Третя фаза соціалізації - оволодіння основами знань, суспільним досвідом. Відбувається цей процес, насамперед, у середній школі - загальноосвітній і професійно-технічній.

Четверта фаза специфічна - глибоке оволодіння фахом через навчання у вузі. На час закінчення вузу в цілому припадає також настання світоглядної зрілості людини.

П'ятою фазою соціалізації є перехід людини після завершення вузівського навчання до самостійної і відповідальної роботи у виробничому чи творчому колективі [7].

На якій би фазі соціалізації не перебувала особистість, вона зазнає впливу певних суспільних інститутів і відносин.

На основі цього можна говорити, що елітарна особистість формується, починаючи з дитинства (на стадії первинної соціалізації). Одним із факторів в родині, що впливають на розвиток особистості є професійна діяльність батьків. У залежності від сфери діяльності батьків у дитини формується певний категоріальний апарат, який впливає на подальші інтереси та спонукання до діяльності. Спостерігати спрямованість дитини можна у процесі рольових ігор на другій стадії соціалізації.

На третій фазі соціалізації активно проводиться профорієнтаційна робота, в результаті якої особистість придбає певні знання щодо різноманітності професій у суспільстві. Співставленні отриманої інформації із власними інтересами та здібностями спонукає обирати подальший напрямок у навчальній діяльності.

Четверта фаза соціалізації припадає на момент навчання у ВНЗ. Студентський вік, за твердженням Б.Г. Ананьєва, є сенситивним періодом для розвитку основних соціогенних потенцій людини. Вища освіта впливає на психіку людини, розвиток її особистості. За час навчання у вузі, при наявності сприятливих умов, у студентів відбувається розвиток всіх рівнів психіки. Вони визначають спрямованість розуму людини, тобто формують склад мислення, який характеризує професійну спрямованість особистості. Для успішного навчання у вузі необхідний досить високий рівень загального інтелектуального розвитку, зокрема сприйняття, уявлення, пам'яті, мислення, уваги, ерудованості, широти пізнавальних інтересів, рівня володіння певним колом логічних операцій і тощо. Під час вузівського навчання формується соціальна ідентичність особистості. Соціальна ідентичність - самовизначення в термінах віднесення себе до певної соціальної групи. Пропонуються певні визначення ідентичності та ідентифікації, а саме ідентичність - переживання самототожності індивіда з позиції обраної ним ціннісної системи світоглядного характеру. Ідентифікація - це процес, який спричиняється необхідністю для особистості визначитися з власною ідентичністю чи підтвердити її [5].

На п' ятій фазі соціалізації особистість проходить шлях кар' єрного зростання за рахунок надбання певних компетенцій та компетентностей.

Таким чином, ми можемо говорити про те, що становлення еліти починається на першій фазі соціалізації особистості. Етапи становлення економічної еліти досліджуються в Харківському національно економічному університеті методом анкетування. В 2002 році стартував проект із вивчення випускників вузу та їх подальшого професійного просування.

Групою фахівців була розроблена анкета, яка складається з декількох змістовних блоків. Перший блок запитань спрямований на виявлення соціально- демографічної картини студентської аудиторії, яка дозволяє формувати думку про соціальне і професійне середовище, в якому проходили первинну соціалізацію випускники вузу.

У другий блок запитань в анкеті, запропонованій випускникам, закладені показники, які характеризують рівень підготовки майбутніх економістів, спрямованість і цілеспрямованість у професійному зростанні, а також показники, що характеризують психологічні характеристики студентів і здібності студентів до освоєння професії. Запитання цієї частини анкети спрямовані на вивчення результатів четвертого етапу соціалізації.

Для вивчення п'ятого етапу становлення особистості запропоновано зворотній зв'язок із випускниками, який дає можливість прослідкувати динаміку професійної діяльності випускників.

Виходячи з вищезазначеного, можна зробити висновок, що економічна еліта в процесі становлення проходить ряд етапів:

перший етап - формування інтересів та здібностей особистості;

другий етап - формування професійної спрямованості;

третій етап - формування компетенцій особистості.

Студентська молодь, володіючи таким соціо- культурним потенціалом, може виступати як провідник соціальних інновацій, необхідних для стабілізації суспільного розвитку.

ЛІТЕРАТУРА

Вебер М. Основные понятия стратификации // Человек и общество: Хрестоматия. - К., 1999. - С. 86-106.

Куценко О. Д. Общество неравных. - Х.: Вид. Центр ХНУ им. В. Каразина, 2000. - 316 с.

Милицина И.В. Культурная самоидентификация студенчества: Дис. ... канд. социол. наук. - Челябинск, 2000. - 233 с.

Михайлева Е.Г. Интеллектуальная элита в матрице современных цивилизационых изменений: Монографія. - Харьков: Изд-во НУА, 2007. - 576 с.

Соціокультурні ідентичності та практики / Під ред. А. Ручки. - К.: Інститут соціології НАН України, 2002. - 315 с.

Ядов В. А. Социальная идентификация в кризисном обществе // Социологический журнал. - 1994. - № 1. - С. 35-52.

Ядов В. А. Саморегуляция и прогнозирование социального поведения личности. - М., 1979.