УДК 316.344.42:338+316.61

Скориніна-Погребна О.В., Харківський національний педагогічний університет ім. Г. Сковороди, м. Харків, Україна.

Скориніна-Погребна Ольга Володимирівна, кандидат психологічних наук, доцент кафедри практичної психології Харьківського національного педагогічного университету ім. Г. Сковороди. Коло наукових інтересів: проблеми становлення економічної еліти, процеси соціалізації.

СОЦІАЛЬНА ІДЕНТИФІКАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕЛІТИ: ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ

Стаття присвячена проблемі становлення економічної еліти. Автором охарактеризовані якості еліти, а також розглядається процес соціалізації особистості. Особливу зацікавленість викликає співставлення процесу соціалізації та формування соціальної ідентичності представників економічної еліти.

An article is dedicated to the problem of becoming of economic elite. An author presents qualities of elite. A process of socialization of personality is also viewed . The special interest of represents the comparison of process of socialization and forming of social identity of representatives of economic elite.

Сучасний період розвитку української держави, соціальних інститутів та суспільних стосунків визначається як період трансформаційних процесів, пошуку власного шляху розвитку. Дані трансформаційні процеси відбуваються у всіх сферах життєдіяльності суспільства (соціальній, економічній, духовній, політичній, культурній та ін.).

З точки зору суспільного розвитку, система цінностей, яка визначає світосприйняття більшості людей певного суспільства, може виступати як фактор, що сприяє процесу розвитку суспільства, так і як фактор, що руйнує суспільні устої, складені суспільні відносини. Трансформація - це процес придбання суспільством нових якостей, які відповідають вимогам епохи. Відбуваються зміни в життєвих стандартах, зразках поведінки та потребах. Трансформація не передбачає вектора змін: вони можуть бути як прогресивними, так і негативними.

Актуальність статті пов'язана з тим, що провідником проґресу, найбільш дієвою силою суспільства є певна його частина, а саме вища соціальна група, що отримала назву еліти. Саме з нею пов'язуються найбільш успішні стратегії суспільних перетворень, саме в цій групі сконцентровані особистості які в складних трансформаційних умовах здатні використовувати свої ресурси та капітали.

Мета статті полягає в тому, щоб представити зв'язок соціалізації особистості із процесом соціальної ідентифікації економічної еліти.

Автором вперше запропоновано результати аналізу процесу соціальної ідентифікації економічної еліти на основі визначення етапів її становлення, що дасть змогу прогнозувати якісну структуру економічної еліти.

Як дефініція еліта трактується по-різному: по- перше, як вищі, привілейовані шари суспільства, що здійснюють функції управління, розвитку науки і культури; по-друге, як найвидніші представники якої-небудь частини суспільства; по-третє, як вибране, вишукане громадянство [3]. Перший підхід помітно звужує круг акторів, оскільки включає в нього тільки вищі шари соціальної ієрархії. Третій - швидше категорія етична, ніж соціально-політична. Самим оптимальним, в усякому разі, в рамках проблеми, що розглядається, представляється другий підхід, але з уточненням: «здійснюючі відповідні функції».

Розглядаючи концепції еліт, ми звертали увагу на їх соціально-психологічні складові з метою виділення критеріїв формування еліти.

В. Парето стверджує, що індивіди нерівні між собою у фізичних, інтелектуальних, етичних відносинах, тому і соціальна нерівність представляється абсолютно природним, очевидним і реальним фактом. Люди, які володіють найвищими показниками в тій або іншій області діяльності, складають еліту. В кожній сфері діяльності існує своя еліта [4].

Таким чином, представники еліти є найздатними і найкваліфікованими в певному виді діяльності, вони дійсно володіють відповідними якостями і гідні свого вищого положення в суспільстві.

Розглядаючи студентську молодь як потенційну еліту, ми звернули увагу на те, що не всі представники студентства стають елітою, але на етапі навчання у вузі по чиннику приналежності до студентської молоді, вони віднесені до еліти.

Характеризуючи якості, властиві еліті, слід звернути увагу на психологічну концепцію В. Парето. Згідно з цією концепцією всі людські вчинки діляться на логічні і нелогічні; перші визначаються усвідомленими цілями, другі - неусвідомленими, ірраціональними. Усвідомлені цілі в діяльності характеризують елітних представників суспільства.

У роботах Макса Вебера головну увагу надавалося техніці відбору політичної еліти. Він затверджував, що влада - це здатність віддавати накази і викликати підкорення. М. Вебер називав цю здатність лідерством [1].

Гаетано Моска вважав, що еліта прагне придбання і збереження багатства, але також претендує на ключові позиції в розповсюдженні і використовуванні наукових знань, до панування в духовній сфері. Доступ до еліти, на думку Г. Моска, відкриває багатство, інтелект, здібності (наприклад здатність управляти) і особливі якості (такі, як знання про ментальність народу, його національного характеру) [3].

Роберт Міхельс особливо виділяв організаторські здібності. Ефективність діяльності елітних представників вимагає функціональної спеціалізації і раціональності. Рядові члени суспільства недостатньо компетентні, пасивні і байдужі до активної діяльності.

Карл Маннхейм психологічну і соціальну нерівність людей пояснював їх неоднаковими здібностями, можливостями і бажанням брати активну участь в житті суспільства, абсолютно необхідною якістю є професіоналізм у вибраній області [3].

Узагальнюючи сказане вище, ми пропонуємо ознаки еліти в сучасному суспільстві: 1) знання, ерудиція; 2) інтелект; 3) обдарованість, творчість; 4) освіта, професійна підготовка; 5) компетентність в певній діяльності; 6) постійність службової діяльності; 7) значущість для суспільства; 8) соціальний статус; 9) багатство; 10) харизма; 11) лідерство; 12) влада, використовування її переваг; 13) відповідальність; 14) авторитетність; 15) організаторські здібності; 16) індивідуальні особливості.

Формування названих ознак відбувається у процесі соціалізації особистості.

Соціалізація людини - процес перетворення людської істоти на суспільний індивід, утвердження її як особистості, включення у суспільне життя як активної та дійової сили.

Найпершою фазою соціалізації є виховання у родині.

Другою фазою соціалізації є встановлення дитиною початкових соціальних зв'язків поза