переклад конференцій, відкритих лекцій, круглих столів, супровід іноземних гостей тощо. Студенти-бухгалтери можуть надавати бухгалтерські послуги іншим СННВП, проводити для них внутрішній аудит, аналіз витрат, складати калькуляції ціни на продукцію та послуги. Співробітники редакційно-видавничого центру можуть взяти безпосередню участь у випуску навчально-методичної літератури, наукових видань університету, а також надавати видавничо-поліграфічні послуги іншим СННВП, зокрема, розробляти для них бланки, візитки, рекламну продукцію тощо (4). Перспективи студентських професійно-орієнтованих підрозділів досить широкі і реальні і, на думку представників Університету «Україна», безумовно, вигідна і студентам-учасникам, і навчальному закладу.
Студентське самоврядування позитивно впливає і на науково-дослідну діяльність: виховує самостійність у підходах до наукових досліджень, забезпечує участь студентів у виконанні держбюджетних і госпдоговірних робіт, проведенні конкурсів, олімпіад, «круглих столів», участі в щорічних наукових конференціях студентів і молодих науковців вищого навчального закладу, разом із відділом наукової роботи, аспірантури та докторантури, залучення студентів до участі у всеукраїнських та міжнародних наукових проектах та конференціях. Студентське самоврядування може задовольнити амбіції всіх учасників навчально-виховного процесу. Для «веселих і кмітливих» створюються команди КВК, дискусійні клуби, для студентів із творчими задатками - аматорські художні колективи, для спортсменів - спортклуби тощо.
Щоб краще реалізувати свій потенціал, органи студентського самоврядування проводять міжву-
Таблиця 1
(Друкується за виданням «Вісник Університету «Україна», № 2, 2002. - С. 8)
Соціологія
зівські семінари з обміну досвідом роботи, беруть участь у студентських обмінах із зарубіжними навчальними закладами, проводять благодійні акції тощо. Слід зазначити, що сьогодні виховна, соціальна, дозвіллєва, побутова, організаційна, управлінська робота зі студентською молоддю, накопичена у вищих навчальних закладах, вийшла за їх межі. Умови, що виникли в українському суспільстві перехідного періоду, не нав'язують студентам чиюсь волю, а створюють можливості для вияву їхньої самостійності, самоорганізації, творчої активності не тільки у стінах рідної альма-матер. Кожен студент має відчувати власну перспективу, зрозуміти своє «Я» - як індивідуальне, так і колективне. Значна частина студентів робить це у громадських організаціях, що діють поза стінами навчальних закладів. Останнім часом серед останніх все більше - професійно орієнтованих.
Досвід діяльності громадських організацій Миколаївщини доводить ефективність професійно- орієнтованих громадських організацій (ПОГО). Відповідно до першочергових завдань головною метою сучасної української освіти є створення умов для особистісного розвитку і творчої самореалізації кожного громадянина України, формування покоління, здатного навчатися впродовж життя, створення і розвиток цінності громадянського суспільства, сприяння консолідації української нації, інтеграції України в європейський і світовий простір як конкурентоспроможної і процвітаючої держави.
Пріоритети державної політики в розвитку освіти (особистісна орієнтація освіти; формування національних і загальнолюдських цінностей; формування через освіту здорового способу життя; розвиток україномовного освітнього простору; забезпечення освітніх запитів національних меншин; забезпечення економічних і соціальних гарантій для професійної самореалізації педагогічних, науково- педагогічних працівників; розробка і запровадження освітніх інновацій, інформаційних технологій; створення ринку освітніх послуг; інтеграція української освіти у європейський та світовий освітній простір та ін.) (5) відповідають пріоритетам державної молодіжної політики.
Головна мета національного і громадянського виховання, на досягнення якої мають працювати всі інституції, причетні до плекання нових громадян, набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкуванням духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування у молоді особистісних рис громадян української держави, розвиненої духовності, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, трудової, екологічної культури. Це виокремилось в один із головних напрямків роботи спочатку комітету, а потім управління у справах сім' ї та молоді Миколаївської обласної державної адміністрації.
Упродовж кількох років управління цілеспрямовано та послідовно створювало організаційно- управлінські структури молодіжної галузі, молодіжної інфраструктури з орієнтацією на виховання людини демократичного світогляду, яка поважає громадянські права і свободи, традиції народів і культур світу, національний, релігійний, мовний вибір кожної людини. Молодіжний рух Миколаївщини проходить тривалий й непростий шлях розвитку. Метою багатьох молодіжних об' єднань є створення умов для всебічного розвитку молодої людини, розкриття її потенціалу, захисту її інтересів і прав. Вони беруть участь у реалізації десятків державних і регіональних програм і проектів у багатьох сферах життя молодої людини.
Велике значення для молодої людини є створення умов для її професійної самореалізації. Саме тут зростає громадська активність молоді, яка виявляється в участі юнаків і дівчат у діяльності молодіжних громадських організацій, у шкільних, студентських та молодіжних парламентів та адміністрацій, у роботі на посадах радників із молодіжних питань у центральних та місцевих органах виконавчої влади. Від 1999 року політичні, економічні та соціальні перетворення в Україні сприяли підвищенню рівня соціальної активності молоді, створенню та розвитку професійно зорієнтованих молодіжних організацій. Серед найбільш успішних молодіжних утворень у Миколаївській області, що були прямо або частково залучені до соціально-педагогічних експериментів, чимало таких, котрі дозволили цільовій групі розвивати не тільки свої професійні навички через проведення роботи за спеціальністю на громадських засадах, але й організаційні здібності та лідерські якості. Продемонструємо це на прикладі діяльності кількох із них, зорієнтованих на підвищення фахових знань, щоб пересвідчитися в могутньому потенціалі професійно орієнтованих молодіжних організацій.
Миколаївський обласний комітет молодіжних організацій (МО КМО) існує з 1994 року. Основні завдання організації: залучення молодих громадян до державотворчого процесу, сприяння становленню громадянського суспільства; створення умов для самореалізації та залучення молоді, студентів до вирішення соціальних проблем; сприяння розвитку молодіжних, студентських і дитячих громадських організацій. Миколаївська обласна організація Всеукраїнської асоціації молодих