особливостей і традицій.

Традиційно молодіжні організації політологи розглядають переважно як політичні структури, зокрема наголошують на необхідності їх навчання практики громадсько-політичної діяльності. Отже, йдеться про підготовку молодих політичних лідерів, організаторів, активістів дитячих і молодіжних громадських організацій. Зауважимо, що тут ми можемо говорити про професійно орієнтовані громадські організації для студентів-політологів.

Одначе спектр діяльності молодіжних організацій поза стінами навчального закладу нині набагато ширший. Досвід студентського самоврядування засвідчує це. Досить згадати студентські будівельні загони, котрі в останні роки своєї діяльності об' єднували не лише тих, хто працював на будовах. Студенти з будзагонівською атрибутикою працювали піонервожатими, зв'язківцями, водіями громадського транспорту, електриками, провідниками в пасажирських вагонах по залізниці у поїздах далекого слідування, металургами, шахтарями, санітарами... Споруджували житло для евакуйованих сімей із зони аварії Чорнобильської АЕС [1, с. 79].

Значну допомогу студбудівці надавали трудівникам села. У своєму дослідженні «Молодь і відродження національної самосвідомості» М.О. Багмет [1]. наводить такі дані. Лише в 1982 р. юнаки і дівчата із будзагонівською символікою здали в експлуатацію майже 1300 сільськогосподарських об'єктів, ввели в дію ряд тваринницьких приміщень. Ними зібрано понад 150 тис. т овочів і фруктів, вимолочено 400 тис. т зерна. Студенти під час роботи в третьому трудовому семестрі, як правило, не обмежувалися лише виконанням виробничих завдань, а й проводили культурно- масову роботу серед трудящих, особливо в сільській місцевості.

Зауважимо, що й на самих будовах у студзагонах працювали не лише майбутні будівельники. Тільки тоді терміна «громадські молодіжні організації» не було - в СРСР молодіжний рух ідентифікувався з діяльністю виключно однієї організації - ВЛКСМ. Пізніше термін «молодіжний рух» спрощено трактували як певну суму молодіжної організації. Нині ми маємо підстави говорити про професійно орієнтовані громадські організації з урахуванням майбутнього фаху, котрі стають підмурком для успішної діяльності молодого спеціаліста за обраним фахом.

Студентське самоврядування у вищих навчальних закладах - це не